У природі не буває абсолютного зла або добра, і з цього погляду пернаті не виключення. Птахи, що харчуються комахами, поряд зі шкідниками знищують і корисних жучків, а також ушкоджують ягоди й зернові. Однак користь пернатих все-таки незрівнянно вища, ніж збиток, який ними наноситься. Знаючий і уважний хлібороб може створити на своїй ділянці такі умови, при яких шкода від птахів урожаю буде мінімальною, а користь – максимальною.
Перед тим як залучити птахів на ділянку, потрібно знати деякі особливості "пташиного життя" і ставитися з увагою до оточуючої нас природи.
Багато видів птахів пристосувалися до життя поруч з людиною. До птахів із загону горобиних, що поїдають комах-шкідників, належать горобці, синиці, ластівки, шпаки, граки. Також одними з найкорисніших для саду птахів є галки, трясогузки, горихвістки, дятли, щиглі й чижі.
Крім того, у сади можна і потрібно приваблювати тих птахів, які роблять свої гнізда в чагарниках. Це вертишийки, дрозди, щиглі, славки. Тому дуже корисно навколо садової ділянки посадити живопліт з плодових дикоростучих чагарників, включаючи колючі (наприклад, шипшину, барбарис, терн). Для залучення птахів траву навколо такої огорожі видаляти не слід, тоді вона буде привабливим місцем для птахів. Живоплоти дуже гарні, і навесні під час цвітіння вони приваблюють додаткових комах-запильників, отже, ваш сад і город будуть повною мірою "забезпечені" ними.
Також для залучення птахів у сад не треба збирати врожаї "до останньої краплі". Узимку ягоди, що залишилися на кущах, служать відмінною підгодівлею для неперелітних птахів. Добре, якщо в саду є куточок з некошеною травою й одним-двома дикоростучими деревами, такими як дика яблуня й вишня, горобина тощо.
Горобці є найпоширенішими птахами. Вони вигодовують своїх пташенят комахами, в основному гусеницями, хробаками й личинками. За сезон горобці виводять своє потомство 2-3 рази. У гнізді зазвичай 4-5 пташенят, і вони дуже ненажерливі. Тому ці птахи, які поїдають комах-шкідників, дуже корисні, незважаючи на те, що вважаються руйнівниками вишневих садів. Горобці добувають корм скрізь: на землі, у кущах, на деревах.
Горобці належать до тих птахів, яких "заманити" на ділянку не складе ніякої праці, оскільки вони не гидують практично ніякою їжею. Слід зазначити, що спеціально залучати горобців на ділянку не потрібно – вони самі прилетять на неї.
Навесні горобці успішно знищують яблуневого квіткоїда, тому їх усіляко варто приваблювати у квітучий сад. Свої гнізда цей птах може влаштовувати в шпаківнях, захопивши їх ранньою весною, ще до прильоту шпаків. І часто шпаківня залишається за горобцем.
У період, коли пташенята горобців вилетіли із гнізда, птахи збираються в зграї. І отут важливо не тільки знати, як привернути птахів у сад, але і як позбавити посіви їхньої навали. У цей час горобців можна (і навіть потрібно) відлякувати опудалом, пересуваючи його з місця на місце кожні 12-14 днів. Однак зовсім проганяти горобців зі свого саду не потрібно.
Синиці – дуже гарні, невеликі пташки. Лісова синиця й синиця-лазорівка (менша за розмірами) охоче селяться поблизу людського житла.
Ці корисні в саду птахи харчуються в основному комахами, причому поїдають їх на всіх стадіях розвитку. Синиці виводять пташенят 2-3 рази за сезон і в цей період інтенсивно полюють. Дуже добре винищують у саду яблуневу плодожерку.
Приносити користь синиці продовжують і взимку, очищаючи сад від шкідників. Садівники дуже люблять цих птахів, ніякої шкоди вони культурним посадкам не наносять, від них садам одна тільки користь, тому хлібороб має обов'язково привернути цих птахів на свою ділянку.
Синиці оселяться у вас, якщо зробити для них 2-3 синичника й розвісити в саду на висоті 2-4 м, бажано з осені, щоб наприкінці зими синиці могли оселитися в них. Відстань між будиночками для птахів не повинна бути менше 15 м, що дозволить виключити конкуренцію за корм.
Синичник робиться з неструганих дощок м'яких порід дерева товщиною 2-2,5 см. Дно синичника має розмір 12 х 12 см, висота – близько 25 см, відстань від дна синичника до льотка – 18 см, діаметр льотка складає 3-3,5 см. Дах у синичника односхилий, знімний. Ширина навісу над льотком – близько 4 см, з боків – 1 см. Знімний дах дозволяє чистити гніздо, тому що самі птахи, на відміну від шпаків, не роблять цього.
У будиночку з торішніми залишками синиці можуть і не оселитися. Тому синичник доведеться чистити самим, а щоб дах легко знімався, можна передбачити просте кріплення даху. Із внутрішнього боку на нього набивається прямокутний шматок дошки, що за розмірами дорівнює периметру синичника, так, щоб ця дошка при закритому даху пташиного будиночка щільно стикалася зі стінками. Виходить як би своєрідна пробка, що дозволяє даху щільно прилягати до стінок синичника, а якщо буде потреба її легко знімати.
Щілини пташиного будиночка можна промащувати глиною, і краще його не фарбувати. Але якщо все-таки є така необхідність, фарба має бути масляна, темно-коричневого, сірого або темно-зеленого кольору. На дно синичника необхідно насипати сінну потерть або тирсу шаром товщиною близько 1,5 см.
Кріпити до дерева його можна за допомогою планки довжиною приблизно 50 см, прибитої до задньої стінки синичника. Крім того, можна передбачити захист від кішок, улаштувавши нижче пташиного будиночка огородження з колючого дроту. Виступ під льотком у синичнику робити необов'язково.
Крім того, синиць потрібно підгодовувати взимку, зробивши підвісні годівниці. Усередину насипається суміш насіння соняшника, зерен пшениці або жита, пшоно, хлібні крихти, шматочки несолоного сала.
Прилітають шпаки ранно навесні. Ці птахи шукають корм в основному на землі й у траві. Зі свіжоскопаної землі вони спритно дістають личинок різних комах. За 1 добу шпак здійснює більше сотні вильотів, поїдає або відловлює для пташенят гусениць.
Найпростіший спосіб, як привернути шпака, – побудувати на ділянці шпаківню. На наших невеликих ділянках достатньо однієї шпаківні.
Шпаківня так само, як і синичник, виконується з неструганих дощок товщиною 2-2,5 см. Розмір дна – 15×15 см, висота від дна до даху – 30 см, відстань від льотка до дна – 24 см, діаметр льотка – 5 см.
Шпаківня підвішується на висоті 3-6 м від землі льотком убік, протилежний напрямку вітру.
Шпаки самі чистять своє гніздо, тому, на відміну від синичників, дах можна не робити знімним. Взагалі, пташині будиночки краще майструвати з дерев'яних дощок, не використовуючи сучасні матеріали і не розфарбовуючи їх у яскраві кольори.
Птахи великі консерватори і віддають перевагу природним матеріалам. У них чудовий кольоровий зір, і їм краще, якщо їхнє гніздо непомітне. Також не слід використовувати фанеру. У такому будиночку пташенята можуть замерзнути. За допомогою яскравих прапорців, що ворушаться на вітрі, можна відлякувати птахів від грядок у той час, коли вони вже вигодували пташенят і збираються зграями.
