Чорні крапки на яблуках? Тільки не в моєму саду

ПоганоНе дужеНормальноДобреВідмінно Проголосуй! (Оцінок ще немає.)
Loading ... Loading ...

Чорні крапки на яблуках

Поява чорних крапок – вірна ознака парші яблуні – грибкове захворювання, яке сьогодні фахівці вважають одним з найпоширеніших. Паршею в садах можуть хворіти і інші рослини, але саме для яблунь і груш вона небезпечніше всього.

Боротися з паршею складно. Швидке поширення захворювання фахівці пов’язують із загальною зміною клімату. Теплі зими і підвищена вологість навесні не тільки сприятливі для розвитку грибка, але і послаблюють імунітет дерев, провокуючи все більше зараження.

Поширенню захворювання сприяє і те, що грибок парші послаблює, але не вбиває дерево. Яблуня продовжує рости і розвиватися, а разом з нею розвивається і поширюється грибок.

Як виглядає парша яблуні

Визначити, що яблуня в саду захворіла паршею, можна за зовнішніми ознаками: у перший місяць після розпускання бруньок на молодих листочках можна помітити оливково-зелені цятки, які переважно розташовуються біля прожилок. Згодом плями збільшуються, темніють і покриваються ледь помітним оксамитовим нальотом. Зрештою, листя засихає і опадає.

З листя грибок легко поширюється по всіх частинах дерева, особливо якщо складаються сприятливі умови для його розвитку. Заражаються і зав’язі опадають. На яблуках з’являються темні точки, які поступово розростаються, шкірка під ними пробковіє та розтріскується. Ріст тканин в цих місцях припиняється, яблука зморщуються і викривляються.

Як відбувається зараження яблунь

Для початку потрібно ближче познайомитися з циклом розвитку парші яблуні, щоб розуміти, як ефективно з нею боротися. Паршу на яблуні викликає життєдіяльність грибка Venturia inaequalis. Рано навесні перезимовані і достиглі спори розносяться вітром. Потрапляючи на листя, вони прикріплюються до поверхні за допомогою своєї слизової оболонки і проростають. Краплі води на листках створюють для грибка особливо сприятливе середовище.

Весь теплий період грибок веде свою життєдіяльність на дереві, вражаючи листя і плоди. А восени разом з листовим опадом і незібраними яблуками переміщується на поверхню грунту, де й зимує.

Навесні вітер розносить по саду знову дозрілі спори грибка, і яблуні піддаються новому зараженню.

Що сприяє швидкому поширенню парші:

  • Затяжна і дощова весна. Вологе і тепле повітря (близько +20 Со) допомагають швидкому поширенню та проростанню спор. Найбільша небезпека зараження припадає на період цвітіння дерев – кінець травня.
  • Щільні посадки дерев в саду.
  • Формування саду яблунь з одним генетичним типом.
  • Відсутність своєчасного обрізання дерев: загущені крони сприяють накопиченню інфекції.

Чи небезпечна парша для людини

Небезпека парші полягає не тільки в тому, що яблука втрачають привабливий зовнішній вигляд. Погіршуються і їх смакові якості.

Крім того, як і будь-який інший грибок, Venturia inaequalis може виділяти і накопичувати в м’якоті плодів мікотоксини, попадання яких в організм людини небажано. Парша, викликаючи розтріскування шкірки плоду, відкриває доступ всередину різних гнилей.

Фахівці не радять їсти яблука з чорними крапками. В крайньому випадку перед вживанням таких яблук слід обов’язково зрізати шкірку, а ще краще провести теплову обробку, переробити на компот або варіння.

Профілактика в саду

Перш, ніж починати лікування, слід подумати про заходи профілактики, які можна зробити для того, щоб парша не повернулася в сад знову.

Основою профілактики є грамотна агротехніка. Ось список нехитрих прийомів, які дозволять значно знизити можливість повторного зараження плодового саду паршею:

  1. Вже на етапі закладки саду необхідно правильно спланувати місця посадки яблунь. Важливо дотримуватися відстані між деревами: не менше 3-5 метрів для яблунь на карликовому і напівкарликовому підщепі і до 8 метрів між яблунями на звичайних підщепах.
  2. Купуючи саджанці, краще вибирати стійкі до парші сорти.
  3. Важливо вчасно проводити профілактичну обрізку дерев, не допускати загущення крони. Вчасно вирізати хворі і засохлі гілки, щоб у кронах було достатньо світла і повітря.
  4. Краще відмовитися від глухого паркану, який порушує повітрообмін в саду і створює сприятливі умови для різних грибків і гнилей.

Осінні роботи в саду

Щоб у наступному році парша яблуні не лютувала в саду, як і в цьому, боротися з нею потрібно починати вже восени. По-перше, після збирання яблук необхідно зібрати всі засохлі, недорозвинені плоди. Опале листя ні в якому разі не залишати під деревами, а зібрати і спалити. В крайньому випадку листя можна закопати або відправити в компост. Головне – не дати спорами грибка перезимувати і навесні розлетітися по саду знову.

Ґрунт під деревом восени слід перекопати, а протягом літа очищати від бур’янів і мульчувати, наприклад, скошеною травою.

Грибниця може зимувати і в корі дерев. Тому стовбури яблунь, особливо старих, восени потрібно зачистити і побілити.

Яблуні стійкі до парші

Знамениті академіки Н. І. Вавілов і В. В. Мічурін ще в першій половині минулого століття прийшли до висновку, що самий вірний шлях боротьби з хворобами — виведення імунних, стійких сортів. Це особливо актуально, коли головною метою є отримання екологічно чистого врожаю.

Селекційні роботи в даний час ведуться як у нас, так і за кордоном. Потрібно відзначити, що поки що вченим не вдалося отримати яблуні стійкі до парші на 100%. Але вже зараз селекціонерами створено понад 150 сортів на основі гена Vf, які мають дуже слабку сприйнятливість до парші і практично не вимагають обробок фунгіцидами. Серед них: Орлова, Свіжість, Заславське, Скеля, Брянське, Аеліта та інші.

Лікування: хімічні заходи захисту

Якщо профілактичних заходів виявляється недостатньо, можна спробувати полікувати дерева з використанням хімічних засобів.

Для початку можна провести серію так званих «блакитних обприскувань». Так називається обробка дерев бордоською рідиною, а блакитний вона називається тому, що після обробки висохлий розчин на листках надає їм блакитний колір.

Замість бордоської суміші можна використовувати її замінник — хлорокис міді або препарат «Поліху».

Першу обробку найбільш постраждалих від парші дерев проводять 3%-ним розчином на початку весни, поки дерева ще сплять. Наступну – у період висування бутонів – 1%-вим розчином. Важливо зловити цей момент, тому що у яблуні він триває всього 3-6 днів. Третій раз дерева обприскують після закінчення цвітіння, четвертий – за 2-3 тижні.

Обробку краще проводити ввечері в безвітряну погоду, і починати з верхівок дерев, поступово спускаючись до нижніх ярусів дерева.

Також для обробки яблунь від парші можна застосувати більш сильні хімічні засоби – фунгіциди. Сьогодні виробники пропонують безліч різних препаратів. Щоб не заплутатися в назвах торгових марок, при виборі слід звертати увагу на діючу речовину.

Перед використанням будь-яких препаратів варто ознайомитися з інструкцією. Це дозволить отримати максимальний ефект від обробок і уникнути негативних наслідків. При купівлі слід звертати увагу на клас небезпеки речовини. Для дачних ділянок рекомендовані препарати 3-го і 4-го класів. Вони не накопичуються в яблуках і не небезпечні для шкіри людини.

Категорично не рекомендується застосовувати на присадибних ділянках препарати, призначені для боротьби з грибком в промислових садах, вони можуть бути небезпечні для людини.

При роботі з хімією слід обов’язково користуватися рукавичками, окулярами і маскою.

Соціальні мережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *