ГІБРИДИ
Не з будь-якої рослини вдається зібрати насіння. Значну частину в асортиментах декоративних і овочевих культур займають гібриди F1. Деякі з них безплідні, тобто зовсім не дають насіння. В інших насіння зав’язуються непогано, але вирощені з них рослини можуть сильно відрізнятися від початкових, причому не в кращу сторону. Якщо ви не прагнете до ідеалу, ризикніть – іноді виходить досить цікавий результат, тим більше що при зборі насіння не завжди знаєш, гібрид це або сорт. Звичайно, пробну партію насіння не варто висівати на саму помітну клумби.
ПЕРЕХРЕСНОЗАПИЛЬНИКИ Й САМОЗАПИЛЬНИКИ
По способу запилення всі рослини діляться на перехреснозапильників і самозапильників. У останніх (серед декоративних рослин це однолітні айстри, запашний горошок, левкой і деякі інші) кожна квітка запилює себе сама, тому майже всі рослини, отримані з такого насіння, будуть схожі на вихідні. У перехрещеників (агератум, левиний зів (ротики садові), цмин (або сухоцвіт), чорнобривці, гвоздика, календула, красоля) різні екземпляри перезапилюють один одного. Якщо недалеко друг від друга ростуть різні сорти культури, що перехресно запилює, то рослини, отримані з їхнього насіння, можуть бути або схожі на одного з батьків, або значно відрізнятися від них. Посіявши подібне насіння, можна одержати не тільки гарну суміш, але й екземпляри з незвичайними ознаками, які можуть стати родоначальниками нового сорту. Якщо вам потрібне чистосортне насіння, доведеться висаджувати лише один сорт рослини, що перехресно запилюється.
Навіть якщо ви збираєте насіння сортових рослин, тобто не гібридів F1, слід вибирати для розмноження тільки кращі екземпляри: з гарним фарбуванням і формою квіток або суцвіть, оптимальних розмірів, що рясно цвітуть. Прикріпіть до них етикетки або обв’яжіть шматочками шпагату, і коли рослини перецвітуть, вам буде легко зрозуміти, із чого збирати насіння.
УГАДАТИ МОМЕНТ
У культур з насінням, що дружно дозріває або для яких властиве добре дозарювання (гіпсофіла, лобулярія, лобелія, нігелла, левиний зів, флокс друммонда, іберіс, волошка, годеція, кларкія, льонок звичайний, немезія, шизантус, гвоздика, незабудка), як правило, зрізують всю рослину цілком у той момент, коли більша частина насіння дозріла й коробочки або стручки почали відкриватися. У інших видів – жоржин, айстр, чорнобривців, цминів, красолі, віоли, маргаритки, запашного горошку та інших – насіння збирають вибірково, у кілька етапів, у міру їх дозрівання.
Кошики айстр, цминів, акроклінумів збирають тоді, коли всі пелюстки засохнуть, а в центрі суцвіття з’явиться пушок. Кошики чорнобривців збирають трохи раніше, коли пелюстки вже зів’янули, а обгортка-стаканчик у основані суцвіття ще не висохнула. Насіння однолітніх жоржин краще збирати, коли плоди підсохнуть, однак можна це зробити й раніше, оскільки насіння цієї культури можуть дозрівати. Зелене насіння-горішки, що не висохло, збирають і в красолі, але тільки ті, які досягли великих розмірів і легко обсипають при дотику. Таке насіння також потрібно дозарювати протягом 2–3 тижнів при кімнатній температурі (20–25°С). А ось у космеї й календули насіння майже не дозрівають, якщо їх зривати не дозрілими. Тому збирати їх потрібно дозрілими й майже повністю висохлими.
Робити це бажано в ясний сухий день. Якщо плоди рослини не розтріскуються, а насіння не розлітаються, як, наприклад, у більшості складноцвітих, збір проводять у другій половині дня, коли роса повністю висохне. Якщо плоди можуть розтріскуватися (віола, бальзамін, ешольція, клеома і т.д.), збирати краще ранком, поки коробочки або стручки не підсохнули й насіння не розлетілося.
ДЕ ЗБЕРІГАТИ
Збирати насіння найкраще в паперові пакети або в мішечки із тканини. Якщо насіння небагато, його можна залишити в тих же пакетах, розставити вільніше в ящиках і віднести в тепле, сухе приміщення. На кожному пакеті необхідно написати назву культури, сорту й дату збору. Якщо насіння багато або ви зрізали рослини повністю, їх можна розсипати в ящики тонким шаром або покласти на аркуші паперу, застеленому де-небудь у сараї, на горищі або в іншому теплом і сухому приміщенні. Кожний зразок забезпечується етикеткою із вказівкою культури, сорту й дати збору. Стручки, коробочки що розтріскуються обов’язково накрийте папером, щоб насіння не розлетілися.
ПІСЛЯ ЗБОРУ
СУШИМО
Сушити насіння потрібно при температурі від 20 до 30–35°С, періодично перевертаючи рослини, перемішуючи купу (плоди з насінням) або трусити пакети. Закінчують сушіння, коли маса буде здаватися сухою, а листочки, коробочки, гілочки – легко ламатися при згинанні.
МОЛОТИМО
Якщо насіння легко висипають із коробочок – переверніть гілочки так, щоб отвори виявилися внизу, і потрясіть їх над папером – частина насіння висиплеться. У більшості ж випадків купу доводиться перетирати руками або, зсипавши його в мішок, топтати або бити стукалкою. Особливо міцні коробочки роздавлюють качалкою, скляною пляшкою, гирею або іншим важким предметом.
ВІЄМО
Наступний етап – виділення насіння із купи і його очищення. Для цього використовують різні сита – підійде сито для борошна, друшляк. Спочатку за допомогою сита з більшими отворами відокремите велике сміття. Потім через дрібне сито відсійте пил. Коли у вас залишиться фракція зі сміттям, розмірним насінням, їх можна відокремити декількома способами.
ПРОВІЯТИ НА ВІТРІ
У вітряний сухий день на вулиці розстеляють шматок тканини або щільного паперу й, піднімаючи ємність із насінням приблизно на метр від землі, повільно висипають насіння на тканину. Більш важке насіння падає униз, а легке сміття вітер несе убік. Можна зробити це й будинку, використовуючи фен.
ВІДБИВАННЯ НАСІННЯ НА ТАРІЛЦІ
У велику пласку тарілку насипають трохи вороху з насінням, злегка нахиляють і струшують швидкими короткими рухами. При цьому насіння зсипаються в нижню частину тарілки, а сміття піднімається догори.
Відкочування круглого насіння на тарілці або аркуші щільного паперу
Насіння дрібними порціями насипають із однієї сторони аркуша, нахиляють аркуш так, щоб купа опинилася вгорі, і злегка струшують. Кругле насіння зсипається в підставлену знизу коробку, а сміття залишається на папері.
