НАВІЩО ТРЕБА ПЕРЕСАДЖУВАТИ?
Взагалі то, вірніше було б сказати не «пересаджувати», а «розсаджувати». Тому що для посадки беруть або одно-, дворічні кущики, які розділяють на частини, або поросль, що утворилася на вусах. Роблять це, насамперед, щоб омолодити посадки. За три-чотири роки в ґрунті встигає накопичитися велика кількість шкідників і збудників специфічних захворювань полуниці. Та й самі рослини старіють, кількість квітконосних стебел у них зменшується, а ягоди дрібнішають. Отже, пересаджувати давно зростаючі кущі не має сенсу.
ЧОМУ САМЕ ВОСЕНИ?
Пересадку полуниці можна робити й навесні, і влітку, і восени. Спеціалізовані видання часто рекомендують робити це наприкінці липня, коли ягоди вже зібрані. Дійсно, за літній місяць, що залишився, вона прекрасно приживається, іноді навіть зацвітає. Але тільки в тому випадку, коли погода стоїть не спекотна, і опадів випадає багато. Але ж чи завжди буває такий сприятливий для зростання полуниці серпень?
Полуниця, посаджена навесні, розвивається значно швидше. Особливо, якщо зробити це досить рано. Але ось ягід у цей рік очікувати не слід. Зацвіте вона лише наступною весною.
Восени земля більш волога, погода прохолодна, а земля до того ж непогано прогріта. Посадивши полуницю восени, на початку вересня або наприкінці серпня, ми даємо їй час прижитися, пустити коріння й відростити пристойну зелену розетку. Під зиму вона піде зміцніла й укрита своїми власними листами. Після цього ніякі морози їй уже не страшні. Переважна більшість саджанців, пересаджених у цей час, легко перезимовують і навесні починають цвісти. Звичайно, вони не дадуть такий же великий урожай, як дво-, трирічні посадки, але й зовсім без ягід свого хазяїна не залишать.
Правда, є й деякий ризик: неочікувано ранні заморозки можуть скоротити кількість рослин, що прижилися. А безсніжна зима губить пересаджені кущі набагато частіше, чим старі. Але, у кожному разі, навесні на місце загиблих можна буде висадити нові екземпляри.
ДЕ САДЖАТИ ПОЛУНИЦЮ ВОСЕНИ?
Насамперед, необхідно визначитися з місцем посадки. Полуниця – рослина не занадто примхлива. Може миритися з будь-яким типом ґрунту. Але, щоб одержати гарний урожай полуниці, треба подбати про наявність необхідних живильних елементів. В ідеалі грядка, призначена під цю культуру, повинна містити не менш 2% гумусу.
Фахівці рекомендують висаджувати полуницю після:
– бобових;
– зелені – цибулі, часнику, кропу, салату або петрушки;
– редису;
– буряка;
– моркви.
У випадку осіннього пересадження найбільше підходять цибуля та часник, врожай яких рано збирають, а також сидерати з люпину або злакових.
Поганими попередниками, що мають загальні з полуницею хвороби, вважаються:
– картопля й інші пасльонові;
– огірки й баштанні культури;
– капуста.
ЯК ПЕРЕСАДЖУВАТИ?
Якщо хочеться одержати ягоди полуниці вже в наступному році, то треба брати дворічні кущики. Уся розсада повинна мати не менш трьох листочків і розвинену мочку коріння, довжиною близько 5 см. Викопувати її найкраще прямо перед посадкою. Якщо немає такої можливості, коріння тримають загорненими у вологу тканину.
Добрива вносять заздалегідь – за місяць або два до пересадження. На кожний метр грядки, шириною близько 100 см, буде потрібно:
– органіка – 8-10 кг;
– сульфат калію – 20 г;
– суперфосфат – 60 г.
Або можна скористатися спеціальним добривом для ягідників, типу «Велетня». Його застосовують не пізніше, чим за тиждень. Перед посадкою земля на грядці повинна трохи осісти – постояти порожньою тиждень або два.
Саме пересадження зручніше робити в похмуру погоду або ввечері. Саджають звичайно у два або три рядки, залежно від ширини гряди. Відстань між рослинами 25 см, а між рядками – близько 40 см. Лунки роблять невеликі, по розміру коріння. І не занадто глибокі – «серденько» кущика повинно бути на поверхні.
Спочатку в підготовлену лунку наливають воду – багато, майже до країв. Кущик поміщають у поглиблення й ретельно розправляють корінці. Коли вода вбереться, присипають землею, яку слід небагато пригорнути, щоб вона щільніше облягала основу. Після закінчення пересадження грядку бажано замульчувати.
Можна саджати полуницю під чорний нетканий матеріал, типу Лутрасила. У цьому випадку його спочатку розстеляють на грядці й щільно пришпилюють по краях. Потім прорізають отвори у вигляді хреста – прямо над лунками. Такий спосіб осінньої посадки не тільки охороняє від вимерзання, але й гарантує відсутність бур’янів.
