Вирощування малини на городі

ПоганоНе дужеНормальноДобреВідмінно Проголосуй! (Оцінок ще немає.)
Loading ... Loading ...

Вирощування малини на городі

Малина будучи однією з найулюбленіших і смачних ягід володіє потужними корисними і цілющими властивостями.

Малина містить безліч корисних і необхідних організму речовин, вітамінів і елементів. У малині виявлені цукру (9-10%), залізо, мідь, калій, пектини, клітковина, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни С, РР, В1, В12, фолієва кислота.

Малина має потогінну властивість. Здатністю збивати температуру малина зобов’язана саліцилової кислоти, яка міститься в ній в досить великій кількості. Малина дуже корисна при недокрів’ї та захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при атеросклерозі, хворобах нирок, гіпертонії.

Малина на відміну від інших ягід не втрачає свої цілющі властивості після термічної обробки. Тому варення з малини – це не тільки смачне ласощі, але і кращий засіб від простудних захворювань.
Малина – багаторічний напівчагарник. Коренева система у неї багаторічна, а стебла живуть два роки. Малина рано вступає в пору плодоношення і щорічно дає врожаї. Вже на другий рік після посадки отримують невеликий збір ягід. Вельми цінною особливістю малини є те, що дозрівання і збір її ягід починається услід за закінченням збору суниці і триває майже цілий місяць. Завдяки цьому є можливість споживати свіжі ягоди малини саме в той період, коли плодів інших порід ще мало.

Передпосадкова підготовка грунту.

У малини основна маса коренів залягає в грунті порівняно неглибоко – до 40 см. Тому вона добре вдається на родючих грунтах, досить забезпечених вологою. Малина також успішно росте в затінених місцях. На бідних грунтах і при нестачі вологи малина розвивається незадовільно, дає низькі врожаї, ягоди у неї сильно дрібніють. Враховуючи це, необхідно відповідної передпосадковій підготовкою створити найбільш сприятливі грунтові умови для розвитку малини.

На присадибних ділянках під посадку малини на глибоких грунтах роблять по довжині рядів перевал смугами шириною 60-65 см і глибиною приблизно близько 40 см. На дерново-підзолистих грунтах перекопування проводять на звичайну глибину. Під перекопування (на присадибних ділянках) вносять добрива: гною – 3-4 ц, суперфосфату – 3,5-4 кг, калійної солі – 1-1,2 кг на одну соту гектара. Якщо перед перекопкой грунт не була заправлена ​​добривами, то малину треба садити в ями шириною 55-60 см і глибиною 45-50 см. У ці ями перед посадкою вносять по 3-3,5 кг перегною або компосту. Можна вносити також тільки мінеральні добрива: аміачної селітри – 15 г, суперфосфату – 30 г та калійної солі – 10 г в одну ямку. Але найкраще органічні і мінеральні добрива вносити спільно в половинних дозах. Добрива потрібно добре змішувати з землею, якої засинають ямки. Але при посадці рослин на їх коріння, як правило, накидають землю, не змішану з добривами. Щоб створити найбільш сприятливі умови для розвитку кореневої системи малини, посадочні ямки слід засипати землею з верхнього, найбільш поживного шару грунту. На тих ділянках, де проводилася глибока передпосадкова обробка з попереднім внесенням добрив, ямки для посадки малини роблять такого розміру, щоб у них вільно розміщувалася коренева система саджанців.

Посадка малини.

В якості посадкового матеріалу малини беруть однорічні кореневі нащадки, які виростають на коренях маточних рослин з так званих додаткових бруньок. Заготовляють їх зазвичай восени.

Саджанці малини, використовувані для посадки, повинні мати товщину у кореневої шийки не менше 8 – 10 мм і добре розвинену мочковатую кореневу систему довжиною не менше 10-15 см без ознак захворювання раком.

Садять малину рядами, на відстані 125 см ряд від ряду і 50 см рослина від рослини в ряду. При такому розміщенні на одну соту гектара потрібно 160 саджанців. Малина починає рости дуже рано навесні, тому посадку її найкраще робити восени, у жовтні, але не пізніше ніж за 2 – 3 тижні до замерзання грунту. Для того, щоб коріння саджанців НЕ підсихали, їх перед посадкою умочують в грунтову бовтанку. У тих випадках, коли при перевезенні або зберіганні саджанці трохи підсохли, їх коріння перед посадкою потрібно поставити у воду на 10-12 годин.

Садять малину на ту ж глибину, на якій росли саджанці у маточних рослин. Під час посадки коріння добре розправляють і землю біля них щільно обжимают, а потім втоптують, щоб не було порожнеч. Пагони, посаджені як восени так і навесні, обрізають на висоту 25-30 см. Після посадки незалежно від строку її і вологості грунту рослини поливають з розрахунку піввідра води на кущ. Крім того, при осінній посадці рослини підгортають на 10-12 см. Це роблять для того, щоб запобігти випирання рослин, а також пошкодження нижніх нирок в зимовий період.

Ранньою весною грунт навколо посаджених кущів у діаметрі 60 см мульчують гноєм, торфом або листям і надалі містять її в рихлому і чистому від бур’янів стані. У разі, якщо грунт буде недостатньо волога, виробляють поливання рослин (по одному відру води на кущ).

Вирощувати малину також можна з насіння.

Догляд за малиною.

Вище згадувалося про те, що спочатку малину висаджують па відстані 125 см ряд від ряду і 50 см кущ від куща в ряду. Як відомо, посаджені рослини дають багато кореневих нащадків. Тому в перші два роки після посадки за рахунок цих нащадків потрібно створити в рядах малини з рослин суцільні смуги шириною 70-80 см, бо тільки за цієї умови можна отримувати високі врожаї з одиниці площі. У смугах залишають найбільш сильні нащадки на відстані приблизно 20-25 см один від одного. Якщо частина нащадків намічається восени викопати і використовувати як посадкового матеріалу, то їх залишають кілька гущі, приблизно на відстані 12-15 см. Всі інші нащадки, і в першу чергу найбільш слабкі, знищують під час обробки грунту.
Для нормального розвитку малина вимагає порівняно великої кількості води і поживних речовин. Тому в її насадженні потрібно своєчасно і ретельно проводити обробку грунту, мульчування, внесення добрив, а при необхідності і полив рослин.

Першу весняну обробку грунту на ділянці малини необхідно виробляти по можливості раніше, так як в цьому випадку менше ушкоджуються відростають в грунті кореневі нащадки. У міжряддях обробку проводять на глибину 10-12 см, а у смугах – на 6-8 см. Надалі впродовж літа, у міру появи бур’янів і кірки, проводять повторну обробку грунту.

Досить ефективним прийомом, який одночасно з підвищенням врожайності знижує витрати праці на обробку грунту, є мульчування, тому його слід проводити повсюдно, особливо в південних районах. Для мульчування можна використовувати листя, торф, соломістий гній, перепрілий солому. Цими матеріалами покривають грунт у смугах ранньою весною, відразу ж після першої весняної обробки, шаром в 6-8 см. пробиваються крізь мульчу бур’яни своєчасно виполюють.

Наприкінці літа мульчу прикопують (гній, торф) або ж прибирають з ділянки (солому).

Досить сильне підвищення врожайності і значне збільшення розміру ягід отримують при поливі малини. Полив проводять приблизно в такі строки: перед цвітінням, перед дозріванням ягід і потім один-два рази під час дозрівання ягід. При кожному поливі дають 3-3,5 відра води на 1 кв.м. Полив зазвичай проводять дощуванням або ж по неглибоким борознах, щоб не пошкоджувати коренів у рослин. Як тільки вода вбереться, борозни закривають і грунт розпушують.

Урожайність малини різко підвищується від внесення органічних і мінеральних добрив. Вносити добрива потрібно восени під перекопування. На кожну соту гектара один раз на два роки вносять гною 2-3 ц. Мінеральні добрива вносять щорічно з розрахунку на одну соту аміачної селітри – 1,5-2 кг, суперфосфату – 3-4 кг і калійної солі – 1-1,5 кг. При хорошому зростанні рослин, а так само в умовах південних районів беруть менше норми добрив, а при слабкому зростанні рослин і в більш північних районах – великі норми.

Вище згадувалося, що пагони малини живуть два роки. У перший рік пагони виростають і в пазухах їх листків закладаються плодові бруньки. На другий рік пагони плодоносять і після закінчення плодоношення засихають. Ці пагони слідом за збиранням врожаю потрібно вирізати біля самої основи і спалити. Цю роботу не потрібно відкладати на осінь або весну. При літній вирізці отплодоносивших пагонів створюються сприятливі умови для розвитку і визрівання що залишаються однорічних пагонів, або так званих пагонів заміщення. Ранньою весною, до початку сокоруху, однорічні пагони слід злегка вкоротити, приблизно на 15-20 см, до добре розвиненою нирки. Завдяки укорочення на пагонах краще розвиваються бічні плодові гілочки і збільшується розмір плодів на них. Крім того, в результаті укорочення пагони стають стійкішими і не полегают в період плодоношення. Для того щоб крайні пагони сильно не нахилялися, з обох сторін кожної смуги слід натягнути дріт в один або ж два ряди.

Малина починає дозрівати в кінці червня – початку липня. У одного й того ж сорту ягоди достигають неодночасно – майже протягом місяця. Збір їх виробляють періодично, у міру дозрівання. Слід мати на увазі, що плоди малини дуже ніжні, тому не можна допускати, щоб вони перестигати на кущах.

Соціальні мережі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *