Повитиця належить до карантинних бур’янів, які підлягають повному знищенню (спалюванню), разом із зараженими рослинами.
Для хліборобів бур’яни – рослини, від яких у будь-якому разі потрібно позбуватися. Але, з погляду природи, такого поняття, як «бур’яниста рослина» не існує. Його придумали люди для того, щоб позначати рослини, які «засмічують» своєю присутністю сільськогосподарські землі, виділені під культурні сорти.
Бур’яни – дикоростучі, а значить витривалі й агресивні. Вони здатні швидко захоплювати великі площі й пригнічувати спеціально оброблювані види. У цьому їхній величезний мінус. Однак вважати бур’яни винятково шкідливими не можна. Прихильники органічного землеробства давно виводять достовірні теорії про те, яку користь приносять бур’яни. Давайте спробуємо з’ясувати, у чому бур’яни дійсно небажані, а в чому – дуже навіть корисні.
ШКОДА БУР’ЯНІВ
1. Гнітюча дія
Найголовніше «шкідництво» полягає в дикому й агресивному характері бур’янистих рослин.
Потужне коріння, яке пішло на кілька метрів під землю (наприклад, коренева система буркуну жовтого розростається вглиб на 5,5 м), споживають величезну кількість живильних речовин і води. Культурні рослини залишаються обділеними. Приміром, якщо на одній ділянці зустрінуться овес і дика редька (бур’ян), то остання буде витягати із землі в 4 рази більше вологи й калію (K), в 2 рази більше азоту (N) і фосфору (P). Родючість ґрунту знизиться, відповідно, розвиток вівса або іншої культури буде на цій ділянці ускладнене. Заподіювана бур’янами шкода виявиться в значному зниженні якості й кількості врожаю.
Серед бур’янів є особлива каста – кучеряві види. Своїми повзучими стеблами вони обвивають культурні рослини, заглушаючи їх ріст, приводячи до полягання й загибелі. Наприклад, в’юнок польовий (берізка) може зменшити врожайність картоплі або кукурудзи на 20-50%. Хоча самим шкідливим бур’яном, що викликають священний жах у дачників, є повитиця – паразитарна рослина, що розвивається на культурі-хазяїні. Повитиця прикріплюється до своєї жертви, обвиває її стеблом-зашморгом і висмоктує рослинні соки. У боротьбі з повитицею не обійтися без жертв: знищенню підлягає як бур’ян, так і заражена культурна рослина.
2. Затінення культур
Бур’яни не тільки споживають занадто велику кількість води й мінеральних речовин із ґрунту, але й відбирають у рослин, що культивуються, світло. Часта причина загибелі молодих паростків – їх затінення бур’янами, які завжди ростуть і розвиваються швидше.
3. Отрутна дія
Деякі бур’яни, до всього іншого, є ще й отрутними. Невеликий кількість насіння блекоти, куколю, дурману, пажитниці п’янкої або горчака рожевого в борошні, робить його непридатним для подальшого використання. Тісто або хліб з такого борошна викликають найтяжчі отруєння.
Хвощ польовий і жовтець їдкий, будучи скошеними на сіно, можуть послужити причиною отруєння тварин. Те ж саме відбудеться, якщо сінні трави будуть заражені повитицею.
Отрутні бур’яни в період цвітіння небезпечні для бджіл. Наприклад, масова їхня загибель спостерігається при цвітінні жовтцю отрутного, зірочника злаковидного та ін.
4. Поширення хвороб і вірусів
Деякі бур’яни є улюбленим місцем проживання для шкідників і хвороб, які бувають не проти осісти й на культурній рослині. На пирієві, наприклад, розвиваються дротянки, личинки хруща, грибкові захворювання. З пасльону чорного на картоплю може запросто перейти збудник картопляного раку.
КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ БУР’ЯНИСТИХ РОСЛИН
1. Поліпшення структури ґрунту й зниження температури
Крім усіх перерахованих недоліків, бур’яни можуть приносити й користь. Саме істотне, що їхнє коріння рихлять й поліпшують структуру ґрунту. При відмиранні, вони збагачують його своїми залишками, вносять корисні елементи й мінерали. Можна сказати, що бур’янисті рослини (якщо їх восени не прибрали з ділянки) допомагають землі відновитися.
У посушливе й жарке літо зарості бур’янів зменшують температуру ґрунту на 1-4°C. Земля пересихає повільніше, коріння культурних рослин не «печуться» на пригрівові.
2. Захист від шкідників
Далеко не всі бур’янисті трави стають вогнищем поширення хвороб, деякі, навпаки, слугують ефективною профілактикою. Серед таких «лікарів» відомий полинь гіркий, який відлякує комах-шкідників фітонцидами, що виділяються. Звичайна кульбаба викликає загибель грибка фузаріума – збудника фузаріозного зів’янення томатів. Широко відомо, яку шкоду заподіюють бур’яни роду окружкових (дудник, яглиця і ін.) колоніям попелиць, щитівок, гусениць. Ці рослини привертають на ділянку ентомофагів – хижих комах, що поїдають шкідників. Деревій відлякує комах-шкідників. Тому його саджають по периметру грядки або клумби.
БУР’ЯНИ ЯК ДЖЕРЕЛА КОРИСНИХ РЕЧОВИН
Як уже згадувалося, бур’яни мають потужні кореневі системи й поглинають із ґрунту багато корисних речовин. Цим недоліком можна скористатися, повернувши його на користь.
1. Обладнання мульчуючого шару з бур’янів
Скошуючи або вириваючи бур’яни із землі (до зав’язування насіння), не викидайте їх, а складіть на грядках у вигляді мульчуючого шару. Поступово трава почне розкладатися, віддаючи накопичені живильні речовини культурним рослинам. Така мульча позбавить від необхідності використання добрив і, перекриваючи верхній шар землі, запобіжить росту наступного покоління бур’янистої трави.
2. «Зелене» добриво
Добриво з бур’янів можна зробити й рідким, для поливу. У якості інгредієнтів підійдуть кропива, кульбаба, живокіст, грицики звичайні, амарант, пижмо й будь-які інші трав’янисті бур’яни, крім злакових. Скошену траву подрібнюють і поміщають у бочку. Оскільки процес приготування добрива буде пов’язаний із шумуванням і, відповідно, збільшенням маси корисної речовини, наповнювати ємність травою рекомендується не повністю – приблизно на 3/4. Потім трава заливається водою, ємність закривається кришкою й ставиться в тепле місце, можна на сонце. Для того щоб прискорити процес шумування, рідку масу необхідно щодня перемішувати.
Улітку добриво буде повністю готове через 5-7 днів, у прохолодні осінні або весняні дні – через 1,5-2 тижня. Добриво, що вийшло, перед використанням, розводять водою: для обприскування використовують концентрацію 1:20, для кореневих підгодівель (поливу) – 1:10.
НАСТОЇ БУР’ЯНОВИХ РОСЛИН ВІД ШКІДНИКІВ
На городніх грядках для боротьби зі шкідниками не хочеться використовувати хімію, навіть і швидкодіючу, але здатну завдати шкоди людині й тваринам. Трав’яні препарати тут будуть до речі. Тим більше, що деякі бур’яни – відмінний метод заміни промисловим «отрутам».
Настій деревію відмінно діє проти попелиці, трипси, мідяниці, клопів, дрібних гусениць і навіть павутинного кліща. Готується препарат просто: 100 г здрібнених листів, квіток і стебел деревію заливають 1 л окропу. Настоюють 2 дня, після чого обприскують і поливають заражені рослини під корінь. Обприскування можна проводити часто, по два рази в день, до повного знищення шкідника.
Від кліщів, попелиці й мідяниці застосовують настій кульбаби. 50 г свіжих здрібнених листів кульбаби заливають теплою (приблизно 40°C) водою, настоюють 2-3 години. Отриманий настій використовується відразу, для обприскування ушкоджених культур. Обробку повторюють 3-4 рази з інтервалом 10-15 днів.
Настій з бур’янів проти шкідників не такий агресивний, як хімічні препарати, тому для досягнення стійкого ефекту обробок знадобиться більше.
УЖИВАННЯ В ЇЖУ Й ЛІКУВАННЯ БУР’ЯНАМИ
І, звичайно ж, розповідь про бур’яни, буде не повною, якщо не згадати про живильні й лікарські властивості багатьох з них. Майже всі дикоростучі рослини застосовуються як ліки в народній медицині. Кропива, кульбаба, ромашка, деревій – усе це коштовні лікарські рослини, що володіють зцілювальною властивістю. Навіть отрутна блекота, якщо її правильно приготувати, стане потужним засобом від дизентерії, бронхіту й цілого списку інших захворювань.
Харчову цінність бур’янів теж применшувати не варто. Наприклад, лободу в стародавні часи вирощували як культуру, щоб використовувати її зелень у борщах, супах, салатах. Яглиця і кропива використовується повсюдно й зараз, у якості вітамінної зелені. Із квіток кульбаби варять варення, а з її листів роблять салат.
