Глід являє собою невелике дерево або акуратний кущ з колючками на гілках. Рослина до грунту і догляду невибаглива, однак погано переносить посуху. Цвіте щорічно дрібними білими або рожевими квітами, але плоди зав’язуються не завжди – якщо в травні – червні випадають рясні опади, урожаю не буде. Повноцінне плодоношення починається через 10 років після висадки. Посадка глоду проводиться навесні і восени. Щоб кущ легше прижився, слід вибирати рослину до п’ятирічного віку – чим молодше, тим краще.
Для посадки глоду найбільше підійде сонячне місце, так як на сильно затінених ділянках спостерігаються проблеми з цвітінням і плодоношенням. Розмножують рослину насінням, відводками або щепленням. Вибираючи саджанець для посадки, потрібно звертати увагу не на висоту сходу, а на стан кореневої системи – вона повинна бути свіжою і вологою. Якщо немає можливості відразу висадити придбане деревце, його прикопують в затіненому місці і рясно поливають. Так рослина може зберігатися кілька тижнів без втрати своїх якостей.
Способи розмноження
Для отримання посадкового матеріалу з насіння, вибирають трохи недостиглі плоди, які витримують 3 доби в чистій воді при кімнатній температурі. Потім протирають великим річковим піском (співвідношення 1:3), обполіскують і витримують добу в розчині калійної селітри. Важливо пам’ятати, що насіння глоду проростає дуже повільно, деякі – тільки на наступний рік. Коли росток досягне півметрової висоти, його зрізають, залишаючи тільки 3 нижніх бруньки і не більше двох бічних пагонів. На постійне місце пересаджують восени.
Для розмноження глоду живцями підходять корінці товщиною 20 мм, які нарізають на шматки по 10 см. і прикопують в землю товстої стороною вгору. Пророщують глід в парнику або теплиці. У відкритий грунт пересаджують навесні або восени.
Розмноження відсадками виконують двома способами:
- Горизонтальне. Пагони, які досягли 20 см., пригинають до пухкого грунту, щільно притискають спеціальними рогатинами, присипають землею, яку постійно підтримують вологою. Після вкорінення (через 1 – 2 місяці), живець відокремлюють від батьківського куща і пересаджують на постійне місце.
- Вертикальне розмноження. Наземну частину куща засипають ґрунтом до рівня нижніх гілок. Через нетривалий час кожна вкрита землею брунька пустить коріння і її можна пересадити. Отриманий таким способом глід почне плодоносити через 5 років.
Сортові рослини розмножують щепленням на сіянці горобини або звичайного глоду. Роботу виконують навесні в період сокоруху. Підготовлені живці поміщають в Т-подібний надріз на стовбурі або закріплюють спеціальними щитками. Використовуючи такий спосіб розмноження, з’являється можливість отримати перший урожай через 3 роки після посадки.
Агротехнічні правила
Перед тим як посадити глід, визначають його призначення. Щоб створити живопліт, рослину висаджують по межі ділянки. Для отримання врожаю – формують групи з окремо розташованих на відстані близько 2 метрів кущів, що дозволить їм добре розвиватися. Перед посадкою саджанці уважно оглядають, видаляють сухі пагони і відмерлі частини коренів.
При належному догляді глід чудово почувається на будь-якій території: височина, низина, схил або рівна поверхня. Проте, щоб забезпечити стабільне плодоношення краще підібрати добре освітлене і родюче місце. Яму під посадку готують в залежності від розміру коренів, зазвичай її глибина становить 60 – 70 см.
Щоб держак добре розвивався, дуже важливо створити якісний дренаж, вистеливши по дну ями 12 – 15-сантиметровий шар битої цегли, щебеню, гравію. Перед розміщенням саджанця, засипають суміш з торфу, піску, перегною і невеликої кількості вапна, заливають відро води. Корені кожного черешка ретельно розправляють, опускають в яму засипають звичайною землею. Грунт навколо стовбура ущільнюють і мульчують перегноєм, сухою травою або соломою. Поливають один раз на місяць, але якщо сезон видався спекотним, кількість поливів збільшують.
Першу підгодівлю глоду роблять навесні, під час розпускання бруньок. Для цієї мети прекрасно підходить розчин сечовини: 2 ст. ложки на 10 літрів води. Кожен саджанець вимагає 1 відро добрива. Другий раз підгодівлю проводять восени препаратом «Нітрофоска». Дорослі рослини щорічно (один раз за сезон) удобрюють гнойової рідиною або курячим послідом перед цвітінням.
Догляд за глодом нескладний: потрібно постійно стежити за його станом, своєчасно видаляти пошкоджені гілки і бур’яни навколо стовбура. Крім того, необхідно періодично рихлити грунт і оновлювати мульчу. Щоб підтримувати постійну висоту в 2 – 2,5 м, навесні стрижку виконують крони. Видалення сухих або нездорових пагонів виробляють незалежно від сезону. Для підвищення естетичних якостей, куща можна надати яку-небудь геометричну форму: прямокутник, трапеція, піраміда.
Щоб уникнути обмороження, молоді рослини на зимовий період вкривають мішковиною. Дорослий глід у такому догляді не потребує – він легко переносить низьку температуру.
Можливі проблеми
Зазвичай глід страждає від тих же шкідників, що й інші плодові культури: кліщі, пильщики, попелиця, листовійка. Перевірений спосіб боротьби з паразитами – обприскування «Карбофосом». Обробку виконують вранці або ввечері. Крім того, глід схильний до грибкових захворювань:
- Найпоширеніша недуга – борошниста роса, що призводить до ослаблення куща, а при масштабному ураженні – до зниження холодостійкості. У першу чергу страждають листя — на поверхні з’являється білий, нагадує павутину наліт, який поступово ущільнюється. Щоб усунути збудника, потрібно спеціальний догляд — уражені листя обрізують і спалюють.
- Іржа утворюється на ослаблених рослинах – влітку на листках з’являються руді плями, які з часом перетворяться у волосяні нарости. Зараження відбувається від хвойних порід дерев, тому до місця посадки глоду потрібно підійти з усією відповідальністю. Від цієї недуги непогано допомагає обробка бордоською сумішшю.
- Плямистість листя з’являється в умовах підвищеної вологості. Гниль, що вражає глід, пригнічує загальний розвиток, провокує передчасне скидання зелені. Шкідливі мікроорганізми довгий час зберігаються на опалому листі, тому її потрібно своєчасно спалювати.
- Деревна гниль. Зараження відбувається за допомогою спор, що утворюються на плодах і потрапляють всередину через рани на стовбурі. Захворіла рослина стає слабким і може загинути. Для лікування застосовують розчин колоїдної сірки.
Щоб уникнути різних хвороб, глід потрібно висаджувати на досить провітрюваних ділянках, ретельно доглядати за грунтом, регулярно проводити профілактичні обприскування.
Чому він подобається всім
Смачні, неймовірно корисні, зовні нагадують мініатюрні яблучка плоди глоду, дозрівають восени. Їх розмір і забарвлення залежать від сорту. Урожай починають збирати після перших заморозків, після чого відразу переробляють або зберігають у сушеному (як варіант — замороженому вигляді. По всьому світу культивують безліч видів глоду. У нашій країні найбільш популярними сортами є: звичайний (колючий), криваво – червоний, Біколор, Пол Скарлет.
Простота розмноження і посадки, невибагливий догляд, висока стійкість до холоду, унікальні декоративні якості зробили глід дуже затребуваним у професійних озеленювачів і садівників – любителів.
