Кизил – досить цікава і розповсюдженна ягідна культура, хоча у багатьох садівників-любителів її рідко можна зустріти на присадибних ділянках. Цінується кизил, перш за все, кислувато-солодкими ягоди, з яких готують смачне варення, напої та компоти. Ягоди кизилу, крім харчової цінності, також наділені рядом лікувальних властивостей, що дозволяє говорити про них, як про лікарську сировину. Крім ягід, лікувальні властивості також мають листя кизилу, кора.
Офіційна медицина підтверджує лікарську цінність кизилу, хоча з включенням рослини в реєстр лікарської сировини і не дуже поспішає. Народні цілителі, на відміну від офіційної медицини, не нехтують лікувальними властивостями кизилу, особливо в місцях його масового поширення, використовують для лікування широкого спектру захворювань.
Сімейство кизилових включає кілька видів, які відрізняються зовнішніми ознаками та ареалом поширення. Дерен білий (Cornus alba) виростає на Далекому Сході і на Кавказі. У цих же регіонах, а також у Криму росте Дерен квітучий (Cornus florida), який також відомий, як дерен. Найбільш широко поширений Кизил звичайний (чоловічий) – Cornus mas, природний ареал проживання якого охоплює кавказький, кримський і закарпатський регіони. Останнім часом, шляхом схрещування різних видів, селекціонерами виведені сортові рослини, які не поступаються своїм диким родичам в плані лікарської цінності.
Зміст
Заготівля лікувальної сировини
Як вже згадувалося раніше, лікувальними властивостями наділені ягоди, листя, коріння і кора рослини. До збору плодів приступають у вересні, коли ягоди повністю дозріють і придбають характерне забарвлення. Час цвітіння – найкраща пора для заготівлі листя кизилу, так як в цей період у них сконцентровано максимальну кількість біологічно активних речовин. Кору кизилу заготовляють в пору сокоруху (рання весна), знімаючи кільцями з молодих гілок. Пізня осінь – найкраща пора для заготівлі коренів. Сушку проводять за традиційною технологією в залежності від виду сировини. Ягоди кизилу також переробляють у свіжому вигляді.
Хімічний склад лікарської сировини
Плоди всіх видів кизилу містять у своєму складі вітаміни, цукри, органічні кислоти і фарбувальні пігменти. З органічних кислот в ягодах кизилу виявлені: яблучна, винна, а також ряд фенолкарбонових кислот (гліоксальова, саліцилова тощо). Ягоди кизилу багаті вітаміном “C” і каротиноїдами. Терпкий смак плодів кизилу обумовлений наявністю дубильних речовин і таніну, а забарвлення надають антоціани.
Листя кизилу під час цвітіння накопичують аскорбінову кислоту і токофероли (вітамін “E”). У листі також виявлено флавоноїди і дубильні речовини. Кора кизилу багата дубильними речовинами і саліциловою кислотою.
Біологічна дія на організм
Плоди кизилу незначно знижують артеріальний тиск, мають легку сечогінну дію. В’яжучі та бактерицидні властивості плодів обумовлюють їх застосування при шлунково-кишкових розладах. Свіжі і перероблені плоди кизилу (соки, варення) – відмінний тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб.
Кора кизилу має протигарячкову та жарознижувальні властивості, знижує рівень цукру в крові.
Листя кизилу збільшують жовчовиділення і діурез, знижують рівень цукру.
Лікувальні властивості кизилу в рецептах
Настій ягід. Настій застосовується як в’яжучий засіб при шлунково-кишкових розладах (діарея), для підвищення тонусу при занепаді сил (з симптомами зниження температури тіла) і загальної слабкості. Засіб допомагає при неврастенії та статевій слабкості. Готують препарат шляхом настоювання сухих ягід кизилу в охолодженій кип’яченій воді протягом 8 – 12 годин, після чого зливають рідину і відокремлюють м’якоть від кісточок. В отриманий настій додають протерту, через сито, м’якоть. На 200 мл води – дві столові ложки (10 грам) сухих плодів (добова доза, прийняття за 3-4 рази). Настій ягід також призначають при анемії різного походження, в період авітамінозів, а також під час епідемії інфекційних і вірусних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом (грип, ангіна тощо).
Настій листя. Препарат має сечогінну і жовчогінну дію, ефективно знімає набряки (водянку) різного походження. Готують препарат шляхом настоювання листя кизилу на водяній бані (на 250 – 300 мл окропу – одну столову ложку (2,5 – 3 грамів) сушеного листя). Час настоювання – 30 хвилин. Приймають настій тричі на день по 50 мл перед їжею.
Відвар плодів. Цей лікувальний препарат допомагає нормалізувати сечовипускання, має в’яжучу дію при шлунково-кишкових розладах, а також може застосовуватися як загальнозміцнювальний засіб. Готується відвар аналогічно приготуванню настою, з тією лише різницею, що перед настоюванням ягоди проварюють протягом 15 хвилин. На 250 мл води додають дві столові ложки ягід. Відвар прийняти потрібно за день, розділивши на два-чотири рази. Вживати відвар необхідно в теплому вигляді, можна підсолодити медом.
Відвар кори. Призначають при спалахах малярії, невралгіях, поперекових болях і шумі у вухах. На одну склянку води – 10 грамів подрібненої кори, варять півгодини при помірному кипінні, після чого потрібно настоювати протягом двох годин. Призначають препарат тричі на день по дві столові ложки. Відвар кори також можна використовувати зовнішньо у вигляді примочок і компресів для лікування наривів. Відвар змішують з ячмінним борошном до кашкоподібного стану.
Відвар коріння. Відвар коренів готують за аналогією з приготуванням відвару кори кизилу. Аналогічне і використання препарату (показання, дозування та кратність прийому).
Домашнє приготування кизилу
Варення з кизилу. Для приготування варення потрібно півтора кілограми цукру на кожен кілограм ягід. Перебрані і промиті плоди кизилу заливають гарячим цукровим сиропом (зазначену кількість цукру розчиняють в 200 мл води або трохи більше, якщо буде потрібно). Після просочування ягід сиропом (через 6 – 8 годин) варення варять до готовності. Гаряче варення розфасовують у скляні банки і закривають.
Побічні ефекти і протипоказання
Очевидно, що кизил, як і інші ягоди та лікарські рослини, може мати певні протипоказання. До таких належить, наприклад, схильність до запорів. Ягоди кизилу слід вживати з обережністю особам, у яких помічена підвищена кислотність шлункового соку, особливо при таких захворюваннях, як виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, а також гастрит.
При вживанні ягід кизилу необхідно враховувати їх стимулювальну дію на ЦНС: особам з легко-збуджувальною нервовою системою не слід пити сік і їсти ягоди кизилу на ніч.
