Увесь удар зимового холоду, променів сонця, що відбиваються від насту, як від дзеркала, бере на себе кора. Побілкою ми її захищаємо за максимумом, щоб вона, як шкіра на руках, оброблювана кремом у холоди, залишалася молодою максимально тривалий час.
ЧИСТИМО ДЕРЕВА
Перш ніж почати білити, необхідно гарненько очистити стовбури від старої кори, яка почала вже відшаровуватися. Адже дерево не може почухати себе гілками, а якби могло, уже повірте, так би і зробило.
При зніманні дерев'яними (саме дерев'яними) шкребками старої кори заодно потрібно звільнити рослину від можливої наявності мохів і лишайнику, які повільно, але вірно рослину вбивають.
Іноді їх відразу не позбудешся, тоді стовбур можна спершу обробити 5%-вим мідним купоросом, а наступного дня вже зіскрібати.
ДЕЗІНФІКУЄМО
Для обробки можна взяти мідний купорос і розвести його так, щоб зробити 3%-вим (300 г на відро води) або 5%-вим (500 г на відро води).
Крім купоросу можна використовувати препарати ХОМ, ОКСИХОМ і «Абіга-Пік», вони також на основі міді (і досить безпечні як для людини, так і для навколишнього середовища). Препарати розведіть, строго виконуючи інструкцію, заправте пульверизатор і гарненько обробіть усі стовбури та кістякові суки, але не заливайте, а змочуйте. Побачили, що кора змокріла, – вистачить, не варто робити так, щоб потоки препарату стікали по стовбурах і усмоктувалися ґрунтом: дереву надлишок міді зовсім не потрібний.
Крім містячих мідь препаратів ефективним у цьому плані є й залізний купорос, але його потрібно трохи більше, ніж мідного (6-8%-вий розчин, тобто від 600 до 800 г препарату на відро води). Але захоплюватися не варто, такі обробки можна проводити раз на два роки або якщо влітку рослини були сильно уражені грибками або шкідниками.
Не менш ефективним у плані обробок є зольно-мильний настій. Для його готування потрібно 250 г попелу й 10 г господарського мила розвести в літрі гарячої води і потім цей склад розчинити у відрі води. Дати настоятися можна добу, потім процідити, заправити обприскувач і обробити дерева.
Ще один варіант обробок – це зольний луг. Потрібно кілограми чотири добре просіяного деревного попелу залити відром води кімнатної температури, далі помішати протягом півгодини, поставити на вогонь і довести до кипіння. Потім дати відстоятися й можна використовувати після проціджування, також обприскуючи рослини. Якщо сад молодий, то можна розбавити вдвічі водою.
Іноді, використовуючи зольний луг, навіть не вносять калійні добрива, у принципі це розумно.
ЛІКУЄМО РАНИ
Після таких обробок дні три можна (а скоріше потрібно) у сад не ходити, а потім, озброївшись гострим садовим ножем, приступитися до заліковування ран на плодових деревах. Перш ніж рану ізолювати від навколишнього середовища, тобто попросту замазати, необхідно її вичистити ножем до здорової тканини, далі приготувати замазку.
Варіантів замазок багато, зупинимося на трьох найкращих. Перший варіант – це банальна глиняна бовтанка. Можна взяти чисту глину або змішати її в рівних частках із гноєм, вапном або мідним купоросом. Змішати так, щоб була консистенція сметани. Для цього приблизно 250 г глини розводять у 80-90 г коров'ячого гною, додаючи жменю дрібно нарізаної соломи, далі злегка підливають воду, щоб вийшов потрібний склад (якщо перелили води, злийте її або додайте глини). Цією сумішшю можна зашпаровувати як дрібні, так і великі рани.
Другий варіант – садовий вар. Його можна купити в садовому центрі або зробити самому.
Садова паста зараз продається а будь-якому спеціалізованому магазині. У її складі, крім іншого, зазначена наявність мідного купоросу й гумату, отже, застосовувати її можна і для ізоляції різного роду тріщин, і для обробки спилів і зрізів. Використовувати пасту потрібно винятково на сухому дереві, у суху погоду й тільки якщо ви твердо упевнені, що дощів у цьому сезоні вже не буде.
БІЛИМО ДЕРЕВА
Білити потрібно не тільки стовбури, але й нижні кістякові суки – приблизно на третину або наполовину. Робити це бажано й восени, і навесні.
Не бійтеся білити й молоді саджанці, і зрілі дерева: шкоди не буде, тільки користь.
Останнім часом користуються також водоемульсійною фарбою, для молодих рослин це просто ідеальний варіант.
Твердо запам'ятайте, що ніяка шкода від опіків вапном так не страшна, як шкода й наслідки від сонячних опіків.
Зараз у продажі є чимало вже готових побілок, які також гарні, і їх цілком можна використовувати, але навіщо витрачатися, якщо все можна досить легко зробити в домашніх умовах.
Головне, запам'ятайте – у побілці мають бути клейові компоненти, а якщо ні, то її навіть мокрий сніг може змити й дощу не буде потрібно. Побілка повинна бути саме білою, білосніжною, а не сірою, від сірої користі мінімум.
Ідеально, коли при нанесенні на стовбур побілка лягає рівно й не тече. Білити потрібно знизу нагору. Шорстку кору профарбовувати всю, до дрібних поглиблень. Білити потрібно, строго проробивши всі ті операції, що ми описали вище, інакше користі від побілки буде набагато менше, чим треба.
РЕЦЕПТ ДЛЯ ПОБІЛКИ
Нам потрібно відро води, 2 кг гашеного вапна, 200 г мідного купоросу, 1,5 кг найжирнішої глини й лопата коров'ячого гною. Усе це потрібно змішати до однорідного складу, щоб вийшла консистенція типу вершків або сметани.
РЕЦЕПТ САДОВОГО ВАРУ
150 г каніфолі і 250 г звичайного воску окремо розплавити на водяній бані, а потім акуратно злити разом і додати 50-60 г несолоного жиру. Слід почекати, поки жир повністю розчиниться, і вилити отриману суміш у холодну воду. Залишиться дістати й надати складу потрібну форму.
Такий вар буде зберігатися років десять і не зіпсується, а щоб закрити рану, достатньо його прогріти руками до в'язкості (це, до речі, стосується й придбаного вами садового вару в магазині) і замазати рану. Чим рана більша, тим більше потрібно вару, не заощаджуйте на здоров'ї дерев, частково ізолювати рани нема рації.
