Вирощування гороху

У той час, коли овочі на ділянці ще набирають сили, вже можна ласувати ніжним, соковитим горошком. Відкриєш боб, а там круглі насіння — м’яке, смачне задоволення.

Горох — давня культура. Існують різні види і форми гороху, всі вони походять з різних місць — це середземноморське узбережжя Африки і Європи, Середня Азія. Дикі види гороху, завдяки старанням людини, окультурились і поширилися на території Західної Європи і Нового Світу. За твердженнями вчених, в Росії горох з’явився ще в III тисячолітті до нашої ери.

Горох безумовно дуже корисний продукт харчування. Його їдять в сирому вигляді, варять з нього супи, каші, киселі, консервують та ін. В горосі міститься велика кількість білків, схожих за складом з білками, що містяться в м’ясі. У горосі містяться різноманітні мінерали, амінокислоти, солі, мікроелементи, вітаміни групи В, С, А, РР, антиоксиданти.

Горох корисно вживати при серцево-судинних захворюваннях, діабеті, при захворюваннях шкіри, при проблемах з травленням.

Існує кілька видів гороху, найпоширеніший з них — овочевий. Овочевий горох буває лущильного і цукрового типу. У лущильних сортів в їжу використовується тільки горошок, а у цукрових сортів можна використовувати в їжу молоді боби, у фазі лопатки.

Біологічні особливості гороху

Світло. Горох відноситься до рослин довгого дня і при короткому дні (менше 10 годин) у пізніх сортів гороху можуть навіть не утворитися квітки.

Волога. Гороху потрібно багато вологи, спочатку для набухання насіння, потім для нарощування вегетативної маси та формування плодів.

Грунт. Гороху, для нормального росту і розвитку, потрібні родючі ґрунти: суглинки або супіски, добре заправлені гумусом, забезпечені вологою, але без застою води. На важких, щільних грунтах горох погано, що називається «з трудом» зростає і хорошого урожаю чекати не доводиться.

Температура. Рослини гороху стійкі до знижених температур і здатні витримати короткочасні заморозки до -4-6°С. Найбільш сприятлива для розвитку рослин, температура +16+22°С. При всій холодостійкості рослин, у гороху є вразливе місце — боби, вони не переносять зниження температури нижче -2°С.

Технологія вирощування гороху

Хоча вирощування гороху і вимагає дотримання певних правил, справа це не дуже складне. Агротехніка вирощування гороху включає в себе: вибір ділянки, садіння, догляд, підживлення, поливи.

Підготовка грунту

Кращими попередниками для гороху є: гарбуз, капуста, огірки, тобто ті культури, під які вносили великі кількості органічних добрив. При посадці на такій ділянці, додатково органічні добрива можна не вносити.

Грядки під горох краще підготувати ще восени. Ретельно вибрати бур’яни при перекопуванні грунту і заправити органічним добривом — компостом або добре перепрілим гноєм (1 відро на 1 кв. м.). Навесні органіку краще не вносити, є небезпека, що рослини гороху «підуть» у бадилля, на шкоду плодоношенню.

Навесні сформувати грядки і внести по 1 склянці золи на 1 кв. м., закласти в грунт.

Підготовка насіння до посіву

Насіння гороху потрібно перебрати, прибравши пошкоджені, потім залити солоною водою (1 ст. л. на 1 л. води), що спливли, насіння прибрати — такі насіння або не сходять, або дадуть слабкі, хворі сходи. Осілі на дно насіння промити чистою водою і замочити для набухання, що забезпечить швидкі і дружні сходи.

Насіння потрібно залити водою, щоб вони були повністю покриті і залишити на 15-24 години для набухання. Воду потрібно міняти кожні 3 години, інакше насіння гороху можуть закиснути. При замочуванні, у воду можна капнути біостимулятор росту, наприклад «Епін-екстра» і витримати в цьому розчині 1-3 години. Набряклі насіння потрібно відразу висівати.

Насіння гороху можна висівати і сухими, але в цьому випадку сходи з’являться пізніше.

Терміни посіву

У середній смузі овочевий горох сіють рано навесні, в кінці квітня. У північних районах посів проводять на 10-14 днів пізніше, як тільки грунт прогріється до +6+8°С У південних районах горох сіють у першій декаді квітня.

Посів

На грядці формуються борозенки глибиною 3-4 см. Відстань між борозенками, для низькорослих сортів, 20-25 см. Горошини розкладати в борозенки, витримуючи відстань між ними 4-5 см. При посіві високорослих сортів, відстань між борозенками — 40 см, між насінням — 7-8 см.

Борозенки засипати землею і злегка ущільнити землю — рукою або дошкою. Грядку краще прикрити укривним матеріалом, щоб уберегти посіви від птахів.

Догляд

Догляд за посадками гороху зводиться до своєчасної прополювання, розпушування, поливу, захист від шкідників, хвороб і підкормкам.

Коли рослини гороху зростуть до 15-17 см., на грядці потрібно встановити опори. Це може бути штахетник, тичини з хмизу чи можна натягнути нейлонову сітку.

Поливати горох слід своєчасно, адже для набухання насіння і розвитку рослин потрібно чимало вологи. Нестача води в період формування бутонів і цвітіння може викликати опадання бутонів, зав’язей і квіток.

Підживлення. Відомо, що горох не виснажує грунт, а збагачує її. На коренях всіх бобових культур поселяються бульбочкові бактерії, які засвоюють азот з повітря. Якщо засіяти одну сотку землі горохом, то грунт на цій ділянці збагатиться на 1,4 кг азоту в доступній для рослин формі. Таку ж кількість азоту міститься в 300 кг гною.

За період вегетації горох бажано підживити фосфорно-калійним добривом 2 рази. Першу підгодівлю проводять перед цвітінням, другу — в період зав’язування плодів. Такі підживлення роблять горошок більш ніжним і смачним. Фосфорно-калійні добрива також підвищують стійкість гороху до борошнистої роси, аскохитозу, іржі та ін

Збір врожаю

Боби, лущильного гороху ранніх сортів, можна збирати вже через місяць, у молочній стиглості. Стручок буде яскраво-зеленого кольору, без білої сіточки на поверхні (сіточка з’являється на перезрілих бобах), горошини в стручку будуть відповідного сорту розміру, але ще не загрубеют.

Стручки цукрового гороху, готові до збирання, плоскої форми, соковиті, зелені, з недорозвиненими горошинами.