Для мускатного гарбуза доведеться відокремити саме сонячне і найтепліше місце на Вашій ділянці. Воно має бути захищене від вітру, з родючим грунтом, багатою органікою. Близьке залягання грунтових вод для гарбузів критично, оскільки рослина має потужну кореневу систему, здатну проникати досить глибоко.
Індіанці в доколумбової Америці використовували такі посадки, які сьогодні ми називаємо як комбіновані: кидали в одну лунку насіння бобів, кукурудзи і гарбуза. Кукурудзою посадки були захищені від перегріву і вітру, ріст бур’янів гальмувався гарбузом, а його великі листи служили відмінним покривом від палючого сонця, а завдання бобів була збагачувати грунт азотом.
Гарбуз мускатний в кліматі середньої смуги вирощують лише за допомогою розсади – по-іншому він не встигне визріти. Висів насіння здійснюють в кінці квітня в півлітрові посудини і поливають теплою водою. Підживлення розсади здійснюють двічі, використовуючи комплексне мінеральне добриво.
Дуже добре якщо попередниками гарбуза будуть бобові, коренеплоди, картопля, цибуля, капуста. Погано якщо попередниками були «родичі» гарбуза – огірки, патисони, кабачки.
Розсаду в період з травня по червень обережним чином висаджують в грунт під укриття з плівки, розміщуючи рослини на відстані в півметра-метр один про одного.
Плівку слід зняти, як тільки мине загроза повернення заморозків. Догляд до розростання батогів полягає в розпушуванні і прополці.
На одній рослині необхідно залишати не більше 2-3 зав’язі – більша кількість все одно не встигне визріти, стебло треба прищипувати (вище плода на 50 сантиметрів).
Гарбуз в період росту плодів вимагає хорошого поливу (на рослину не менше 5 літрів).
Підживлення треба здійснювати декілька разів: перший раз до цвітіння, краще органічними добривами (настій коров’яку з розрахунку 1 до 10), з додаванням 35-40 грам суперфосфату і 20-25 г сірчанокислого калію на 10 літрів води. Другу підгодівлю треба зробити під час цвітіння: 15-20 грам нітрофоски і 50 грамів сульфату калію на 10 літрів води (або ж на ту ж кількість води одну склянку деревної золи).
Як тільки ночі стають холодними треба знову вкривати посадки плівкою. Прибирати мускатні гарбузи необхідно до настання заморозків, як правило, у вересні, при сухій погоді. При збиранні врожаю треба намагатися не пошкодити кору і в обов’язковому порядку зберігати хвостик-плодоніжку довжиною 3-4 сантиметри.
Зазвичай підмосковні гарбузи необхідно дозарювати, для цього придатні лише плоди, які повністю сформувалися. Кора при зберіганні твердне, набуває світло-коричневий або бежевий колір, а м’якоть забарвлюється в блідо-жовті або блідо-помаранчеві тони. Мускатні гарбузи досить добре зберігаються – вони можуть пролежати навіть цілий рік.
