Виходячи з назви, можна зрозуміти, що озимий часник сіють під зиму, яровий – навесні. По зовнішніх ознаках вони також відрізняються. Якщо зрівняти дві голівки цих видів, то можна побачити, що часник, посаджений восени, має декілька великих зубчиків в один ряд. Звичайно їх буває від 4 до 12. Розташовані вони навколо твердого стрижня. Зубчики покриті оболонкою рожево-фіолетового кольору.
У часнику ярового стрижень відсутній, а зубчиків дуже багато – до 25 штук. Вони дуже дрібні й розташовані в кілька рядів. Озимий часник дуже важко зберегти до весни. Його викопують улітку й застосовують у їжу й для консервації. Частина врожаю використовується в якості посівного матеріалу. За смаком цей часник більш пекучий, чим яровий, який можна вживати всю зиму, тому що він не сохне й не втрачає своїх властивостей.
ВИДИ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО ЧАСНИКУ
Посаджений восени часник добре переносить морози до 25 градусів, провесною дає зелені сходи, а влітку – стрілки, які звичайно, для підвищення врожаю, виламуються. Якщо на найбільших цибулинах залишити стрілки, можна одержати додатковий посівний матеріал. Спочатку стрілки згорнуті у вигляді спіралі, потім поступово вони випрямляються.
Коли стрілки остаточно випрямляться, можна збирати врожай, що утворюється на квітконосі.
Для цього рослини слід викопати, зв’язати в невеликі пучки й зберігати в сухому місці близько місяця. Потім акуратно відокремити цибулини й голівки з бульбочками – повітряними цибулинками, які є посівним матеріалом. Якщо упустити час збирання врожаю, бульбочки – повітряні цибулинки, повисипаються на землю й з них виростуть кущі дрібного часнику.
Зубчики часнику із цибулин можна висадити восени, а повітряні цибулинки краще висівати навесні, тому що взимку вони можуть вимерзнути. Спосіб розмноження повітряними цибулинками дуже ефективний і ощадливий, адже в одній цибулині часнику міститься всього кілька зубків, а на одній стрілці – до 100 маленьких бульбочок, кожна з яких може дати врожай. Перед посівом бульбочки рекомендується потримати в холодильнику.
Цікаво, що кожна бульбочка може дати цибулину, що складається з одного круглого зубка розміром до 3 мм, яка називається «однозубкой». Однозубки готові до вживання. Якщо ж їх висадити восени в землю, то з кожної виросте велика голівка часнику вагою до 150 г.
Таким чином, матеріал для посадки часнику під зиму може бути трьох видів:
– бульбочки;
– однозубкові цибулинки (сівок), вирощені з бульбочок;
– зубки цибулин.
КОЛИ КРАЩЕ САДЖАТИ Й ЗАБИРАТИ ОЗИМИЙ ЧАСНИК
Дуже важливо враховувати час посадки й збирання зимового часнику. Висаджують його восени, намагаючись провести цю роботу за 3-4 тижні до настання постійних холодів. Залежно від кліматичної зони, посадка часнику під зиму може здійснюватися наприкінці вересня – середині листопада. До морозів часник повинен встигнути прорости в корінь, але не викинути листя, і підготовленим піти в зиму.
У холодному кліматі зимовий часник може вимерзнути, тому практикується спосіб захисту насаджень за допомогою укривного матеріалу. Це можуть бути сухі стебла рослин, зверху вкриті плівкою, руберойд або інші підручні матеріали. Провесною вкриття знімається.
Коли ґрунт прогріється до 5-10° тепла, часник рушає в активний ріст. Улітку слід виламувати стрілки, щоб більше живильних речовин надходило в цибулину. Ознака дозрівання часнику – пожовтілі нижні листи й розпрямлені стрілки. Якщо поспішити зі збиранням, цибулинки погано розділяються на зубки, при запізнюванні – прямо в землі можуть розпадатися на окремі часточки.
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЗИМОВОГО ЧАСНИКУ
Перш, ніж саджати часник, потрібно вибрати підходяще місце для посадки. Він не любить тінь і не переносить сильні протяги, добре реагує на органічні добрива.
Попередниками часнику на грядках можуть бути кабачки, огірки, капуста ранніх сортів, гарбуз. Після збирання картоплі не рекомендується вирощувати часник, так може відбутися зараження фузаріозом, нематодом.
Часник виснажує ґрунт, тому на одному місці його можна висаджувати не раніше, чим через чотири роки. Він добре росте на високих грядках, що прогріваються сонцем. Місце для часнику краще підготувати за місяць до посадки, щоб земля добре осіла й утрамбувалася. Під перекопування вносять компост, перегній, але в жодному разі не свіжий гній. Якщо ґрунт кислий, у нього слід додати золу.
Посівний матеріал повинен бути просушений і прогрітий на сонечку. Цибулину розділяють на зубки, не очищаючи від луски. Вибирають здорові, неушкоджені екземпляри. Можна зубки продезінфікувати, потримавши їх у розчині мідного купоросу (1 ст. л. на 5 л води, «Максиму», рожевому розчині марганцівки).
Схема посадки приблизно така. Відстань між рядами в грядці повинна бути близько 25 см, зубки в рядові висаджуються на відстані 15-20 см друг від друга. За занадто загущеними насадженнями важко доглядати, цибулинки виростають дрібними. Ряди краще розташовувати за напрямком зі сходу на захід, щоб під час росту рослини добре висвітлювалися й прогрівалися. Зубчики часнику саджають на глибину 10-15 см.
Порада. При прополці, особливо незадовго до збирання часнику, землю під рослинами відгрібають, щоб вони добре висвітлювалися сонцем. Це сприяє більш якісному формуванню цибулинок і швидкому дозріванню.
У вирощуванні озимого часнику нічого складного немає. Вдало обране місце, своєчасна посадка й збір урожаю, правильний догляд забезпечать городника гарним урожаєм дуже корисного продукту.
