У ґрунті, не отруєному хімією, живе величезна кількість бактерій і хробаків. Чим їх більше, тим більше перегною. А чим більше перегною, тим вище врожай. Ось і весь секрет високих урожаїв!
ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ
За зиму ґрунтові бактерії вимерзають настільки, що оптимальна їхня маса відновлюється лише до кінця червня. Виходить, що в найбільш відповідальний період росту рослинам бракує живлення: у ґрунті ще мало бактерій, а значить, мало перегною. Що ж робити?
Для одержання понадурожая треба підвищити в ньому вміст ґрунтових мікроорганізмів. Насамперед, у жодному разі не слід перекопувати ділянку, як це звичайно робиться. Усе, що колись росло, треба повертати землі: і листя, і солому, і бур'ян у вигляді різання, і торф, і гній…
Підготовка ґрунту під майбутній урожай (і не тільки картоплі, але й інших культур) починається восени, відразу ж після збирання врожаю. На перший раз доведеться скопати город, але робити це треба, опікуючись про те, щоб не нашкодити живій речовині. Як?
По фронту відведеної під посадку ділянки прокопується перша борозна на глибину багнета лопати. Потім ця борозенка наповнюється солом'яною або трав'яною нарізкою (розміром 5-6 см) або опалим листям – тією органікою, яка є під рукою. Потім ця маса присипається потовченим у порошок бурим вугіллям.
Навіщо? Вернадський визначив, що «жива речовина» живе в ґрунтовому шарі від 5 до 15 см. Верхній шар до 5 см товщиною, у якому мікроорганізмів дуже мало і який служить своєрідною захисною кіркою, названий ним надґрунтом. Цей шар можна і навіть потрібно обробляти – будь-яким способом.
А от усе, що розташоване нижче надґрунту, копати або орати плугом з переворотом шару не можна! Потрібно тільки рихлити. А тому ваша весняна підготовка ґрунту замість традиційного перекопування городу має зводитися до його розпушування вилами.
Глибина розпушування повинна бути на всі 15 см, а то й глибше, що сприяє просочуванню в нижні шари зайвої вологи. Довге коріння рослин дістане її із глибини, а у верхніх шарах надлишки вологи не потрібні.
Внесення добрив під посів можна й потрібно практикувати, особливо в перші роки, переходячи на розумну агротехніку. Вносити добрива необхідно не в зону життєдіяльності мікроорганізмів (5-15 см), а в зону життєдіяльності рослини: під насіння – при посіві, під бульби – при посадці. Насіння знаходиться над купками перепрілого гною, присипаного шаром ґрунту 1-2 см. Під бульби в лунки засипається по 500-700 г перепрілого гною або компосту. Причому вологістю 50%. Це коли жменя гною, стиснута в долоні, зберігає прийняту форму, але руйнується при дотику.
ПІДГОТОВКА ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ
Готувати його теж потрібно з осені, у період збирання врожаю. Відбираються картоплини вагою від 30 г до 100 г.
Цей насінний матеріал треба відразу ж озеленити, потримавши його 10-12 днів на світлі. За цей час у бульбах утворюється речовина соланін, яка робить картоплю непридатною в їжу – можна отруїтися. Зате цей же соланін добре захищає посаджені картоплини від хвороботворних грибків, бактерій і від гризунів.
А навесні посадкові картоплини потрібно яровизувати, тобто пророщувати на світлі протягом 30-50 днів. При цьому перший тиждень бульби слід тримати в теплі, при 16-18 градусах, а потім температуру потрібно знижувати, щоб останній тиждень перед посадкою вона була 4-6 градусів тепла. Так бульби проходять загартовування.
Яровизацію потрібно починати за 35 днів до початку посадки. При сухому повітрі в приміщенні бульби через 3-5 днів обприскуйте водою. До кінця строку пророщення з вічок картоплі утворюються здорові сильні паростки до 3 см довжиною.
Що дає яровизація? Вона укорочує строки розвитку картоплі й усуває загрозу недобору врожаю через ризик раннього осіннього заморозку.
Пророщувати бульби можна й у вологих підстилках. На дно кошика або ящика із ґратчастим дном насипають вологу тирсу, торф або полову шаром 2 см. Ступінь вологості: при стисненні матеріалу в руці вода не повинна капати. Поверх підстилки розкладають бульби картоплі й насипають знову такий же шар вологого матеріалу. Так ряд за рядом укладають 4-5 шарів картоплі. На паростках через кілька днів розвиваються корінці. У приміщенні підтримується температура 13-15 градусів тепла. Строк пророщення – 7-10 днів. Цей спосіб особливо гарний для одержання ранньої картоплі. Брати краще великі бульби.
При звичайних посівах бульби можна висаджувати в ґрунт через 15-18 днів. До цього часу в них будуть не тільки паростки, але й мичкуваті корінці.
ЯК КРАЩЕ САДЖАТИ КАРТОПЛЮ?
Рядами? Гніздами? На гребенях? Грядках? У лунках? Загущено? Або широко?..
Якщо саджати густо, рослини будуть боротися одна з одною за живлення, за сонячне світло.
Якщо ж посадити рідко, то в просторі, що пустує, з'являться бур'яни, і почнеться міжвидова боротьба, що скорочує врожай. Як бути?
Під кущ картоплі потрібен кружок землі діаметром 45-50 см. Згідно з розумною агротехнікою, для цієї культури найбільше підходить трикутна схема посадки й посіву. У якості робочого інструмента використовують шнур з вузликами, під якими роблять посів або посадку. Пройшли один ряд, а другий проходьте зі зрушенням шнура, щоб у підсумку виходив рівносторонній трикутник.
Треба враховувати, що коренева система картоплі – поверхнева. Коріння росте більше вшир, чим вглиб. У підгорнутої картоплі коріння в пухкому ґрунті захоплює навколо себе максимальний простір міжрядь. І під бахромою коренів формуються бульби. Причому бульби в такому випадку завжди рівні, округлі.
І зовсім інше життя у картоплі в щільному важкому ґрунті! Рослина змушена розвиватися корінням вниз, де ґрунт «пом’якше». А через це зменшується сфера її живлення. У твердому ґрунті, та ще при відсутності підгортання, бульби формуються корявими, з усілякими вм'ятинами й наростами. Великих екземплярів мало, зате дрібних – хоч відбавляй! А хлібороб лає сорт: поганий, мовляв, виродився…
Важливо розуміти, коли краще саджати картоплю в гребені, а коли, навпаки, у борозенках або лунках.
Якщо ґрунт у вас важкий, тоді обов'язково треба застосовувати підгортання. А в зонах, де часто йдуть дощі, використовувати посадку в гребені, тому що гребені краще прогріваються, аерируються й до того ж оберігають картоплю від вимокання при затяжних дощах.
Лунки й борозни є переважнішими з метою більш повного використання дощової або поливної води. А також для полегшення підгортання, коли земля міжрядь, що піднімаються, насипається до стебел.
ПІДГОРТАННЯ
Словом, усі знають, що підсапувати картоплю потрібно. І намагаються, за можливістю, підсапувати раніше, частіше й вище. Вважається, що тільки тоді й буде гарний урожай. Однак отут не все так просто.
Для одержання високих урожаїв варто враховувати не тільки значення підгортання, але й інші важливі складові у вирощуванні картоплі. У якій зоні ви займаєтеся картоплярством? Які сорти вирощуєте: ранні або пізні?
Наскільки це важливо, ви можете судити за тим, що, наприклад, картоплярі північної зони починають підсапувати паростки, коли вони досягають висоти 5-6 см і за сезон проводять 5-7 підгортань. А в південній зоні проводять усього 1-2 підгортання й одержують від цього такий же результат.
Щоб підвищити врожай картоплі, підгортання корисно проводити після дощу або поливу.
Інша вимога – необхідність підгортання в період утворення бутонів. Адже в цей час починається утворення бульб. А тому треба не тільки підгорнути землю до стебел, але й розсунути, розвести стебла по сторонах. Навіщо? Для формування підвищеного врожаю рослині потрібно більше сонця, тому потрібно дати їй простір для кращого формування листя. Саме в листях вуглекислота та інші елементи живлення за допомогою сонячної енергії перетворюються на вуглеводи, у тому числі на крохмаль бульб.
Слід ураховувати й вимоги сорту. Якщо у пізніх сортів часу для дозрівання вдосталь, то ранні зазнають його дефіцит. Тому картопля ранніх сортів підгортається тільки один раз. Тоді закладається менше столонів. А з меншою їхньою кількістю рослині легше за короткий час налити великі бульби, оскільки живлення не витрачається на дріб'язок.
Є й ще одна закономірність: увесь урожай картопляних кущів перебуває на глибині не більше 15 см. Нижче картоплин немає. А якщо вони й зустрічаються, то це саме «гороховий» дріб'язок. Звідси висновок: горбок підгортання має бути об'ємним.
Після підгортання корисно внести рідке підживлення «під кіл», а міжряддя присипати мульчею. Вона пригальмує сходи бур'янів, а найголовніше – включить механізм повітряного зрошення.
ПОВІТРЯНЕ ЗРОШЕННЯ
Що це таке? У ґрунті температура, як відомо, завжди нижче, чим у повітрі. І якщо ґрунт пухкий, то конденсація вологи відбувається в його шарі. Повітря віддає йому свою вологу й напуває рослини. Чим вище температура повітря, тим більше в ньому води, а значить, більше денної роси осідає в ґрунті. За умови, що він, підкреслимо ще раз, буде пухким, доступним для проникнення вологи.
Більше того, якщо ґрунт пухкий, збагачений органікою, то не потрібно купувати і вносити азотні добрива, щоб забезпечити рослини азотом. На жаль, не всі хлібороби враховують, що азот сам може прилітати з повітрям і рівномірно розподілятися в ґрунті. Це зовсім не прекрасна фраза. Пригадайте: у складі повітря – 80% азоту!
ПІДЖИВЛЕННЯ
При розумній агротехніці, коли гумусу на вашій ділянці накопичиться достатньо, підживлювати рослини вам уже не знадобиться. Але в перші 2-3 роки доведеться використовувати розчини добрив. Вносити їх краще «під кіл». Це прадавній і дуже мудрий прийом городників. Суть його до геніальності проста, а головне – він нешкідливий для «живої речовини» ґрунту.
Загостреним ціпком (колом) ви продавлюєте в землі між рослинами отвір глибиною 20 см і в нього вливаєте розчин добрива. Робити це потрібно перед підгортанням.
Розчин пошириться в ґрунті досить далеко від незміцнілого коріння і не обпалить, не ушкодить його. А вже рослина потім скористається вашим підживленням за своїм розсудом – коли воно їй буде потрібне.
Для підживлення краще використовувати пташиний послід. У ньому є й азот, і фосфор, і калій. Причому приблизно в тих пропорціях, які потрібні рослинам. Тому підживлення пташиним послідом можна застосовувати не тільки під картоплю, але й під будь-які культури. Користь від такого розчину збільшується при додаванні в нього деревного попелу (2:1).
Готується він так: за добу до внесення підживлення в ємкість насипають пташиний послід і заливають його доверху водою. Потім суміш ретельно перемішують, розбиваючи грудки, додають попіл. Для підживлення її розбавляють десятьма частинами води й заливають «під кіл». Витрата – 6-8 кг сухого пташиного посліду із попелом на сотку землі.
Гарна добавка для збільшення врожаю і внесення в ґрунт мулу озер, боліт, а також ряски.
Після підживлень потрібно обов'язково прорихлити ґрунт або підсапати картопляні кущі.
Ще одна корисна порада: дозрівання бульб прискорює позакореневе підживлення. Бадилля обприскується розчином аміачної селітри й мідного купоросу (250 г селітри, 10 г купоросу, розчинених в 40 л води, розчину вистачає на 10 соток). Кращий час – ранковий і вечірній. Таке позакореневе підживлення стимулює відтік накопичених речовин з бадилля в бульби. Це не тільки прискорює їхнє дозрівання, але й підвищує вміст крохмалю, збільшує врожай.
ЯК МЕНШЕ ЗАЛЕЖАТИ ВІД ПОСУХИ
Якщо у вашій місцевості влітку рік у рік ґрунт нагрівається вище +30…+40°С, потрібно використовувати інші прийоми вирощування картоплі.
При денній температурі повітря близько +29°С формування бульб припиняється. Щоб хоч частково уникнути цього, необхідно:
– саджати картоплю в максимально ранній строк: при температурі ґрунту на глибині 10 см +6…+7°С;
– збільшувати глибину посадки бульб до 10-12 см;
– скорочувати відстань між рядами до мінімуму, тобто до 55-60 см;
– поливати посадки тільки в міжряддях напливом.
ГАРНИЙ ВАРІАНТ ПОСАДКИ КАРТОПЛІ
– Натягнути уздовж ділянки мотузку, по обидві сторони від якої зробити канавки глибиною 10 см.
– Дно кожної канавки вислати старим сіном або соломою. У дощове літо ця підстилка служить дренажем, а в посушливе добре зберігає вологу.
– Розкласти в шаховому порядку посадковий матеріал, відстань між бульбами – 30 см.
– На кожну з картоплин насипати по півжмені попелу і перегною.
– Засипати борозни.
– Потім кілочки з мотузкою забити через 140 см від першої канавки. При широкому проході за кущами легко доглядати, рядки добре провітрюються, рослини рівномірно освітлюються, картопля практично не хворіє.
– Перші паростки підсапати «з головою». Підсапувати кілька раз, поки не мине загроза весняного заморозку.
– Потім сформувати високі гребені, а між ними – борозни нижче рівня картоплі. У дощове літо в ці борозни стікає волога, а при посусі їх слід наповнювати водою.
