Секрети картопляних плантацій

ПоганоНе дужеНормальноДобреВідмінно Проголосуй! (Оцінок ще немає.)
Loading ... Loading ...

Секрети картопляних плантацій
«Картопля – хлібу присошка» — так кажуть у народі. Цей коренеплід цінний як смачний калорійний продукт в раціоні харчування населення. Він є найпоширенішою сільськогосподарською культурою: в центральних регіонах картопля займає лідируючі позиції за обсягом обробітку.

Щоб зібрати багатий картопляний урожай важливо правильно дотримуватися технологію вирощування картоплі і створити оптимальні умови для її вирощування. Хоча вона знайома більшості дачників і городників, але має свої особливості та складається з декількох етапів: підготовка, посадка, добриво, догляд, прибирання.

Підготовка

На даному етапі треба спланувати і підготувати місце під посадку картоплі, вибрати оптимальний для своєї кліматичної зони сорт, придбати необхідний обсяг садивного матеріалу.

Вибір місця

Картопля – світлолюбна рослина. Для нього краще всього підходять швидко прогріваються ділянки з родючим рихлим грунтом. Затінення деревами і чагарниками він погано переносить. При недоліку сонячного світла картопляне бадилля блідне, витягується, цвітіння слабо розвинене або відсутня, бульбоутворення гальмується.

Якщо ділянка знаходиться в низині з високим рівнем грунтових вод, то попередньо треба провести водовідведення. Важкі суглинні грунту для посилення аерації і пухкості треба поліпшити внесенням торфу, тирси, піску. Піщану землю збагачують гноєм або компостом. У разі, коли картопля вирощується на одному місці повторно, то на нього після осінньої прибирання треба зібрати і спалити бадилля, гнилі коренеплодів. Це знизить ризик зараження майбутніх посадок хворобами. Після цього проводиться глибока осіння перекопка, яка сприяє выморозке коренів бур’янів і зимуючих шкідників. Навесні землю ще раз перекопують і боронують.

Що посієш, те й пожнеш

Що посієш, те й пожнеш

Якість насіннєвої картоплі чинить значний вплив на обсяг врожаю. Якщо планується використовувати власний посадковий матеріал, то його треба підготувати ще восени. Для цього вибирають здорові коренеплоди округлої форми. Картоплини у вигляді груші або веретена можуть містити в собі віруси. Для насіннєвого фонду вони не підійдуть. Вибрані бульби витримують на розсіяному світлу до позеленіння. Ця процедура сприяє синтезу соланіну, що захищає овочі від ураження хворобами. Після цього їх сортують за розміром і зберігають окремо від харчового картоплі.

Щоб отримати ранній урожай, за 25-30 днів до передбачуваної посадки підготовлені бульби пророщують. Такий метод виправдовує себе в регіонах з коротким влітку. Для яровизації коренеплоди розкладають в 2-3 шару в коробках, дерев’яних ящиках або кошиках і залишають у світлих приміщеннях при 12-15 градусів за Цельсієм.

Використання дрібних фракцій насіннєвого фонду кілька сезонів поспіль призведе до зниження врожаю. Великі картоплини розвинуть пишну бадилля в збиток клубнеобразованию. Оптимальний розмір становить 50-80 г (трохи більше курячого яйця). Відібраний посадковий матеріал обробляють стимуляторами росту, протруюють инсектофунгицидными препаратами. Перед посадкою для прискорення схожості, підвищення врожайності бульби опудривают золою.

Як вибрати сорт

При виборі сорту картоплі треба керуватися такими критеріями:

  • смакові якості;
  • лежкість;
  • стійкість до хвороб;
  • термін дозрівання;
  • особливості кліматичної зони;
  • тип грунту на ділянці;
  • мети вирощування.

Для степових регіонів оптимально вибирати ранні і середньостиглі сорти з термінами дозрівання 70-90 і 90-100 днів відповідно. У лісостеповій зоні підійдуть середньопізні (100-120) і пізньостиглі (120-140) сорти. У складному кліматі Сибіру успішно обробляють середньоранній сорт з періодом вегетації від 80 до 90 днів.

Посадка

Посадка картоплі

Терміни посадки потрібно визначати у взаємозв’язку з погодними, кліматичними особливостями місцевості, сортом культури. Фізичну стиглість ґрунту можна визначити так: якщо стиснути жменю землі в клубок, то він повинен зберігати свою форму, але при цьому легко розсипатися при падінні. Це означає, що земля вже прогрілася до 6-8 градусів на глибині 9-13 см. і достатньо зволожена.

Зручним орієнтиром для вибору дати посадки є черемха і кульбаба. Період, коли вони відцвітають, — найбільш оптимальний строк для висаджування картоплі. У південних регіонах починають садити на початку квітня, в північних — у другій декаді травня. Якщо припізнилися з посадкою, доброго врожаю не буде: через скорочення періоду вегетації бульби будуть дрібні.

Якщо обробляти картоплю на одній ділянці кілька років підряд, то така ділянка виснажується, посилюється зараження його типовими картопляними шкідниками. Грамотно підібраний сівозміна це дозволить запобігти. Після цього овоча можна садити культури родини пасльонових (помідори, баклажани, фізаліс). Оптимально використовувати для цієї мети такі рослини:

  • бобові (люпин, горох, віка, квасоля);
  • хрестоцвіті (кресс-салат, кольорова капуста, кольрабі, редиска);
  • сидерати (овес, ріпак, жито) — їх восени закопують у ґрунт як зелене добриво.

При дефіциті садивного матеріалу цінних сортів бульби вагою більше 80 г можна порізати на часточки з 2-3 вічками. Робити це треба заздалегідь за 2 дні до посадки. Зрізи необхідно обробити в світло-рожевому розчині марганцівки і просушити. Ніж при кожному розрізі теж треба дезінфікувати.

Види посадки

Залежно від ґрунтового типу вибирається один з традиційних способів:

  • На рихлому і вологою, добре прогріваються грунті, оптимальна гладка посадка. Уздовж намічених рядів робляться лунки, у які розкладають коренеплоди.
  • Гребневая посадка необхідна на важких щільних грунтах. Для створення циркуляції повітря у бульб їх висаджують на невисокі насипи (висота до 15 см). Відстань між гребенями становить 0,7 м.
  • На піщаних погано зволожуємих грунтах картоплю садять в траншеї. Такий метод дозволяє зберегти вологу в грунті.

Для рівномірної інсоляції рослини садять в напрямку з півдня на північ. Ширина міжряддя не менше 60 см. для ранніх і 70-75 див. для пізніх сортів. У рядку відстань між рослинами треба витримувати з урахуванням розміру бульб:

  • дрібні (не більше 2 шт. у лунку) – 20 см.;
  • середні -25-27 см.;
  • великі – 30-32 см.

В іншому випадку виникає конкуренція за площу живлення, що призводить до утворення дрібних бульб.

Глибина загортання картоплин варіюється в межах 10-12 см. на піщаних і супіщаних грунтах, 8-10 см. на щільних важких, 4-5 см. для суглинків.

Добрива

Добрива для підгодівлі картоплі

В агротехніку картоплі застосовують гній, компости, курячий послід, золу, сидерати, мінеральні добрива. Вони впливають на його смакові якості, врожайність, стійкість до хвороб

Використання свіжого гною призводить до сильного поширення бур’янів і підвищує ураження паршею. Оптимально використовувати його гноєм (1 рік зберігання) під осінню перекопування. На важких глинистих грунтах для їх поліпшення вносять 10-15 кг перегною на 1 кв. м. Для бідних піщаних земель доза органіки повинна бути не менше 2 відер на кожен метр. При нестачі гною його вносять при посадці в кожну лунку 150-200 гр.

Добре замінюють гній різні види торфокомпостов. Одночасно корисно додавати на кожну сотку 200-300 гр. курячого посліду.

Корисним і доступним добривом зарекомендувала себе деревна і солом’яний зола. Її необхідно використовувати на важких грунтах при весняній перекопуванні для підлужування і збагачення фосфором, калієм. Витрата не повинен перевищувати 100-300 г/м2. Для економії золу сиплять при посадці безпосередньо в лунку по 1 столовій ложці (6 гр.).

Дозування мінеральних добрив розраховують із співвідношення NPK (азот, фосфор, калій) 1:1:1,2. Зручніше використовувати готові комплексні добрива, де на упаковці вказано не тільки склад, але і норми внесення. Добре показали себе такі добрива, ка «Аммофоска», «Нітроамофоска», але більше сподобався «Велетень» (комплексне добриво для картоплі).

Якщо мінеральні добрива вносяться разом з органічними (гній, перегній, пташиний послід), то дозу мінеральних добрив потрібно скоротити, як мінімум, удвічі.

Мікроелементи застосовують у вигляді позакореневого підживлення в період утворення бутонів. В якості таких препаратів використовують борну кислоту, сірчанокислий цинк, мідний купорос.

«Контролювати» в грунті склад поживних речовин можливе за зовнішнім виглядом бадилля. При недоліку фосфору листя невеликі, темно-зелені з вигнутими краями. Краї листкових пластинок жовтіють при дефіциті калію. Нестача кальцію і магнію провокує появу темно-коричневих плям на бадиллі. Ознакою азотного голодування є слаборозвинені листя світло-зеленого забарвлення.

Догляд

Догляд за кртоплею

Основними роботами по догляду є прополка, розпушування, підгортання, боротьба з шкідниками і хворобами.

Прополку проводять через 7-8 днів після посадки. Коли з’явилися сходи досягли в зростанні 20 см., можна починати перше підгортання. Цей процес повторюється кілька разів для стимулювання утворення столонів. Якщо рослини слабкі, то попередньо вносять добрива. Однак важливо не переборщити.

Для запобігання сходів від пошкодження приморозками застосовують димлення, полив, мульчування, укриття покривними матеріалами (на маленьких ділянках).

Розпушування проводять після дощів, під час яких грунт ущільнюється, осідає і утворює щільну кірку. У разі посухи його проводять після вечірнього поливу.

Необхідність поливу перевіряється вологістю ґрунту. Якщо на глибині 6-8 см. він сухий, то полив необхідний. Особливо важливий він у період бутонізації і клубнеообразованні. Полив припиняється за місяць до збору.

Для боротьби з шкідниками (колорадський жук, нематода, капустянка, дротянки) застосовують хімічні препарати, так і рослини-інсектициди. На присадибних і дачних ділянках для профілактики ураження картоплі нематодою можна в міжряддях садити календулу, піретрум, настурцію, чорнобривці.

Прибирання і зберігання

Прибирання і зберігання картоплі

Місце зберігання врожаю необхідно підготувати перед збиранням картоплі, яка залежить від строків дозрівання конкретного сорту, погодних умов. Ранні сорти викопують у кінці липня, інші – з 15-25 серпня до другої половини вересня. Викопування починають, коли бадилля почала підсихати. Дозрілі бульби при цьому легко відокремлюються від столонів.

Якщо надземна маса культури була вражена фітофторозом, то стебла скошують і спалюють за 2 тижні до збирання. Це запобігає зараження бульб.

Перед закладанням на зберігання овочі треба просушити, відсортувати цілі коренеплоди від пошкоджених. Це дозволить якісно і довше зберегти врожай. Зберігають картоплю при температурі +2+4 градуси у підвалах, льохах, овочесховищах, буртах.

Соціальні мережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *