ПОСАДКА АҐРУСУ ВОСЕНИ: ЗА І ПРОТИ
Отже, які переваги дає осіння посадка? По-перше, у прохолодну погоду аґрус краще вкорінюється. Достаток тепла та сонячного світла запускають процес вегетації: рослина нарощує зелену масу, намагається зацвісти й дати плоди. В осінній період, навпаки, саджанцю не доведеться витрачати сили на відрощування листя або цвітіння. Тому всю свою енергію він направить на розвиток кореневої системи. Коріння аґрусу активно розростається при температурі +10 – +12°С вдень і +5°С уночі.
Стверджують, що при осінній посадці приживаються від 80 до 90% саджанців.
По-друге, восени в розплідниках багатий вибір посадкового матеріалу. Власні живці й відводки за минуле літо саме підростають до повноцінного саджанця з розвиненим корінням. Та й сусіди охочіше діляться відростками, коли час плодоносіння пройшов.
По-третє, велика кількість органічних відходів. Із завершенням дачного сезону на городі з'являється зайва органіка: попіл, бадилля, солома, листя. До цього часу може дозріти швидкий компост. Увесь це достаток можна закладати в посадкові ями, обходячись без промислових добрив.
Нарешті, восени простіше знайти час і місце для посадки аґрусу. Навесні на городі турбот повний рот, до аґрусу можуть просто руки не дійти. Зате восени, коли основні врожаї вже зібрані, саме час зайнятися плодовими кущами.
Парочка мінусів в осінньої посадки теж є. У першу чергу, це раптові перепади температур. Різкий перехід від тепла до холоду може призупинити вкорінення молодого куща. Тоді зиму він навряд чи переживе.
Ще один недолік – імовірність затяжних дощів. Аґрус не любить надлишку вологи, тому саджанець може легко загнити й загинути.
Загалом, ризики є, але вони не настільки великі, щоб відмовитися від посадки аґрусу восени при сприятливому прогнозі погоди.
СТРОКИ ПОСАДКИ
Осінь осені різниця: десь у вересні купаються, ну а комусь доводиться обігрівач у квартирі включати. Тому приблизні строки висадження аґрусу в різних регіонах будуть відрізнятися.Так на півдні України аґрус можна сміливо саджати із середини жовтня до кінця листопада. У північній і центральній частинах країни оптимальним строком посадки вважається початок жовтня.
Звичайно, головним орієнтиром при виборі дати посадки був, є та буде довгостроковий прогноз погоди. Саджанці потрібно встигнути висадити за місяць до настання стійких холодів. Інакше їм бракуватиме часу, щоб “ухопитися за землю”.
ЯК ВИБРАТИ ГАРНИЙ САДЖАНЕЦЬ
Вибираючи саджанець аґрусу, треба пам'ятати: чим молодше саджанець, тим скоріше він адаптується на новому місці. Тому для посадки краще взяти саджанці не старше двох років. Наземна частина має являти собою 3-4 рівних гнучких пагони 25-30 сантиметрів у висоту.
Гарний саджанець має сіро-коричневий колір кори (не чорний, не зелений) без ушкоджень, ознак хвороби або гниття. Як мінімум три жовтуваті довгі (15 сантиметрів) напівздеревілих кореня і безліч дрібних мичкуватих корінців – ось основа гарної кореневої системи майбутнього куща.
Свої власні саджанці, вирощені із живців або відводків, теж можна оцінювати за цими критеріями.
ВИБІР МІСЦЯ
У принципі, аґрус невибагливий. Він росте майже скрізь, на будь-яких типах ґрунту. Примхливий аґрус тільки відносно сонячного світла (у тіні врожайність і якість ягід падають) і надлишкової вологості (у заболочених низинах гине). Так що плануємо посадку де-небудь на добре освітлюваній височині.
Дуже часто аґрусові кущі висаджують уздовж паркану, а хтось використовує їх як живу огорожу.
Ідеальними попередниками для ягідного чагарнику будуть бобові, буряк, картопля або сидерати (конюшина й люпин). Не варто саджати аґрус після смородини або малини. Сусідства зі смородиною теж краще уникати: у них спільні шкідники та хвороби, але протилежні вимоги до вологості ґрунту.
Приблизно за два тижні до планованої посадки необхідно викопати яму, приготувати ґрунт і добрива.
ТЕХНОЛОГІЯ ОСІННЬОЇ ПОСАДКИ АҐРУСУ
Крок 1. Як правильно викопати посадкову яму
Розміри посадкової ями мають бути порівнянні з розмірами кореневої системи нашого саджанця. Як правило, діаметр ями під аґрус складає 30-40 сантиметрів, а її глибина – від 40 до 70 сантиметрів.
У процесі копання верхній (родючий) шар ґрунту відкладаємо окремо, ця земля може нам придатися для готування ґрунту. Яму заповнити наступною сумішшю: на 2 частини родючого ґрунту (яку ми відкладали) беремо 1 частину перегною або компосту, 50 г подвійного суперфосфату й 45 г сірчистого калію. Якщо на ділянці важка, суглинна земля, додаємо в ґрунтову суміш одну частину річкового піску.
У результаті яма має бути заповнена трохи більше, чим наполовину. Оскільки ми готуємо її заздалегідь, до посадки живильна суміш встигне осісти.
Крок 2. Підготовка саджанця до висадження
Якщо саджанці з відкритою кореневою системою були куплені загодя й корінці підсохли, перед висадженням у ґрунт необхідно на 24 години занурити коріння у воду. Якщо на саджанцях є листя, видаляємо все до єдиного. Потім перевіряємо коріння, обрізаємо все ушкоджене й засохле. Тепер готуємо глиняну бовтанку, у яку будемо опускати коріння саджанців безпосередньо перед посадкою. Для цього в 1 літрі води перемішуємо 300 г глини, 300 г родючої землі, 1/2 пакетика стимулятора коренеутворення “Кореневин” і 2 г фунгіциду “Актара”. Отриманої бовтанки має вистачити приблизно на 5 саджанців.
Крок 3. Посадка, полив, мульчування
Тепер виливаємо в давно підготовлені ями по п'ять літрів води й чекаємо, коли вона всотається. Опускаємо коріння в бовтанку й установлюємо саджанець у яму. Кореневу шийку потрібно заглибити так, щоб вона опинилася на 4-5 сантиметрів під землею. Цей прийом дозволить рослині в майбутньому відрощувати нові пагони прямо із землі. Таким чином кущ буде розростатися завширшки.
Розправляємо коріння саджанця й потихеньку засипаємо. Спочатку – залишками перегною, компосту, родючого ґрунту з ями. Якщо гарної землі не вистачає, використовуємо ґрунт із нижніх шарів. Час від часу трохи струшуємо кущ, щоб заповнити всі проміжки між корінням. Утоптуємо верхній шар ґрунту для більшої стійкості саджанця.
Усі пагони обрізаємо на 5-10 сантиметрів так, щоб на кожному залишилося по 3-4 бруньки. Нам залишається ще раз полити новоспечені кущики (по 5 літрів на кожний) і замульчувати органікою (торфом, перегноєм, компостом, соломою, листям, бадиллям).
