ЯК УТВОРЮЄТЬСЯ ТОРФ
Рослини й організми, що живуть на болотах, у водоймах, що заростають, озерах зі слабо проточною водою, згодом гинуть, утворюючи біомасу, яка з кожним роком усе більше нашаровується один на одного й, відповідно, пресується. Таким чином, в умовах підвищеної вологості й придухи утворюється торф. Залежно від ступеня розкладання буває верхівковий (що майже не розклався), низинний (що повністю розклався) і перехідний (проміжний стан між першим і другим).
ТОРФ ЯК ДОБРИВО: « ЗА» И « ПРОТИ»
Чи придатний чистий торф, тобто без будь-яких сторонніх домішок,, для підживлювання саду чи городу? Адже не дуже досвідчені дачники закуповують його в великих кількостях, розсипають по грядках, під дерева й чагарники й радісно потирають руки передчуваючи рекордні врожаї. На жаль… таким способом їх не одержати… Хоча торф (низинний і перехідний) на 40-60% складається з гумусу, удобрювати ділянка тільки ним украй не рекомендується.
Чому? Так тому що він досить бідний живильними речовинами. Так, він багатий азотом, який, на жаль, дуже погано засвоюється рослинами. Із цілої тонни нашим зеленим вихованцям дістається тільки 1-1,5 кг азоту, не кажучи вже про інші життєво важливі для рослин елементи. Так що ніколи не вдобрюйте свої ділянки одним лише торфом, використовуйте й інші види органічних і мінеральних добрив.
Він корисний для збагачення землі. Завдяки волокнистій пористій структурі суттєво поліпшує фізіологічні властивості ґрунтів самого різного складу. Ґрунт, добре збагачений торфом, стає водо- і повітропроникним, «дихає» легко й вільно, а коренева система рослин почуває себе в ньому більш ніж затишно. Зараз мова йде про низинний і проміжний торф, а от верхівковий взагалі не використовується в якості добрива, тому що сильно закислює ґрунт.
Слід зазначити, що є чимало рослин, яким для нормального розвитку потрібен кислий або слабо кислий ґрунт. До них належать, наприклад, верес, еріка, рододендрон, гортензія, лохина й інші. У посадкову яму для таких рослин додають саме верховий торф, а потім періодично їм же й мульчують.
Так чи потрібний чистий (тобто без усяких добавок) торф як добриво? А от отут багато чого залежить від якості самого ґрунту. Якщо ґрунт родючий, супіщаний або легкосуглинний, то внесення торфу як добрива практично нічого не дасть, не витрачайте даремно своїх зусиль і грошей. А от якщо ґрунти на вашій ділянці піщані або глинисті, виснажені й бідні органікою, внесення торфу разом з іншими добривами значно поліпшить урожай і зовнішній вигляд ваших декоративних вихованців.
Цінність торфу як добрива можна розглядати винятково в комбінації з іншими видами органічних і мінеральних підгодівель і у вигляді компостів.
ЯК ЗРОБИТИ ТОРФ’ЯНИЙ КОМПОСТ
Торф’яний компост включає до свого складу органіку: бадилля, вирвані бур’яни із грудками землі, деревну золу, ошурки, стружку, харчові відходи та інші натуральні компоненти. А влаштовується компостна купа дуже просто. Де-небудь у сторонці, подалі від місць відпочинку, організуйте майданчик розміром 2 х 2 м. Першим шаром укладете на неї торф висотою приблизно 30 см. Зверху насипте ошурки (10 см), потім укладіть бадилля, бур’яни, харчові залишки упереміш із городньою землею. Цей шар зробіть висотою в 20 см.
Якщо у вас є гній – прекрасно! Кладіть його зверху вищеописаних шарів на висоту 20 см. Підійде будь-який: кінський, коров’ячий, пташиний послід та інше. Тепер усю цю багатошарову конструкцію прикрийте ще одним шаром торфу (20-30 см) і залиште перегнивати на 12-18 місяців. Компостну купу не піднімайте на висоту більш 1,5 м, а з боків прикрийте торфом або городньою землею, щоб забезпечити відповідний мікроклімат усередині купи. Періодично воложіть компостну купу водою з додаванням суперфосфату (100 г на цебро).
Якщо із перегноєм у вас туго, хоча б вишукайте можливість поливати компост розведеною гнойовою рідотою (5 кг коров’яку на цебро води). Або розчином сухого пташиного посліду (0,5 кг на цебро води) або свіжого посліду (2 кг на цебро води). 2-3 рази за літо гарненько перелопачуйте компостну купу, намагаючись, щоб верхній шар потрапив усередину, а нижній, відповідно, назовні.
Дуже корисно закрити купу від палючих сонячних променів спеціальним навісом. По осені вкрийте компостну купу: засипте її сухими листами, верхівковим торфом, землею, ялиновими гілками або іншим мульчуючим матеріалом. А коли випаде перший сніжок, укутайте штабель із компостом у сніжну шубу.
От тепер ми можемо говорити про повноцінне харчування дачних рослин, тому що подібний компост нічим не поступається по своїх живильних властивостях гною, а якщо він не був пересушений і переморожений, то по своїй цінності для рослин навіть перевершує гній.
Удобрюють землю торф’яним компостом так само, як і перегноєм: рівномірно розкидають по посівній площі, підсипають в пристовбурові кола дерев і під чагарники. Але отут слід зазначити, що правильно приготовлений торф’яний компост – більш коштовне добриво, ніж перегній, і для добрива ґрунтів його потрібно куди менше. Якщо на 10 м2 ґрунту вносять звичайно 60-70 кг перегною, то торф’яного компосту потрібно всього 10-20 кг на ту ж площу (крім того, він більш щедро віддає корисні речовини рослинам, ніж перегній).
У ЯКИХ КІЛЬКОСТЯХ ТОРФ ВНОСИТЬСЯ В ҐРУНТ
Для початку варто відзначити, що «переудобрити» землю торфом неможливо. Вносять його як по весні, так і по осені, рівномірно розсипаючи по ділянці й перекопуючи на багнет лопати, по 30-40 кг на 1 м2. Надалі підсипайте торф в пристовбурові кола дерев, чагарників і місця для висадження рослин на висоту 5-6 см.
Особливо корисне подібне підсипання на тих ґрунтах, де після затяжних дощів на поверхні утворюється щільна кірка. У цьому випадку торф виступає ще й у ролі мульчуючого матеріалу. Він цілком дружелюбний до будь-яких ґрунтів і не зіпсує собою ніякий ґрунт. Але тут є маленький нюанс: торф має підвищену кислотність (рн 2,5-3,0), тому його слід нейтралізувати вапном, доломітовим борошном або деревною золою з розрахунку 5 кг вапна або доломітового борошна на 100 кг торфу або 10-12 кг деревної золи на 100 кг торфу.
