Після завершення сезону, восени, у землю вносять усі види добрив, як у комплексних міксах, так і окремо. Але подібний підхід не завжди є виправданим, адже багато туків і органіка за зиму втрачають значну частину корисних властивостей. Щоб використовувати їх раціонально, необхідно знати, які підживлення рекомендуються для осіннього внесення, а які краще поберегти до весни.
КІНСЬКИЙ ГНІЙ
Цей високопоживний субстрат має щільну консистенцію. Дана властивість допомагає йому втримувати азот у своєму складі тривалий час. Тому кінський гній найкраще вносити під зиму, тому що, полежавши під снігом кілька місяців, він пом'якшає, і розкриє весь свій живильний потенціал саме навесні. Норма застосування даного органічного добрива- 3 кг на м кв. Його вносять під усі види садових і городніх культур, причому восени, під перекопування, його можна застосовувати й у свіжому виді. Головне правило при використанні свіжого гною – вносити його тільки в порожній ґрунт, на якому нічого не росте, інакше він «спалить» рослини. А от для мульчування плодових дерев і багаторічних квітів використовують добре перепрілий кінський гній, який висохнув, і розсипається в руках при натисканні.
КОРОВ’ЯК
Цей вид органіки найбільш популярний серед дачників і господарів приватних присадибних ділянок. Коров’як живильний і доступний, його корисні властивості перевірені часом. У свіжому виді гній традиційно вносять восени, тому що він ще не перебродив. Аміачні сполуки, які входять до його складу, мають вивітритися, що успішно й відбувається протягом зими. Також він частково виноситися з поталими водами під час сніготанення.
Норми витрати коров’яку – 5-6 кг на м кв. Але, осіннє внесення – не найбільш раціональне застосування для коров'ячого гною, тому що за півроку, які це добриво буде перебувати в землі, його ефективність знизитися на 20-30%. Краще використовувати коров’як навесні, попередньо закомпостувавши його в серпні – вересні.
Сухі коров'ячі екскременти можна застосовувати і без попередньої підготовки. Їх рівним шаром розсипають на грядках під перекопування, використовують і в саду, заглиблюючи в пристовбурні кола кущів (смородини, аґрусу), і плодових дерев, таких, як слива, яблуня та груша.
ПТАШИНИЙ ПОСЛІД
Екскременти пернатих – мабуть, найбільш концентроване органічне добриво. Воно ідеально підходить для полуниці, яка при його використанні помітно збільшує якість і кількість урожаю зі своїх кущиків. Але, тому що добриво дуже їдке, навесні й улітку з ним доводитися повозитися, зброжуючи, відстоюючи і розбавляючи. Поливати отриманим розчином рослини – справа так само не з легких, тому що один необережний рух, при якому розчин пташиного посліду потрапляє на коріння, може погубити всю рослину. Тому удобрення ґрунту під полуницю восени – найбільш оптимальний варіант, тому що в цю пору року даний вид органіки можна внести просто під перекопування, не розводячи її, і не розбавляючи. Щороку вносити послід на ділянку не потрібно – достатньо це робити раз на два-три роки.
КОМПОСТ
Багато господарів починають активно розподіляти готовий компост по городу саме під зиму. Його перекопують разом із землею на грядках, або покривають цим субстратом поверхню ґрунту суцільним шаром, перед оранкою. Але це не найбільш раціональні способи вносити восени компост.
Ефективніше за все використовувати компост наступним чином: після збирання врожаю із грядок висапують усі бур'яни, і не скопуючи, покривають їх шаром компосту, який поливають будь-яким Ем-препаратом, розведеним згідно з інструкцією. Після цього ґрунт рихлять пласкорізом Фокіна, і залишають до весни.
При такому підході земля не втрачає своєї родючості, не закисає, і не вимагає додаткового внесення органічних або мінеральних добрив. Ґрунт, оброблений подібним чином, відмінно підходить для вирощування ранніх овочів. Наприклад, при підготовці поля для картоплі за допомогою компостного «опудрювання», строки збору врожаю зрушуються, у середньому на два тижні.
Восени компост застосовують не тільки на городі. Сад також потребує його. У першу чергу субстрат, що дозрів, використовують для захисту прикореневої зони плодових дерев. Компост товстим шаром укладають по всьому діаметру, і залишають до весни. З настанням перших теплих днів пристовбурні кола рихлять, і компост інтегрується в ґрунтовий комплекс, живлячи коріння рослин.
ПОПІЛ
Це органічне добриво, багате калієм, вносять восени тільки в глинисті, важкі ґрунти. Для будь-яких інших осіннє застосування попелу є нерентабельним, тому що з їхньої структури він вимивається весняними поталими водами. Норма внесення – 1 склянка на 1 м кв.
Попіл також використовують для боротьби зі специфічними шкідниками окремих культурних рослин, наприклад, таких, як цибуля і часник. Землю, яка буде використовуватися навесні під посадку цих рослин, щедро опудрюють попелом в останні теплі дні осені, з такими розрахунками, щоб це порошкоподібне добриво покрило грядки щільним шаром близько 1 см.
Суперфосфат
Фосфор – речовина, яка найважче розчиняється в ґрунтовому комплексі. Саме тому всі види суперфосфатів в обов'язковому порядку вносять в осінній період, щоб дати їм час для розкладання. Фосфорні добрива – головна група туків, які необхідно вносити восени. Основний діючий елемент за півроку встигне достатньо розчинитися в ґрунті, і влітку послужить відмінною живильною базою для всіх видів рослин.
Норми внесення при удобренні ґрунту восени наступні:
– простий суперфосфат (монофосфат) – 40-50 г на 1 м2;
– подвійний суперфосфат – 20-30 г на 1 м2;
– гранульований суперфосфат – 35-40 г на 1 м2.
Амонізований суперфосфат для осіннього внесення звичайно не використовують, тому що азот, що збагачує це мінеральне підживлення, втрачається за зиму. Паралельно з іншими видами суперфосфатів бажано вносити калій. Звичайно, він може почекати й до весни, але без цього елемента фосфор буде гірше асимільований у ґрунтовому комплексі. Також можна застосовувати готові фосфорно-калійні добрива відповідно до інструкції із застосування.
ФОСФОРИТОВЕ БОРОШНО
Це добриво природнього походження (розмелені гірські породи), вносять саме восени на вилужені чорноземи та бідні дерено-підзолисті ґрунти, які готують під весняне вапнування. Фосфоритове борошно бажано вносити разом із гноєм, тому що він створює середовище, яке сприяє переходу фосфору в ґрунтовий комплекс. При використанні даного туку як добрива, внесеного восени, необхідно враховувати, що не всі рослини переносять кальцій, який входить до його складу (Ca3(PO4)2). У той же час, фосфоритове борошно гарне тим, що не є штучним продуктом хімічної промисловості, і значить, екологічно чисте і безпечне для здоров'я людини.
СЕЧОВИНА
Це добриво належить до класу азотних, і має другу назву – карбамід, тому що містить головну діючу речовину – азот в амідній формі. Саме ця властивість дозволяє використовувати дане добриво восени, коли вносити азот вважається не занадто раціональним (він вивітрюється й вимивається за зиму та весну). Але амидна форма дозволяє затримати елемент у складі ґрунтового комплексу. Мало того, на важких ґрунтах сечовина зв'язує вже наявний у них азот, затримуючи його в їхньому складі до весни.
Повноцінне удобрення ґрунту восени, у першу чергу, неможливе без фосфору. Підживлення з азоту не пізно внести й навесні, щоправда, часу на це буде набагато менше, адже в цю пору року роботи і так хоч відбавляй. Восени удобрити ґрунт сечовиною можна паралельно з фосфором. Для цього суперфосфат нейтралізують крейдою або вапняком (100 г крейди або вапняку на 1 кг простого суперфосфату), і до однієї частини цієї суміші додають дві частини сечовини. Після ретельного перемішування, отримане мінеральне добриво вносять у ґрунт, з розрахунку 120-150 г готової суміші на 1 м2.
Якщо карбамід використовують у саду, то отут так само існують певні правила. Найчастіше його вносять разом із тваринною органікою (гноєм). Тому що в гної вже міститься азот, то кількість сечовини на м кв. зменшують до 40-50 г на 1 м2. Наприклад, для плодових дерев, таких, як яблуня, необхідно внести в пристовбурне коло близько 5 відер гною, 70 г сечовини і близько 40 г суперфосфату.
СІРЧАНОКИСЛИЙ КАЛІЙ
Звертаючись ще раз до теми калійних підживлень, не можна не згадати і про цей тук. Саме кальцій найчастіше застосовують для удобрення ґрунту восени, у комплексі з азотними й фосфорними добривами. Його використовують для підживлення малини, смородини, аґрусу, а також для полуниці й суниці садової. Внесений восени, калій сірчанокислий допомагає ягідникам перезимувати, збільшуючи відсоток виживання цих культур удвічі, навіть у найбільш морозні зими. Норми внесення під перекопування – 30 г на 1 м2.
ХЛОРИСТИЙ КАЛЬЦІЙ
Восени це добриво можна використовувати навіть на землях, які призначені для весняної посадки рослин, що не переносять хлор, тому що за півроку цей досить нестійкий елемент частково вивітритися, а частково – розчинитися в поталих водах, і буде вимитий із ґрунту природнім шляхом. Кальцій, навпаки, прекрасно збережеться в ґрунтовому комплексі. Норми витрати – 20 г на 1 м2.
Мікроелементи в ґрунт восени вносити не рекомендується. Тому що їх використовують у невеликих кількостях, то до весни їх збережеться в землі занадто мало, щоб якось вплинути на врожай.
СИДЕРАТИ
У багатьох регіонах країни у вересні та жовтні стоїть досить тепла погода. Це дає можливість рослинам продовжити свій період вегетації. Садівники та городники використовують ці місяці для вирощування зелені, коренеплодів і квітів. Так само цей період, коли майже вся земля на городі звільнена від культурних рослин, ідеально підходить для вирощування на ній зелених добрив, які встигають вирости за короткий період часу, навіть при несприятливих температурних умовах. Кращими сидератом для удобрення ґрунту восени вважається гірчиця. Ця рослина має короткий період вегетації, за який утворює чималий обсяг зеленої маси, багатої азотом. Для осіннього вирощування вона рекомендується завдяки тому, що її насіння проростає навіть при температурі 1-2°С, а сама рослина активна розвивається вже при 2-4°С, і витримує заморозок до -5°С.
Очищення ґрунту від бур'янів – ще одне завдання, з яким прекрасно справляється цей сидерат. Навіть якщо ділянка протягом літа ретельно очищалася від цих незваних гостей, то восени вони можуть відновити атаку. Гірчиця не залишає їм не найменшого шансу, заполоняючи весь простір, на якому посіяна, притінюючи всі інші рослини, і гноблячи їх ріст, не даючи розвинутися і створити насіння. Відповідно, якщо восени посіяти гірчицю, то наступною весною ділянка буде значно чистішою, і на ній збережеться більше вологи від поталих вод, яка не буде висмоктана жадібним коріннями бур'янів, що стрімко розвиваються, ранньою весною.
Ще одна причина використовувати даний сидерат для удобрення ґрунту восени – його знезаражуючі властивості. Гірчиця очистить ділянку, на якій посаджена, від плодожерки, дротянки, слимаків, а також охоронить верхній ґрунтовий шар від вимивання заліза. Але ж даний метал необхідний для запобігання таких захворювань, як фітофтороз і парша. Із цією метою восени гірчицю сіють на полях, призначених для вирощування картоплі. Так само, завдяки тому, що ця рослина із сімейства хрестоцвітних має потужне стрижневе коріння, вона вважається кращим зеленим добривом, попередником для картоплі, тому що інтенсивно розпушує землю на глибину до півметра, поліпшуючи її структуру. При посадці гірчиці восени слід збільшити кількість насіння на 10-15%, тому що недолік сонця негативно впливає на схожість рослин. В іншому способи й методи посіву залишаються стандартними.
