Найкраще для цих цілей підходить добриво “Уніфлор-бутон”, достатньо 2 чайних ложок на 10 л води. Обприскування потрібно робити надвечір або в похмуру погоду. Необхідно так вибрати час, щоб принаймні 3 години після обприскування не було дощу.
У теплицях основний ворог томатів – фітофтора і плодова гниль. Зараз уже не варто застосовувати хімічні засоби, краще скористайтеся йодом (10 мл на 10 л води). Повторіть обприскування через 3 дні. Можна використовувати “Фітоспорин”, обприскування проводити кожні 10 днів. Плоди варто обприскати розчином хлористого кальцію (200 мл 10%-вого розчину розвести у 2 л води й обприскати один раз, тільки плоди й обов’язково плодоніжку).
Перці бережіть від стеблової гнилі точно так само, як огірки. Сіру або білу цвіль треба зняти сухою ганчірочкою або змоченою в міцному розчині марганцівки, а потім обпилити це місце попелом. Можна замазати кашкою із крейди, марганцівки й води.
На огірках бактеріоз і антракноз варто прибирати за допомогою “Фітоспорина”. Застосовувати хімічні засоби, у тому числі мідні препарати, не можна.
Від цибулин варто відгребти ґрунт так, щоб цибулина стояла на ґрунті на коріннях. Полити розчином повареної солі (1 склянка солі на відро води) і залишити цибулину неприкритою.
Точно так само варто вчинити з капустою: спочатку відгребти ґрунт і полити розчином солі зверху, а потім на відміну від цибулі знову підсапати. Не забувайте регулярно, приблизно раз на 15 днів, поливати капусту проти кили розчином кальцієвої селітри (3 столові ложки на 10 л води, по півлітра під кущ) або вапняним молочком (1 склянка вапна або доломіту, можна крейди на 10 л води по півлітра під кущ).
Якщо ви ще не саджали часник під зиму наприкінці серпня, то приблизно 25-26 числа спробуйте цього року зробити ранні посадки часнику. У кожний отвір для часточок часнику глибиною приблизно 12-15 см насипте 1 столову ложку піску, опустіть гранулу добрива AVA і часточку часнику, зверху засипте ложкою піску і зарихлите ґрунтом. При такій глибокій посадці часник восени не зійде, але зате в нього розів’ється потужна коренева система з якою він піде в зиму. Добриво прослужить все літо і ніякі підживлення не будуть потрібні, а пісок створить навколо головки часнику мікродренаж, і вона не буде гнити.
На початку місяця, як тільки ви зберете врожай смородини й аґрусу, відразу ж підживіть й обробіть ягідні кущі. При збиранні врожаю знімайте павутинні гнізда, підсохлі ягоди, закручене листя і спалюйте їх.
Ягідники починають закладати врожай майбутнього року, у них починається ріст кореневої системи, тому їм потрібне мінеральне підживлення суперфосфатом і калієм. Для червоної смородини й аґрусу достатньо взяти по 1 столовій ложці подвійного суперфосфату й по 2 столові ложки калію на кущ, а для чорної смородини 2 ложки подвійного суперфосфату й 1 ложку калію.
Добрива краще вносити в полив при сухій погоді. Використовувати хлористий калій небажано, особливо для аґрусу, оскільки він відразу скине листя, а для успішного розвитку коренів листя теж потрібне. Аґрус може скинути листя передчасно і при тривалій посусі, якщо ви його не поллєте.
У серпні не слід давати ягідникам азотне підживлення, тим більше настоєм бур’янів або гною, оскільки азот викликає ріст кінців у гілок. Цей новий приріст не встигне здеревіти до зими й узимку засохне. Навпаки, краще зупинити ріст гілок. Для цього прищипніть верхівки гілок у чорної смородини й аґрусу, але не в червоної смородини, оскільки саме на кінцях гілок червоної смородини закладається найбільша кількість плодових бруньок. Саме тому ніколи не робіть обрізку кінців гілок червоної смородини. У чорної смородини, навпаки, можна щорічно укорочувати кінці гілок.
Якщо багато шкідників, у тому числі й попелиці, а також при несильній поразці борошнистою росою, можна скористатися таким стародавнім народним засобом: закинути в середину кущів лопату свіжого гною, звісно ж, не закладаючи його в ґрунт і не розсипаючи по периметрі куща, де розташоване сисне коріння. Запах гною дезорієнтує шкідників, і вони залишають такий кущ або взагалі облітають його стороною. Крім того, випари, що виділяються гноєм, згубно діють на спори гриба борошнистої роси.
Початок серпня – крайній строк для обробки посадок суниці. Необхідно, щоб у кущів була до кінця серпня велика зелена маса, оскільки у нас часом бувають ранні й досить сильні заморозки в самому кінці серпня або самому початку вересня, а в суниці найслабкіше місце – це кореневище. Необхідно, щоб суниця прикривала його власним листям. Якщо ви не встигли обробити кущики до середини серпня, залишіть їх зимувати так, як є. Для суниці це краще, ніж оголені, не прикриті листям кореневища.
У вишень, слив, обліпихи й бузку в серпні прибирають всю кореневу поросль. Якщо хочете взяти у них кореневі паростки, то це теж треба зробити в першій половині серпня, причому не рекомендується брати їх близько від материнського стовбура. Найкраще їх брати у 1,5-2 м від нього, інакше сильно ушкодите корінь біля материнської рослини.
У квітниках велику втрату ліліям може нанести червоний жук – лілієва журчалка. З ним можна успішно боротися відмінним засобом проти колорадського жука “Сонет”. Коли будете обробляти картоплю, заодно обробіть і лілії. Крім того, на східних гібридах може з’явитися іржа – ботритис. На щастя, вона не переходить на цибулини, але ушкоджує не тільки листя, але й бутони і квітки. Тому посадки лілій необхідно регулярно, раз на 2 тижні, обприскувати бордоською рідиною або будь-яким іншим розчином міді. Від ботритиса дуже добре допомагає “Циркон”.
