Найбільше бадилля залишається після збирання картоплі й помідорів. Найчастіше зелену масу спалюють. Адже якщо заражені фітофторозом рослини потраплять у компост, то вони заразять цим захворюванням усе підживлення.
Спалити бадилля або покласти в компост ось у чому питання.
Спалювання – непоганий варіант. Тим більше що після нього залишається попіл, який і сам по собі є гарним добривом. Але можна просто піддати бадилля процедурі дезінфекції.
Скосіть картопляне бадилля, коли воно ще не пожухло, як правило це робиться за 2 тижні перше ніж ви вирішите що настав час копати картоплю. Це буде навіть корисно для бульб, вони стануть набагато крупнішими. Крім цього, ви вбережете бульби від зараження фітофторозом, спори якого можуть потрапити на бульби.
Свіжу зелену масу складіть у компостну яму, присипте шаром городньої землі (близько 30 см), полийте мідним купоросом (2-3 ст. л. на відро води) або покупним засобом з корисними бактеріями, підійде фітоспорин. Накрийте чорною плівкою, проробивши в ній отвори. Навесні плівку зніміть, ще раз полийте обраним засобом і залишіть до наступної весни. А поки один компост дозріває, в іншу яму закладіть бадилля поточного року. Так у вас з'явиться безперебійний компостний конвеєр.
Так який же спосіб краще: спалювання або компостування бадилля? Існує думка, що помідори добре ростуть на своєму бадиллі. Але це й не дивно: які рослина спожила мікроелементи із ґрунту ті вона й віддає ґрунту назад при компостуванні, плюс азот, який повністю вивітрюється при спалюванні.
Як же бути із грибковими захворюваннями якими напевно перехворіли й томати й огірки та інші сприйнятливі до грибкових захворювань городні рослини?
Для нейтралізації грибка необхідно рясно проливати бадилля препаратами, що містять мідь: бордоською рідиною, мідним купоросом, хлорокисом міді, купроксатом.
