Але турботи на винограднику не закінчуються збором перших ягід. Тривають підв'язка зелених пагонів, пасинкування. У серпні виконується ще одна зелена операція на виноградному кущі – карбування, яке полягає в підрізуванні верхівок пагонів на 15-30 см залежно від сили росту куща. При особливо сильному росту, проводять і більш глибоке карбування. На сортах з великими гронами залишають більше листя, чим на пагонах з невеликим урожаєм.
Навіщо робиться карбування? Необхідність його обумовлена тим, що молоде вегетуюче листя верхівок пагонів для свого розвитку використовує значно більше живильних речовин, чим саме виробляє. Після проведення карбування живильні речовини, які виробляються листям і залишаються в пагонах, у більшій кількості йдуть у ягоди. При цьому поліпшується світловий і повітряний режим, прискорюється дозрівання ягід і лози. Навіть поліпшується смак винограду та збільшується врожайність.
Але це можливо при вмілому і, головне, своєчасному карбуванні пагонів. Строк його проведення визначають за станом куща і припиненням росту пагонів (випрямлення верхівок). Звичайно це буває наприкінці липня – початку серпня. Раннє карбування провокує появу пасинків, які будуть споживати більше живильних речовин, чим верхівка пагона, і пробуджувати основні гнізда перед холодами. Таке карбування тільки нашкодить. Пізнє ж зовсім не має смислу.
Карбування дуже ефективне на сильнорослих пізніх сортах, а також на сортах, розміщених на родючих ґрунтах в умовах зрошення, при великій вологості повітря, у дощові роки із прохолодною та похмурою погодою. Карбування не застосовується на молодих виноградниках, на пагонах, призначених для виведення відсаджень, на широкорядних, з високим штамбом насадженнях з вільним розміщенням пагонів, в умовах спекотливого літа й посухи.
У серпні у деяких виноградарів виникає проблема: поливати або не поливати виноградник? Дехто вважає, що, коли зріють ягоди, поливи слід припинити. Це до деякої міри правильно для ранніх сортів винограду. Але якщо ви бачите, що кущ «опустив вуха», тобто листя в спеку в'яне у середині дня, тоді необхідний помірний полив з одночасним внесенням невеликих доз фосфорно-калійних добрив (по 5-10 г на відро води). А для середньопізніх і пізніх сортів винограду полив є вкрай необхідним. Не завадить у спекотливу погоду провести і дрібнокрапельне зрошення звичайною водою по листяній поверхні куща. Це підтримає рослину, тому що через листя випаровується така велика кількість вологи, що коріння буває не в змозі її компенсувати. Якщо до середини серпня однолітній приріст не визріває, застосовують фосфорно-калійні позакореневі підживлення. Обприскувати потрібно з інтервалом 7-10 днів. Такі підживлення стимулюють накопичення цукру в середньоранніх і середніх сортах.
На молодих посадках продовжують інтенсивний полив з одночасним підживленням і обов'язковим розпушуванням ґрунту.
Щоб поліпшити доступ повітря та світла до грон, поліпшити забарвлення і прискорити визрівання ягід, слід видалити листя, розміщене нижче першого грона. Листок, що перебуває на одному вузлі з гроном, видаляти не слід.
І нарешті, найбільш приємна операція на винограднику – зрізання грон. Найсмачніші грона – зібрані вчасно в суху погоду. Для виноробства треба збирати ягоди якнайпізніше, коли вони стають найбільш солодкими. Зрізавши ж грона, не слід поспішати з їхньою переробкою – нехай вони полежать 2-3 дні. При цьому частина води з ягід випарується, і вони стануть ще солодше.
