Цибуля ріпчаста

ПоганоНе дужеНормальноДобреВідмінно Проголосуй! (Оцінок ще немає.)
Loading ... Loading ...

Цибуля ріпчаста
Ця рослина є однією з найдавніших овочевих культур.
В Ірані, Китаї і країнах Середземномор’я ще близько чотирьох тисяч років до нашої ери вже було відоме цей овоч. У Росії ж цибулю на початку 12-го століття прийшов з берегів річки Дунай. Ріпчаста цибуля – це багаторічна рослина. З насіння в перший рік виростає цибулю-севок (цибулина діаметрів в 1-2.5 сантиметра). На наступний рік вона формується у великі цибулини, які на третій рік дають квітконоси-стрілки, а вже на них утворюються суцвіття з самими насінням. Всі сорти за характером розгалуження ділять на малогніздові, средньогніздові і багатогніздові. Також сорти розрізняють за смаком на солодкі, напівгострі і гострі. Різні сорти цибулі і вирощувати теж необхідно по-різному: перші вирощують з сіянки та вибірка, другі – з сіянки та в 1-річної культурі з насіння, а треті – тільки в 1-річної культурі розсадою або висівом насіння.

Цибуля ріпчаста у наш час – це один з найважливіших серед овочевих культур. Листя цибулин і самі цибулини часто використовують як приправи в консервній промисловості, до грибів, вінегретами, салатів, м’ясних і овочевих страв, а ще як смакова добавка і пряно-вітамінна закуска до фаршам, подливкам, соусів і супів.

Ріпчаста цибуля володіє масою корисних властивостей.
До складу цибулини входять такі речовини як азотисті сполуки (2.5%), різного роду цукру (до 11%) (мальтоза, сахароза, фруктоза, глюкоза), фітин, полісахарид інулін, різні ферменти кальцію, солі та фосфору, а також жири, фітонциди, фосфору, яблучна і лимонна кислоти, вітаміни групи В з вітамінами А, РР і С. Також цибулина містить в собі ефірне масло з особливим різким запахом, який подразнює слизові оболонки носа і очей. Головна складова частина ефірного масла – дисульфід з іншими сульфідами.

Цибуля ріпчаста

Ріпчаста цибулю являє собою рослина, виділяє фітонциди (особливу летючі речовини), які вбивають патогенні бактерії, гриби, інфузорій, а також туберкульозну і дифтерійну паличку.
Ще свіжий лук сприяє підвищеному виділенню соків травлення, посилює апетит, збуджує статевий потяг, стимулює вироблення сперми, володіє унікальними сечогінними властивостями, прискорює менструації і використовується в лікуванні водянки.

Ще цибуля має антисептичні і бактерицидні властивості і, накопичивши в собі цілющої енергії землі, бореться з різними вірусами. Завдяки луку у підвищується опірність організму до інфекційних захворювань і поліпшується засвоєння їжі. Його застосовують у ході розладів шлунково-кишкового тракту, при атеросклерозі, гіпертонії, простудних захворюваннях і загальної слабкості, а також при зниженій статевій активності.

Медицина використовує лук як протиглисний засіб, а також при боротьбі з цингою.
Рекомендації народної медицини свідчать, що щодня треба з’їдати 100 грамів зеленої цибулі. Це відмінна профілактика при хворобах жовчних проток та печінки. Варений і сиру цибулю корисний при цукровому діабеті.
Відмінний засіб при атеросклерозі – це сік цибулі змішати з медом. Таку суміш слід приймати близько трьох разів на день по одній столовій ложці. Такий сік розширює судини і зміцнює капіляри.

Цибулю в Стародавній Греції була найбільш часто вживаним і улюбленим овочем. Причому грекам було відомо вже кілька сортів даної рослини. Грецькі красуні цибульно-медову суміш використовували в якості омолоджувальної маски для обличчя.

Соціальні мережі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *