Скорцонера, або чорна морква

Ця культура широко поширена в Західній Європі й Америці, адже за смаковими якостями є однією з найцінніших коренеплідних рослин. Вона легко засвоюється організмом, чинить сприятливу дію при захворюванні цукровим діабетом.

Скорцонера – багатолітник, але в культурі вирощується як дволітник. У рік посіву розвиває розетку соковитого листя, а на наступний – дає квітконосний пагін. Квітує великими жовтими квітками, схожими за формою на ромашки. Але ніхто не змушує залишати коренеплоди на другий рік, якщо не потрібне насіння. Цим скорцонера дуже схожа на пастернак.

Кореневище чорної моркви веретеноподібне, довжиною 30-40 і товщиною 3 см, з чорною шкірочкою, але з білою і соковитою м'якоттю усередині.

У їжу вживають корені і листя. Молоде листя використовують для готування салатів, а коренеплід – для супів і соусів.

Щоб легше зняти шкірку, корінь обдають окропом. Після очищення опускають на дві години у холодну воду, щоб видалити молочний сік, відварюють до розм'якшення в підсоленій воді й присмажують, посипавши сухарями. Дрібно нарізані й підсушені коренеплоди можуть замінити в кулінарії горіхи, а в меленому вигляді їх можна вживати як замінник кави.

Це дуже холодостійка рослина, що добре переносить зимівлю на грядці. Вона вимоглива до вологи й віддає перевагу добре оброблениму, з глибоким орним шаром ґрунту. Відразу потрібно зробити висновок, що в районах з недостатньою кількістю опадів, краще не саджати.

Гарними попередниками є огірки, томати, картопля, цибуля. Має довгий вегетаційний період (100-120 днів після сходів), тому висівати її треба дуже рано.

Вирощують скорцонеру посівом насіння у відкритий ґрунт. Висівають стрічками у два рядки або рядами з міжряддями 45-50 см. Сходи з'являються через 8-10 днів. У стадії 2-3 листків проводять проріджування, залишаючи інтервал між рослинами 10-12 см. Догляд за рослинами такий же, як за морквою. Особливу увагу варто звернути на розпушування ґрунту, що дозволяє одержати добре сформовані коренеплоди.

До  збирання врожаю коренеплодів приступають пізно восени або рано навесні. Під час викопування важливо не ушкодити  коренеплоди, інакше вони будуть погано зберігатися. Зазвичай їх поміщають у підвал у вологий пісок.

Автор Садівник

Полюбляю вирощувати фрукти та овочі на присадибній ділянці. Ділюся порадами по догляду за садом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *