Смородина садова, Червона смородина або Смородина звичайна (лат. Ribes rubrum) являє собою невеликий листопадний чагарник, що належить сімейству Агрусові (Grossulariaceae).
Порівняно з чорною смородиною, кущі цієї рослини витягнуті вгору і більш стислі. Товсті і сильні однорічні пагони, які ростуть від основи куща, йдуть на формування куща і заміщення старих, засыхающих гілок, але з роками їх поступальне зростання послаблюється.
Для багатьох сортів порічок властивий дуже сильний ріст прикореневих пагонів. Їх гілки життєздатні і можуть плодоносити до 8 років. При сприятливих умовах цей різновид смородини дає прекрасний урожай протягом 20 років. Червона смородина є однією з найбільш зимостійких ягідних культур, вона світлолюбна, потребує помірного поливу – стійка до посухи.
Цвіте червона смородина квітками блідо-зеленуватого відтінку і дає червоні кислі плоди, які зібрані в пониклі кисті. Цвіте в травні. Ягоди дозрівають в середині літа. Висота куща – до 2 м. Існує близько 19 сортів червоної смородини.
Ця різновид смородини відбувається із Західної Європи, де вона з давніх часів культивувалася, як корисна лікарська рослина і тільки порівняно недавно була визнана ягідною рослиною.
Зміст
Смородина червона – користь
В ягодах червоної смородини міститься велика кількість органічних кислот і цукрів, які в комплексі створюють приємний і освіжаючий смак. У червоній смородині багато вітаміну А, С і Е, вона багата на калій, залізо, яблучну і бурштинову кислоту, азотисті і пектинові речовини, а також мінерал селен. У плодах червоної смородини виявлено 0,3-0,5 мг/100 г В-каротину.
У плодах червоної смородини міститься велика кількість антиоксидантів, які здатні протистояти раковим клітинам.
В ягодах цієї культури в кілька разів менше вміст аскорбінової кислоти, ніж у чорній смородині. У червоній смородині міститься велика кількість заліза, необхідне судинах, і калію, який благотворно впливає на серце і виводить з організму зайву рідину, позбавляючи від набряків і мішків під очима.
Червона смородина досить широко використовується в нетрадиційній медицині багатьох країнах, її застосовують для лікування діабету, для збудження апетиту для усунення нудоти і т.д.
Сік з ягід червоної смородини має сечогінну, в’яжучу, жовчогінну дію. Ця різновид смородини чинить протизапальну, жарознижувальну, кровотворенню, проносне і загальнозміцнюючий властивість.
Кумаринові речовини, які входять до складу ягід червоної смородини, сприяють зниженню згортання крові, попереджають інсульти та інфаркти, а пектинові речовини, пов’язуючи холестерин, забезпечують профілактику атеросклерозу.
Яблучна і янтарна кислоти, які містяться в ягодах червоної смородини, відносяться до категорії енергодаючих, вони дуже корисні в літньому віці, у випадках перевтоми. Смородиновий сік рекомендований для підтримки тонусу спортсменам на марафонських забігах, для якнайшвидшого відновлення сил після виснажливих змагань. Сік червоної смородини можна пити при спастичних ентероколітах і колітах. Цей напій добре втамовує відчуття спраги, знижує температуру при лихоманці, особливо у дітей, надає протизапальну і потогінну дію, допомагає при недокрів’ї.
Свіжі ягоди червоної смородини, а також продукти їх переробки сприяють поліпшенню апетиту, підвищення засвоюваності харчових речовин, посилення перистальтики кишечника. Сік смородини має освіжаючий смак, він вважається дуже корисним при мочекаменном захворюванні, за рахунок виведення уратів (солей сечової кислоти).
Небезпечні якості червоної смородини.
Незважаючи на достаток корисних властивостей червоної смородини, існують протипоказання до вживання цієї ягоди: її сік протипоказаний людям, що страждають виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і шлунка, його не можна вживати при гепатитах і гострих гастритах, а також при зниженому згортанні крові, у тому числі і при гемофілії.
Смородина червона – сорти
Представляємо Вашій увазі перелік сортів червоної смородини
Голландська червона. Цей старовинний сорт був виведений в Західній Європі. Кущі компактного розміру, високі. Пагони в ранньому віці зеленого, а восени коричневого кольору. Листя з гострими, вузькими лопатями. Грона довгі, з 14 квітками. Плоди середніх розмірів, вагою 0,4-1 м, світло-червоного кольору зі світлими смужками, в них міститься 35 – 40 мг% вітаміну С, 8-9% цукру, і 2,4-28% кислот. Урожайність – висока, щорічне плодоношення. Зимостійкий. Слабо уражується борошнистою росою та антракнозом.
М’ясочервона. Рослина середньої сили росту, компактне. Пагони зеленого кольору, а восени – світло-коричневого. Листя великі, зморшкуваті, темно-зеленого кольору. Грона довгі, з 10-12 квітками. Плоди середніх розмірів, вагою 0,4-1 м, світло-рожевого кольору з рожевими штрихами. В роки з великою кількістю опадів і похмурих днів плоди жовтого або слабо-рожевого кольору. Сорт високої врожайності. Вирощується садівниками нашої країни вже багато років. Слабо уражується антракнозом і борошнистою росою. В суворий зимовий сезон може підмерзати.
Червоний хрест. Рослина середньої сили росту, розлога. Пагони зеленого кольору навесні, а восени – брудно-коричневі. Листя великі, свинцево-зеленого кольору, зморшкуваті, шкірясті. Грона довгі, з 10-11-ю квітками. Плоди вагою 0,5-1 гр, яскраво-червоного кольору зі світлими смужками, плодоніжка зеленого кольору. В ягодах міститься 8-9 % цукру, 30 – 35 мг% вітаміну С і 2,5% кислот. Врожайність висока. Рослина стійка до посухи, средньозимостійка, в середньому ступені уражається антракнозом і борошнистою росою.
Первісток. Цей сорт виведений у Німеччині. Кущі високорослі, компактні. Плоди розташовуються на довгих кистях, ягоди великі, в діаметрі складають 1,1 см, яскраво-червоного кольору, дуже смачні. У м’якоті міститься 6,9-7,7% цукрів, до 60 мг% вітаміну С і 1,8-2,0% кислот. Термін дозрівання – ранній, однак плоди не псуються довгий час, можуть висіти на кистях до початку осені. Урожайність дуже висока. З одного куща – 12 кг ягід. Сорт зимостійкий. Він стійкий до грибних хвороб.
Щедра. Цей сорт вивели у Вирі шляхом схрещування сортів «Замок Хаутона» і «Файя родюча». Кущі середньорозкидисті, густі, сила росту середня. Листки маленькі, темно-зеленого кольору. Плоди світло-червоного кольору на короткій кисті, діаметр ягід становить 1,1 см, в них міститься до 60 мг% вітаміну С, до 3,5 % кислот і 7-8% цукрів. Урожайність дуже висока. З одного куща – 7 кг ягід. Висока самоплідність. Ураження антракнозом слабке.
Смородина червона – посадка і догляд
Вибір місця і грунту для висадки
Червона смородина любить відкриті місця, вона світлолюбна. Якщо не отримує достатнього освітлення, то її плоди слабо забарвлені і кислі на смак. Для червоної смородини потрібна пухка, легка суглинних і супіщаних добре аерована грунт. Якщо грунт навесні сильно перезволожений або місце посадки низький, то кущ потрібно висаджувати на невеликих підвищеннях, попередньо подбавши про дренажі. Бажана нейтральна або слабокисла грунт (pH – 6-6,5).
Підготовка ями для висадки
Яму готують за кілька тижнів до висадки, для того, щоб земля в ній встигла осісти. У ширині яма повинна становити 50-60 см, а її глибина повинна бути не менше 40 див. В яму для висадки слід внести перепрілий гній або хлористий калій 30-40 грам (тільки восени) або ж компост з розрахунку 8-10 кг в суміші з подвійним суперфосфатом – 30-50 грам, і сульфатом калію (50 – 60 м). Можна використовувати для цих цілей деревну золу (0,5 кг).
Висадка
При висадці саджанці потрібно трохи заглибити. Слабкі пагони необхідно вирізати, а з сильних залишити стільки, скільки треба, вкоротивши їх майже вдвічі (залишити 4-5 бруньок). Обрізка проводиться на нирку, яка спрямована вгору і назовні саджанця. З цих гілок і буде надалі формуватися каркас червоної смородини. До кінця весни пагони, які не потрібні для формування слід скоротити до 10 см, а восени обрізку повторюють.
Як доглядати
Кущі порічок приносять урожай протягом 10-15 років. Будучи інтенсивної, врожайною культурою вона виносить з грунту з плодами велику кількість поживних речовин. Тому, щоб отримати стабільно високий урожай необхідно щороку вносити мінеральні і органічні добрива. Навесні або восени треба вносити 20 г суперфосфату на піввідра компосту і 25 г сірчанокислого калію на квадратний метр.
Ви можете застосувати хлористий калій, але його вносять лише восени, тому що червона смородина дуже чутлива до хлору. Тільки по весні вноситься сечовина 15 г на 1 квадратний метр або аміачна селітра 25 г на 1 квадратний метр. Під кущем грунт розпушують, закладаючи добрива, перекопують за межами крони, акуратно, щоб не пошкодити коріння. Після періоду цвітіння проводиться підгодівля: 10 літрів розведеного коров’яку (у співвідношенні 1 до 10) або пташиного посліду (у співвідношенні 1 до 20).
Розмноження червоної смородини відведеннями
Червона смородина здатне відмінно розмножуватися відводками. Цей спосіб є найбільш старим та надійним. З цією метою однорічні та дворічні пагони смородини на початку весни пришпиливаются до ґрунті. Двічі за сезон відростають пагони слід загортати. З осені укорінені відводки потрібно викопати.
Боротьба з шкідниками і хворобами.
Для боротьби з хворобами і шкідниками на початку весни, по зеленому конусу рослини обприскуються фунгіцидами від хвороб і отрутохімікатами від шкідників. Застосовуючи ці речовини потрібно слідувати інструкціям і рекомендаціям. Розчини змішуються тільки перед обприскуванням. Якщо влітку будуть необхідні додаткові обробки, то в аматорських садах отрутохімікати потрібно замінити настоєм часнику, трав і т.д.
