ПЛАН ПОСАДОК
Для планування посадок краще використовувати місяці, вільні від городніх турбот, оскільки необхідно подумати про наступне:
– Поділ грядок. Оптимально розділити ділянку на 2 або 3 частини з різним вмістом живильних речовин. Так, з одного боку, можна міняти місцями сильних і слабких споживачів, з іншого боку, – різні види овочів.
– Послідовність культур протягом року: це означає планування коротких ранніх культур, потім основної культури, для того, щоб грядка весь рік використовувалася оптимально. Змішані культури: варто також подумати про те, які овочі можна комбінувати, а які не можна.
– Потребу овочів у живильних речовинах, яка в окремих видів овочів суттєво різниться. Щодо потреби в азоті овочі можна розділити на сильних, середніх і слабких споживачів. Ці потреби необхідно враховувати при підготовці грядок і внесенні добрив.
Сильні споживачі (велика потреба в азоті): зелена, біла й червона капуста, капуста китайська, кучерява капуста, брюссельська і цвітна капуста, броколі, селера, цибуля, мангольд, томати, огірки, перець, цукіні, гарбуз.
Середні споживачі (середня потреба в азоті): морква, червоний буряк, редька, скорцонер, кольрабі, цибуля, картопля, фенхель, баклажани, шпинат, польовий салат, кочанний салат, цикорій.
Слабкі споживачі (мала потреба в азоті): горох, боби, редис, красоля (блощичник), зелень і спеції.
ЩО І З ЧИМ СПОЛУЧАТИ
Посадка декількох видів овочів на городі дозволить вам значно збільшити збір урожаю. Правильна комбінація декількох видів овочів сприяє повноцінному росту, скорочує ймовірність захворювань, створює сприятливе середовище проживання для корисних комах і відлякує різних шкідників.
Але при цьому, одночасна посадка декількох видів овочів разом має й свої недоліки, тому що не всі рослини можуть ужитися одна з одною. Які ж можливі комбінації при вирощуванні овочів?
Спаржа добре вживається з багатьма овочами, але їй більше підходять помідори, петрушка й базилік.
Кущова квасоля добре вживається з картоплею, огірками, кукурудзою, полуницею й селерою, але не переносить цибулю. Напроти, квасоля звичайна більш примхлива – вона успішно росте, перебуваючи поруч із кукурудзою й редисом, і зовсім не вживається з буряком і цибулею.
Представники сімейства кочанних (броколі, брюссельська капуста, білокачанная капуста, цвітна капуста, капуста городня і т.д.) прекрасно вживаються з багатьма іншими овочами. Їх «сусідами» можна зробити буряк, селеру, огірки, салат-латук, цибулю, картоплю і шпинат.
Але є й небажані рослини, наприклад звичайна квасоля, полуниця, помідори та ін.
Моркву можна вирощувати по сусідству з багатьма овочами: бобами, салатом-латуком, цибулею, шавлією й помідорами. Однак не слід висаджувати моркву поруч із кропом.
Селера також невибаглива у відношенні інших овочів, посаджених поблизу. Її можна саджати поруч із цибулею, представниками сімейства кочанних, помідорами й кущовою квасолею.
Так само як і для спаржі, для селери не існує конкретних овочів, які можуть виявити негативний вплив на її ріст.
Кукурудзу необхідно саджати подалі від помідорів, але поруч із картоплею, бобами, горохом, гарбузом, огірками і т.д.
Огіркам не подобається рости поблизу ароматичних трав і картоплі, але їм украй сприяє посадка поруч із бобами, кукурудзою й горохом.
Цибулю краще висаджувати поблизу буряка, моркви, салату-латуку і представників сімейства кочанних. Однак, краще не саджати її поруч із бобами й горохом, якщо ви бажаєте згодом зібрати гарний урожай.
Горох найкраще саджати поруч із морквою, ріпою, огірками, кукурудзою й бобами, але в жодному разі не поруч із цибулею або картоплею.
Говорячи про картоплю, її краще висаджувати поблизу бобів, кукурудзи і представників сімейства кочанних для досягнення гарних результатів. Картоплю не слід саджати поруч із гарбузом, помідорами й огірками.
І нарешті, помідори – одні з найпоширеніших овочів, вирощуваних у літній сезон. Для кращого результату помідори необхідно саджати поруч із цибулею, спаржею, морквою й петрушкою, але подалі від картоплі та різних представників сімейства кочанних.
РОСЛИНИ, ЯКІ НЕ МОЖНА САДЖАТИ ПОРУЧ
Серед садових рослин набагато частіше мають місце відносини взаємодопомоги, чим відносини ворожнечі.
Погана сумісність рослин найчастіше пояснюється їхніми кореневими або листяними виділеннями, які можуть гальмувати ріст сусідніх культур. Виділення деяких рослин виявляють специфічну гнітючу дію тільки на який-небудь один або два інших види.
Наприклад, шавлія не вживається із цибулею, ріпа страждає від сусідства горця пташиного (спориш), чорнобривці погано діють на боби, полинь гірка – на горох і боби, пижмо – на капусту листяну, лобода – на картоплю.
Є види рослин, які виділяють речовини, що погано сприймаються більшістю інших видів. Так близьке сусідство полину гіркого є небажаним для більшості овочів.
Серед овочевих рослин також є «неуживчивий» вид, що погано діє на багато культурних рослин. Це фенхель. Він ушкоджує томати, кущову квасолю, кмин, горох, боби та шпинат.
Деякі бур'яни польових культур не просто конкурують із ними за воду й живлення, але й гноблять їх своїми виділеннями. Пшеницю гнобить велика кількість рослин маку й ромашки. Жито, навпаки, саме гальмує ріст бур'янів, і якщо його висівати два роки поспіль на одному місці, то на цьому полі зникне пирій.
Інші культурні рослини також здатні гальмувати ріст бур'янів. З них намагаються виділити речовини, відповідальні за цю дію, щоб на їхній основі створити екологічно нешкідливі гербіциди.
Яскравим прикладом негативної взаємодії можуть служити відносини між конюшиною й усіма рослинами із сімейства лютикових. У їхньому корінні утворюється речовина ранункулін, котра навіть у надзвичайно низьких концентраціях пригнічує ріст бульбочкових бактерій, що й робить ґрунт непридатним для конюшини. Якщо на полі багаторічних трав з'явився жовтець, то конюшина тут скоро зовсім зникне.
Американський біолог Р. Б. Грегг у своїй книзі про трави дає таку нищівну характеристику сімейства лютикових. “Дельфініум, півонія, аконіт і деякі інші садові квіти належать до сімейства лютикових, дуже сильного і життєздатного, але живучого тільки для себе. Вони вимагають великої кількості органічних добрив, а після себе залишають безжиттєвий гумус. Рослини, що сусідять із ними, не будуть добре рости без великої кількості компосту”.
У царстві дерев, за твердженням того ж автора, своїм агресивним характером відріз-няється ялина. Вона ворожа стосовно всіх інших дерев, несприятливий вплив ялини проявляється в ґрунті протягом 15 років після її вирубки.
АРОМАТИЧНІ ТРАВИ
Ароматичні трави, чиє листя виділяє велику кількість летучих речовин, для багатьох городніх рослин є гарними супутниками. Їхні летучі виділення сприятливо діють на зростаючі поруч овочі: роблять їх більш здоровими, а в деяких випадках суттєво впливають на смак. Наприклад, базилік запашний поліпшує смак томатів, а кріп – капусти.
Відома усім кульбаба виділяє велику кількість газу етилену, що прискорює дозрівання плодів. Тому її сусідство є сприятливим для яблунь і багатьох овочевих культур.
Більшість ароматичних трав – лаванда, бурачник, шавлія, ісоп, петрушка, кріп, чабер, майоран, ромашка, кревель – добре діють майже на всі овочі. Посаджені по краях грядок або ділянок яснотка біла (глуха кропива), валеріана, деревій роблять овочеві рослини більш здоровішими та стійкими до хвороб.
Динамічні рослини – ті, які на всіх і вся добре впливають, підтримуючи загальний тонус: кропива, ромашка, валеріана, кульбаба, деревій.
“Тирани”, що гноблять усіх “сусідів” без винятку: фенхель і полин. Навколо фенхеля, дійсно, усе мучається. Його – до паркану.
“Помічники” для всіх – салат і шпинат. Вони виділяють речовини, що підсилюють активність коренів і рослин і притіняють ґрунт. Виходить, усіх годують!
“Сваряться” один з одним усі зонтичні, крім моркви: петрушка, селера, пастернак, любисток, кріп, кинза. Ці краще саджати нарізно.
Навколо грядки із зеленню корисно посадити чорнобривці: вони будуть чудовим захистом від шкідників.
Щоб позбутися дротянки (личинки жука ковалика), саджайте поруч із морквою боби. На якій би частині своєї ділянки ви не висадили свої улюблені коренеплоди, ніколи морква не буває зіпсована цим шкідником.
