У древній Греції троянда вважалася подарунком богів, а знаменита грецька поетеса Сапфо, назвала її «царицею квітів». За описом Анакреона, троянда народилася з піни, що покривала тіло богині любові Афродіти, коли прекрасна богиня вийшла з моря після купання.
Роза починає підкорення світу з Франції, де у 1843 р. при схрещуванні азіатських троянд з місцевими видами отримали вид ремонтатних троянд. Вони отримали таку назву, так як могли повторно цвісти в другій половині літа. Єдиним недоліком таких троянд було те, що зацвітали у них пагони минулого року.
У 1867 р. французький селекціонер Ж.-Б. Гійо, схрестив два види троянд – ремонтатні і чайні, в результаті чого вийшли чайно-гібридні троянди, що цвіли великими поодинокими квітками з пагонів поточного сезону на протязі всього року.
У 1873 р. були виведені селекціонерами поліантові троянди, які стали результатом схрещування японських багатоквіткових троянд з китайською карликовою трояндою. Поліантові троянди цвіли декоративними суцвіттями, усипаними безліччю дрібних квіточок.
У 1924 р. були схрещені поліантові і чайно-гібридні троянди, в результаті чого селекціонерам вдалося вивести гібридно-поліантові види троянд, які давали більші квітки.
У 1935 р. після схрещування гібридно-поліантових з чайно-гібридними і мускусними трояндами були виведені троянди флорибунда, які мали одну центральну квітку, досить великого розміру і кілька бічних розміром поменше. Далі селекціонери схрестили троянди флорибунда з чайно-гібридними і вивели троянди грандифлора.
Такі троянди відрізняються суцвіттям з дуже великих квіток.
У результаті інтенсивної роботи селекціонерів, на світ з’явилися нові види троянд – спрей-троянди, патіо троянди, плетисті і сланкі або почвопокривні. В наш час кількість сортів і видів прекрасних троянд навряд чи піддається перерахунку.
