Кращим часом, щоб посадити підзимову цибулю прийнято вважати період з кінця жовтня й до першої декади листопада, приблизно за місяць до настання стійкого похолодання. Досвідчені городники радять дотримуватися правила: якщо температурні показники протягом тижня трималися на рівні 4-5°С, то наступили оптимальні строки, щоб висаджувати сівок. Дуже важливо, щоб висаджена цибуля встигла до настання холодів опустити корені, але не можна допускати утворення паростків.
ПЕРЕВАГИ ПІДЗИМОВОГО ПОСІВУ
Як показує городня практика, при осінній посадці сівка є можливість за достоїнством оцінити значну кількість переваг у порівнянні традиційним культивуванням:
– при підзимовій посадці немає необхідності здійснювати збереження посадкового матеріалу, що дуже важливо для дрібноїо цибулі-овсюжки, що швидко засихає в домашніх умовах;
– при підзимовій посадці цибулі-сівка є можливість одержати зелену продукцію в першій декаді травня;
– традиційна посадка припускає одержання якісних цибулин у другій половині літа, у той час як при підзимовій посадці врожай формується приблизно на півтора місяця раніше;
– зібраний урожай озимої цибулі прекрасно витримує тривале зберігання без втрати якісних характеристик;
– сівку, котрий висаджується в пізній осінній період, менш потрібні рясні зрошувальні заходи, що обумовлено використанням посадковим матеріалом природних опадів і поталої води;
– посаджена під зиму цибуля, практично не дає стрілок наступного року;
– формування щільної кореневої мички на дінці служить гарним захистом від ушкодження цибульною мухою;
– максимально ранній період визрівання дозволяє забезпечити цілком гідний захист рослинам від поразки помилковою борошнистою росою.
Крім усього іншого, городники одержують можливість заощадити час на більш важливі весняні роботи, а також можуть собі дозволити виростити на грядах після збирання врожаю підзимової цибулі скоростиглі овочеві культури.
Практично для будь-яких озимих сортів цибулі-сівка характерна наявність здатності сформувати якісний і високий урожай за умови створення короткого або середнього світлового дня. Також такі сорти мають відмінну морозовитривалість, що досягає -15°C в умовах безсніжної зими, і порядку -23-25°C при наявності достатнього сніжного покриву. Озимі сорти практично не стрілкуються, а також украй рідко вражаються рослинними паразитами або збудниками хвороб.
ТЕХНОЛОГІЯ ПОСАДКИ
Гарні попередники для вирощування підзимової цибулі представлені зерновими, крім вівса, кукурудзою, буряком, гірчицею, рапсом, фацелією, горохом, квасолею, викою, томатами, салатом, огірками й будь-яким видом капусти. Не можна вирощувати цибулю після таких культур, як боби, картопля, петрушка, селера, люцерна і червона конюшина. Багато городників культивують озиму цибулю безпосередньо після збору врожаю рапсу, квасолі, редиски, моркви або буряка. Варто пам'ятати, що вирощування цибулі або часнику на колишній ділянці можливо не раніше, ніж через чотири роки.
Технологія підзимової посадки сівка наступна:
– для одержання ранньої зеленої продукції найкраще використовувати вибірку, представлену цибулинками, розмір яких перевищує 30 мм;
– дрібний сівок-овсюжку варто висаджувати під зиму з метою одержання цибулин на ріпку та зберігання;
– досвідчені городники рекомендують прогрівати посадковий матеріал протягом восьми годин при температурі 40°С;
– ділянка для пізнього осіннього висаджування має бути представлена добре дренованими перегнійно-піщаними ґрунтами або перегнійним суглинком;
– найкраще, якщо гряди для цибулі будуть розташовуватися на схилі південного або південно-західного напрямку, із захистом від рвучкого вітру;
– ґрунт перед проведенням посадки потрібно завчасно піддати перекопуванню із внесенням перегною в кількості 5-6 кг, калійної солі в розрахунку 10-15 г і 20-25 г суперфосфату на кожний квадратний метр;
– гарний результат дає передпосадкове внесення в ґрунт деревного попелу з розрахунку 10 г на один квадратний метр;
– на підготовлених грядах потрібно зробити борозни глибиною не більше 50-60 мм із відстанню 15-20 см;
– висаджувати дрібний сівок доцільно з відстанню 50-70 мм, з наступним засипанням сухим ґрунтом;
– напередодні холодної та безсніжної зими рекомендується поверх мульчі прикрити гряди плівковим матеріалом.
У якості мульчі можна використовувати тирсу, торф, солому, сухе бадилля або звичайний ялиновий лапник. У весняний період мульчуючий шар із гряд видаляється, а подальший догляд полягає в "стандартних заходах", представлених прополками, поливами та підживленням посадок.
ПОРАДИ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ
З досвіду городників, кілька років поспіль практикуючих підзимові посіви овочевих культур, висота мульчуючого шару має складати всього три-чотири сантиметри, що застрахує цибулини сівка від вимерзання в сильні морози. У весняний період дуже важливо захистити гряди від застою поталої води, тому що в противному випадку цибулини часто "підмокають".
Крім того, бажано враховувати наступні рекомендації:
– стандартний діаметр сівка не повинен перевищувати 10 мм, а шийку у посадкового матеріалу обрізати не можна;
– під підзимову посадку найкраще використовувати високі гряди;
– при посадці сівок необхідно заглиблюватиь таким чином, щоб шийка розташовувалася нижче рівня ґрунту на пару сантиметрів;
– підзимові посадки поливати не потрібно.
Таким чином, можна сміливо стверджувати, що осіння посадка цибулі-сівка не тільки не відрізняється особливою складністю, але й є економічно доцільною, дозволяючи городникам-любителям одержати високий і якісний урожай городньої культури.
