У січні-лютому потрібно добратися до дачі, вибрати для живця гарну одно- або дворічну гілку й акуратно надломити її. Надломити можна зовсім трішечки, у цій справі краще не доламати, чим переламати. Бажано при цьому не ушкодити кору. Місце зламування безпосередньо в напівзігнутому стані необхідно зафіксувати – перемотати пластиром, ізострічкою, прищеплювальною стрічкою, можна навіть прив'язати "перелом" до іншого прямого ціпка або дроту за принципом фіксуючої шини. У такому вигляді гілочки залишаємо до весни. Дереву нічого не залишається, як почати заліковувати рану, а значить у місці надламу почнуть активно утворюватися й накопичуватися ростові речовини.
У березні або на початку квітня пов'язку з гілки необхідно зняти і зрізати живець по місцю надламу. Уже вдома в темну, непрозору пляшку наливаємо води на 6-7 сантиметрів (найкраще підійде потала вода), додаємо в неї дві таблетки активованого вугілля й ставимо у воду наш живець. Пляшку виставляємо на сонячне підвіконня. І чекаємо появи коренів! Приблизно через три тижні вони мають дати про себе знати.
Коли корені у новоспеченого саджанця виростуть на шість-сім сантиметрів у довжину, його можна буде висаджувати в ґрунт. У перший сезон після висадження краще спорудити над живцем своєрідний парничок для вкриття від непогоди або палючого сонця, не забувати про полив і… до осені з укоріненого живця виросте повноцінний саджанець.
У ТЕМУ: УКОРІНЕННЯ В КАРТОПЛІ
Бульба – це натуральний запасник корисних речовин, крохмалю і стимуляторів росту. Не дивно, що багато живців успішно вкорінюються саме в картоплі.
Цей спосіб гарний для невеликої кількості живців. Тому що на кожний окремий живець знадобиться одна велика картоплина без вічок (їх всі потрібно попередньо видалити). Живець устромляють у бульбу на 1-2 бруньки, а саму бульбу вкопують у ґрунт і рясно поливають. Зверху живці прикривають банками або великими пластиковими пляшками.
Висаджені таким чином живці регулярно поливають і час від часу провітрюють, знімаючи пляшки. Приблизно через тиждень починає з'являтися коріння.
