Піскування – це, мабуть, найбільш зручний і надійний спосіб зберігання коренеплодів в особистому господарстві. Моркву при цьому укладають на підлогу або на стелаж у штабель (або «у піраміду»), стовщеною частиною назовні. Кожний ряд пересипають шаром піску (2-3 см). Штабель можна влаштувати до метра висотою.
Важливо передбачити, щоб під час зберігання температура в підвалі, льосі була приблизно на одному рівні – близько +2°С.
Але шкідлива і надмірна сухість повітря. Морква при цьому починає в’янути, втрачаючи пружність.
Зберігати моркву краще в ящиках, на дно яких насипте зволожений пісок, пересипавши ним кожний шар моркви. Можна використовувати і поліетиленові мішки ємкістю 20-25 кг (але не більше!). Мішки не зав'язують.
Слід нагадати, що на зиму краще залишати моркву лежких сортів, наприклад, Шантане, Сквірська, Оленка і Харківська.
Збирають моркву, призначену для зимового зберігання, найчастіше – у першій-другій декадах жовтня, поки не дійде до заморозку мінус 1-2°С. Саме в цей час коренеплоди моркви на кожних 10 м2 здатні давати приріст 7-9 кг на тиждень. Тому поспішати зі збиранням не треба.
Але і перетримувати моркву в ґрунті не слід. Якщо почало жовтіти нижнє листя, значить, ріст коренеплодів припинився, можна вже викопувати, обов'язково в суху погоду. Листя зрізують на одному рівні з голівкою коренеплоду. Мити моркву перед закладкою на зберігання не потрібно, як і не потрібно повністю струшувати з неї землю, щоб не ушкодити коренеплоди.
Корисно також обробити моркву заздалегідь приготовленим настоєм цибульної лушпайки. Не тримайте її й на вітрі, а тим більше не підсушуйте на сонці. Таким чином, для «дівиці із зеленою косою» кращий варіант – з темниці – у темницю, де вона буде зимувати.
