Якщо немає природного вітрозахисту, то створюють кулісні смуги. Гарним захистом від вітрів вважається стрічковий посів бобів і гороху. У міжкулісних відстанях створюється сприятливий мікроклімат для росту баклажанів.
Баклажани до ґрунту пред’являють досить високі вимоги. Найгарнішими ґрунтами для баклажанів є ґрунти легкі за своїм механічним складом, що добре аеруються супіщані й суглинні ґрунти. Більш важкі ґрунти необхідно удобрити торфом і перегноєм – по одному відру на 1 м2.
Дуже сприятливу дію виявляють великий річковий пісок або солом’яне різання, якщо їх додати в землю. Ці «інгредієнти» полегшать ґрунт, що піде на користь росту баклажанів. Додавання органічних добрив, приміром, компосту або ж різноманітного перегною є запорукою успішного вирощування баклажанів.
У період вегетації баклажани поводяться досить чутливо до фосфорно-калійного живлення. Тому в ґрунт перед посадкою необхідно внести приблизно 300-500 г попелу, або 50-150 г суперфосфату і калійної солі на 1 м2.
Найгарнішими попередниками баклажанів вважається капуста, горох, квасоля або ж огірки, а також допускаються різні столові коренеплоди.
Техніка посадки баклажанів, нічим не відрізняється від посадки перцю. А саме, робляться лунки, заливаються водою, в «бруд», що утворився, висаджують розсаду баклажанів. Після того як розсада посаджена в лунки, землю навколо кожної рослини гарненько ущільнюють і в завершенні всього мульчують торфом або сухою землею (шар мульчі – 3-4 см).
Висаджувати розсаду баклажанів потрібно, дотримуючи відстані між рядами 60 см і відстань між рослинами 30-40 см.
ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ
Доглядати за рослинами у відкритому ґрунті потрібно так: систематично рихлити між рядами, підживлювати, боротися з ростом будякових рослин, а також необхідно боротися зі шкідниками та хворобами. Ґрунт необхідно постійно рихлити, тим самим не дозволяючи землі втрамбуватися, особливо потрібно стежити за станом землі після поливу і дощу, щоб не допустити, щоб земля узялася кіркою.
Також необхідно стежити, щоб ґрунт завжди, був достатньо зволожений. Для поливу, воду потрібно трохи прогрівати на сонці – температура води має бути не менше 20°С.
Починати підживлювати висаджену у відкритий ґрунт розсаду розчином мінеральних добрив, пташиним послідом або гнойовою рідотою необхідно через 10-15 днів після висадження. Пропорції для готування добрив мають бути такими: на 10 л води – 40-50 г суперфосфату, 10 г аміачної селітри або 30 г сечовини.
Наступне підживлення проводять через 20 днів після першого підживлення, тільки дозування додавання фосфорних і калійних добрив слід збільшити приблизно в 1,5-2 рази.
Третє підживлення проводять у період початкового плодоносіння. На 10 л води беруть по 60-80 г сечовини, суперфосфату і 20 г хлористого калію. 1 видаткова лійка на 5 м2 землі. Після кожного підживлення, землю обов’язково потрібно полити чистою водою, щоб уникнути опіків рослини.
