Багаторічна цибуля

ПоганоНе дужеНормальноДобреВідмінно (Оцінок - 1, Рейтинг: 5,00 із 5)
Loading ... Loading ...

Багаторічна цибуля
Ледь зійшов сніг, і пригріло сонце, як відразу ж з’являються на поверхні землі свіженькі паростки багаторічної цибулі. Цей лук, іноді, зростає майже як бур’ян, сам по собі, при цьому, не вимагаючи особливого догляду. Виділивши для нього підлогу пару квадратних метра родючої землі – можете вважати себе забезпеченим весняною ранньою цибулею на все життя. А якщо Ви ще й підібрали вдале місце, то він буде служити Вам декоративною рослиною. У багаторічних луків дуже гарне і тривале цвітіння, які утворюють яскраво-лілові великі шапки. У силу великої тривалості вегетаційного періоду і невибагливості, багаторічні луки можуть собою прекрасно заповнювати навіть альпійську гірку, особливості її південний і східний схили. Посадивши їх уздовж доріжки можна таким чином створити їстівний і зелений бордюр, який досить красивий, судячи з декоративної точки зору. Такі луки є прекрасним медоносом і цим приваблюють чималу кількість джмелів і бджіл, що в свою чергу дуже добре позначається на запиленні кабачків, огірків та інших рослин потребують запилення бджолами.

Різновиди багаторічної цибулі

Цибуля-шнітт
Такий лук утворює так звану «купину», яка складається з маленьких цибулинок, але харчової цінності вони не представляють. Харчова частина рослини – це темно-зелені досить довгі (до 40 сантиметрів) тонкі трубчасті листки. За смаком ці листя досить гострі.
У ході збирання листя треба зрізати майже до основи, але потім вони знову відросте. Ранньою весною даний цибулю використовують у чистому вигляді, лише потім починають додавати в салати, так як він стає більш жорстким і поступається за смаковими якостями звичайному репчатому луку. Ближче до середини липня вона починає цвісти і стає дуже гострим.

Якщо з допомогою насіння посадити такий лук методом «під граблі» – він утворює густий суцільний килим, так як буде самосівом подсеиваться кожен сезон, розсипаючи власні насіння. Таким чином, можна створити з багаторічної цибулі цілу клумбу.

Цибуля-шніт частенько використовують для квартирної зимової вигонки. Для цього відразу ж після початку осінніх стабільних заморозків, «купину» такого лука викопуючи, поміщають в горщик, який наповнений родючою землею. Почекавши приблизно 2 місяці (в початку січня або в кінці грудня) цибулю в горщику привозять з дачі додому, і розміщують на підвіконні. Цибуля відразу ж після дозрівання починає виганяти свіженькі листя, які можна використовувати в їжу. Навесні, як тільки відтане земля, цибуля-шніт можна повернути на грядку.

Цибулю-шніт розмножують двома способами – відростками (тобто «купиною» цибулин) і насінням. Розмноження насінням дуже продуктивне, так як відразу може дати багато пагонів. Якщо Ви придбали маленьку «купину» такого лука, то в перший рік краще не обривати листя, а дати цибулі отцвесті. Ви тоді отримаєте багато насіння, які влітку зійдуть. А вже в наступному році вони забезпечать Вас раннім цибулею в чималій кількості.
Зовні цибуля-шніт нагадує черемшу. Кажуть, що його теж можна маринувати.

Такий лук вимагає родючий ґрунт і щорічне внесення добрив (мінеральні комплексні добрива і компост), так як це багаторічна рослина і багато років росте не змінюючи місце.

Багаторічна цибуля

Цибуля-слизун
Дана цибуля вважається салатною цибулею. За смаком віна не гостра, а листя м’ясисте, світло-зеленого кольору, плоске і широке.
Перші сходи цьієї цибулі з’являються мало не з таненням снігу, ще раніше цибулі-шнитта. На відміну від цибулі-шнитта, цибуля-слизун їстівна під час усього вегетаційного періоду. Але, безсумнівно, найбільше він бажаємо саме у ранню весну, тобто на початку квітня. Її також можна посадити на клумбу або альпійську гірку, так як вона вельми декоративно цвіте, при цьому утворюючи лілові великі кулі на тоненьких ніжках-стрілках. Але у такого лука дуже рідкі чагарники, тому відбити бордюр з його допомогою не вийде.

Також цибуля-слизун любить родючий грунт і дуже чуйний на підживлення та поливання. Коли в ґрунті бракує елементів, необхідних луку, він стає рідкісним і вгодований пучок листя на ньому замінює пара блідих листків. Але варто полити і підживити, як відразу ж виростає ціла «купина» нових листків.
Дана цибуля дуже багата на мінеральні солі, особливо на залізо. З-за цього варто хоча б кілька рослин такого лука мати на ділянці. Він є чемпіоном за вмістом заліза засвоюваного людиною. Такий лук дуже корисний для людей, які страждають недокрів’ям.

У вирощуванні цибулі-слизуна досить проста агротехніка – рясний полив і родючий ґрунт. Є люди, які висаджують таку цибулю в місці, де стікає вода з даху під час дощу. Цибуля-слизун розмножується також самосівом і не вимагає особливого догляду. Єдиний відомий ворог – це кульбаба. А всі інші бур’яни зі своєї грядки він виживає сам.

У сприятливих умовах листя такого лука виростають соковитими, м’ясистими, досягають до 40 сантиметрів в довжину і 2-3 см завширшки. Цибуля-слизун – досить холодостійка рослина, переносить заморозки до 6 градусів морозу.
Цибуля-слизун для зимової вигонки майже не використовують, так як він має дуже велику кореневу систему і співвідношення «продукція/обсяг рослини» дуже невигідний (якщо порівнювати з цибулею-шніттом). Разом з цим такий лук невибагливий. Може ужитися навіть в самих екстремальних умовах.

Соціальні мережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *