Найбільш відома і улюблена всіма гвоздика – турецька. Її популярність у садівників розвинулася завдяки невибагливості, незвичайності, помітним красивим забарвленням квіток, довготривалого цвітінню. Кожне літо на моїй ділянці росте ця гвоздика і завжди радує мене.
Сіяти її потрібно насінням у відкритий грунт в червні – початку липня. Турецька гвоздика буває низькоросла (15-20 см) і висока (60-80 см). Квітки у неї строкаті або одного кольору, щільні суцвіття діаметром 10-12 см і має різне забарвлення: бордове, біле, темно-червоне, рожеве, а також фарбування кількома кольорами – це з вічками, колючками, штрихами, мазками. Вони надзвичайно декоративні квіти!
Суцвіття розрізняють прості і надзвичайно чудові махрові, які представлені в основному сортами високою гвоздики. Голландські сорти особливо незвичайні. Крім великого розміру, суцвіття відрізняються також і красивим забарвленням, найбільш красиві червоні і темно-бордові, так як вони і бархатисті, і мають ніжний аромат.
Гвоздику можна вирощувати де завгодно – на клумбах, в квітниках. Вона – чудова прикраса будь-якого куточка вашого саду. Низькорослі рослини найкраще висаджувати перед високими чагарниками чи багаторічниками на передньому плані.
Догляд та вирощування
Хоча гвоздика є холодостійких культурою і добре переносить зими без істотних укриттів, молоді рослини гвоздики восени в жовтні мульчують перегноєм або торфом, шаром заввишки до 8-10 см. Гвоздика турецька найкраще розвивається на сонячній ділянці, однак цвіте і в півтіні.
Красиво й пишно вона цвіте тільки на родючих землях. Суглинний або глинистий грунт добрий для рослини, якщо внести під перекопування 6-8 кг компосту або перегною, а також додають золу деревини до 200-300 г на кв. м. Мінеральні добрива теж потрібно вносити: по 1 ст. ложці сульфату калію, нітрофоски і 1 ч. л. «Агріколи» для рослин зацвітших.
Грунт необхідно перекопувати на глибину 20-25 см, розрівнюють, поливають при сухому грунті, накривають грядку поліетиленовою плівкою або покривним матеріалом до висіву насіння в грунт. В червні або липні через два тижні починають висів насіння. Впоперек грядки потрібно зробити борозенки 1-1,5 см на відстані 15 см один від одного, потім їх поливають і висівають насіння не дуже густо. Насіння зверху присипають грунтом, посіви злегка трамбують рукою. Потім не поливають вже зверху, а тільки накривають щільним укривним матеріалом до моменту сходів насіння.
Гвоздику допустимо посіяти в кінці жовтня під зиму. Садівникам-початківцям потрібно пам’ятати, що сіють восени сухе насіння і борозенки не поливають перед посівом.
Рослина відноситься позитивно до поливу, як до періоду цвітіння, так і в момент цвітіння. Поливають гвоздику 1-2 рази в тиждень по 12-15 л на 1 м2. Особливо потрібно простежити за поливом в жарку погоду. Перезволожувати грунт також не можна, небезпечно вирощувати гвоздику в низинних сирих місцях, вона гине від гнилі при коренях. Поливаючи, потрібно тримати поливальний шланг ближче до землі, квітучі рослини поливати не рекомендується.
Коли сніг розтане, гвоздику краще притінити укривним матеріалом від сонця для попередження опіків. Поки рослина не почне рости, укривний матеріал не знімають. Необхідно провести 2-3 підживлення за сезон.
Перша підгодівля відбувається при досягненні висоти гвоздики 10-12 см. В десяти літрах води потрібно розчинити по 1 ст. ложці нітрофоски і «Агріколи Форвард».
Друга підгодівля проводиться в момент формування бутонів квітів. В десяти літрах води потрібно розчинити по 1 ст. ложці суперфосфату і сульфату калію. Третя підгодівля відбувається в період цвітіння. На десять літрів води потрібно розвести 1 ст. л. «Агріколи для квітучих рослин». Поливають рослини цим розчином по нормі 3-5 л на один кв.м. Після проведення поливу і подкормів роблять неглибоке розпушування.
Сорти гвоздики турецької:
- Лахскенигин —суцвіття великі, квіти лососево-рожеві, висота стебла – 45 см,
- Хайматланд – суцвіття досить великі, квіти темно-червоні з білим , висота стебла – 45 см,
- Шнеебаль – суцвіття великі, квіти, білі, висота стебла – 40 см, цвітуть у червні – липні.
