Деревний попіл є гарним джерелом калію, фосфору і не тільки… Калій надає плодам міцність і ніжність. Фосфор – один з найважливіших елементів для одержання високих урожаїв. У ньому містяться й мікроелементи: магній, сірка, залізо, натрій, бор, марганець, які теж необхідні рослинам.
Спалена деревина може бути з успіхом використана в компостних купах, щоб допомогти створити найкращі умови для мікроорганізмів, що переробляють органічні речовини. Посипайте попелом кожний шар компосту. Крім того, деревний попіл збагачує компост живильними речовинами.
Попіл зменшує кислотність, помітно пожвавлюючи при цьому діяльність ґрунтових мікроорганізмів, зокрема, бактерій, що збагачують землю азотом.
Як добриво вносять його врозкид під перекопування ґрунту або ж у борозенки, лунки при посадці. Максимальна норма витрати під перекопування ґрунту не повинна перевищувати 1 склянку на кв. м. У цьому випадку його дія буде спостерігатися протягом 2 – 4 років після внесення. Можна для підживлення рослин використовувати зольний розчин. Його готують так: 1 склянку деревного попелу (100-150 г) заливають відром води, настоюють. Цим розчином поливають городні рослини. Перед поливом настій перемішують. Попіл рівномірно має розподілитися по суміші.
Добре підживлювати попелом всі гарбузові, капусту, помідори й огірки. Любить попіл і буряк. Почервонілий і погано зростаючий на кислому ґрунті, його можна просто посипати попелом або поливати зольним розчином.
Під огірки й кабачки можна вносити одну склянку попелу на квадратний метр, зашпаровуючи його в ґрунт і обов'язково поливаючи. У такій же пропорції його застосовують для підживлення петрушки, моркви й редьки.
Для цибулі та часнику підживлення попелом рекомендують чергувати з настоями коров’яку і пташиного посліду, треба тільки стежити, щоб між ними проходило достатньо часу.
Попіл стимулює утворення зав'язей на томатах, швидкий ріст і визрівання плодів. Його можна просто розсипати на землю навколо рослини, або розвести чайну ложку в літрі води й настояти тиждень.
Вишню і сливу підживлюють попелом один раз на три роки. Навколо стовбура роблять канавку, глибиною не більше 15 см і насипають туди попіл, або заливають розчин. Після цього канавку зарівнюють. На кожне доросле дерево витрачається близько 100 г попелу.
Смородина теж чутлива на зольне підживлення – її просто поливають під корінь зольним розчином. Перед внесенням його збовтують. Трохи більше часу буде потрібно на зольний відвар для позакореневої обробки: приблизно 300 г попелу просіяти й залити окропом, прокип'ятити 25 хвилин. Після проціджування отриманий відвар розвести десятьма літрами води. Можна додати 50 г мила для кращого прилипання.
Зольний відвар використовують не тільки як підживлення, але й для боротьби зі шкідниками. Він дуже добре допомагає боротися з попелицею і блішками на хрестоцвітних. Редис і капусту можна додатково просто припудрити попелом. Від попелу гинуть дротянки й нематоди, дуже бояться його слимаки й равлики.
Попіл – добриво, що не має строку придатності. Зберігають попіл у щільно закритих ємкостях, стежачи за тим, щоб у нього не потрапила вода, що вимиває живильні речовини.
Однак попіл попелу різниця. При спалюванні побутових відходів теж виходить попіл, але його в жодному разі не можна використовувати для підживлення городу. При згорянні фарби, пакувальної плівки та інших полімерів утворюється багато шкідливих, а то й небезпечних для людини речовин, які забруднюють ґрунт і можуть бути засвоєні рослинами. Велику помилку роблять ті, хто вважає, що під городні культури можна зсипати попіл і вугілля будь-якого багаття.