В останні десятиліття рослина стала вирощуватися в промислових масштабах у відкритому й закритому ґрунті. Гулявник перестав уважатися бур’янистою травою. Рукола – тренд серед нових городніх культур. Вирощування руколи стало популярним і в особистих підсобних господарствах. Спробуємо розібратися в причинах такої любові до цієї культури.
Ерука посівна або рукола належить до роду Індау із сімейства Капустяні. Рукола – переважно однолітня трав’яниста рослина висотою до 60-70 см. Зустрічається кілька видів руколи. Вони відрізняються формою листів і фарбуванням квітів. Є рослини й з білими, і з жовтими квітками.
Вважається, що в справжньої дикоростучої руколи з Італії й країн Середземномор’я листя дрібне, ажурне й трохи рельєфне. А у руколи, яку прийнято вирощувати в промислових теплицях, листя більш округле. Суцвіття зібрані в довгі пухкі грона. Після закінчення цвітіння утворюються плоди – стручки. Довжина стручків до 4 см. Насіння в стручках розташовані у два ряди. Форма насіння найчастіше овальна, забарвлення – буре, світло-коричневе, розмір – до 3 мм.
В їжу в руколи використовують квітки й листя. Насіння йдуть на приготування гірчичної олії. У зв’язку з високим вмістом еруковой кислоти, від 20 до 40%, таку олію не часто застосовують в їжу в чистому виді. Квітки й листя рослини прийнято додавати в салати у свіжому виді. Важливо відзначити, що чим молодше, дрібніше й ніжніше листя руколи, тим вони приємніше на смак. Листя руколи містить вітаміни: Е, К, РР, С, В9, В3.
Каротиноїди зеаксантин і лютеїн, які містяться в руколі, важливі для зору, тому що впливають на зону макули в сітківці ока. Вживання листя є гарною профілактикою проти катаракти й макулодистрофії. Також присутні в листі і квітках наступні речовини: залізо, фосфор, калій, кальцій, натрій, магній.
Важливо відзначити, що рукола збільшує кількість молока у жінок, що годують, крім того, вона має бактерицидні й знезаражуючі властивості, стимулює травлення. Учені відзначають сприятливий вплив рослини на плин діабету другого типу, її рекомендують їсти при порушенні обміну речовин, проблемах із зайвою вагою.
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ
Виростити самостійно руколу нескладно. Культура не відрізняється особливою вимогливістю. Найбільшою користю й кращим смаком відрізняються дрібні листики, вік яких від 20 до 50 днів. Тому сіяти руколу можна кілька разів за сезон. Робити це потрібно починаючи із квітня й до серпня. А в зимовий період посіяти й виростити руколу можна й на підвіконні.
Вибираючи землю під цю культуру потрібно пам’ятати, що сильно кислі ґрунти для неї не підійдуть. Ця, взагалі то не вибаглива культура на них рости не буде. Добре себе вона почуває на нейтральних ґрунтах або на грядках, де земля зі слабкою кислою або лужною реакцією. Якщо ж земля кисла, то потрібно внести під посадку руколи крейду або вапно.
Рукола належить до світлолюбних рослин, але непогано переносить і легку тінь. У погано освітлених місцях не варто сіяти руколу, листи втратять не тільки забарвлення, але й смак.
Рослина здатна витримати зниження температури до -7°С, але все-таки при тривалому впливові низьких температур рукола росте дуже погано, листи майже не розвиваються. Оптимальна температура для неї не нижче +16°С.
Рукола досить вимоглива до поливу. В умовах пересихання ґрунту листочки втрачають свою ніжну текстуру й стають грубими. В умовах жаркого літа потрібно організувати додатковий полив. Підгодувати посадки руколи можна один-два рази розчином перепрілого коров’яку з розрахунку одна ложка на 10 л води. Вносити азотні добрива не рекомендується. Як усі капустяні, рукола накопичує нітрати.
Перший посів у відкритий ґрунт можна зробити в третій декаді квітня. Останній – у першій декаді серпня. Можна вирощувати руколу через розсаду для одержання більш раннього врожаю. На розсаду посів роблять наприкінці березня – початку квітня. При дотриманні основних умов можна сіяти руколу у відкритий ґрунт і одержувати врожай корисної зелені.
ПОСІВ І ВИРОЩУВАННЯ
Перед посівом перекопати грядку на глибину лопати й добре пройтися по ній граблями, розбиваючи великі й маленькі грудки. Найкраще, якщо грядка буде там, де до цього росли: картопля, горох, квасоля, гарбуз.
У підготовленому ґрунті зробити неглибокі, 10-15 мм, борозенки. Відстань між рядками до 15-30 см. Борозенки добре пролити водою. Посіяти насіння бажано на відстані від 3 см до 10 см друг від друга. Присипати борозенки ґрунтом. Не варто зашпаровувати насіння глибше, чим на 0,5 см. Ранні весняні посіви краще закрити захисним матеріалом типу лутрасил.
Через тиждень з’являться сходи. Якщо погроза заморозку ще не минула, то плівку із грядки забирати тільки в денний час, коли температура вище чим +1 градус. Подальший догляд буде полягати в розпушуванні, прополці й поливі. Коли листя руколи досягнуть десяти см у довжину, можна приступати до зрізання.
СОРТИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В ОСОБИСТОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Покер. Сорт відрізняється ранньою спілістю. Листя для зрізання придатне вже на 20-25 день. Висотою до 18 см. Із приємним, злегка гірчичним смаком. Рекомендується не тільки для вирощування на грядці, але і як горщикова культура. Урожайність до 1,3 кг із кв.метра.
Рококо. Сорт ранній, має широке листя, урожайний. Збір урожаю можливий на 25 день. Зібрати можна до 1,5 кг з одного кв. метра.
Таганська. Ранній і холодостійкий сорт із вузькими й сильно порізаним листям. Технічна зрілість наступає на 25 день. Урожайність до 1,2 кг з кв. метра.
Пасьянс. Сорт можна вирощувати як дворічний. Навесні він дасть самий ранній урожай вітамінної зелені. Урожайність до 1,6 кг з кв. метра.
Збираючи врожай листів руколи, важливо пам’ятати, що у свіжому виді їх можна зберігати в холодильнику не довше тижня.
