Очевидно, що дехто вже чув про те, що тирсу давно використовують тепличні комбінати. Там її застосовують як матеріал, що розпушує, для ґрунтів. Однак для невеликих присадибних ділянок тирса без попередньої підготовки є малозастосовною. Через те, що для рослин вона не може бути джерелом живильних речовин. Це, у першу чергу, усього лише матеріал, що поліпшує основні властивості ґрунту, але може й різко знизити його родючість. Справа в тому, що бактерії, які розкладають тирсу, починають поглинати азот, доступний рослинам.
Тому перед тим, як вносити тирсу, вона має 2-3 місяці вилежатися. Тоді атмосферні опади та інші природні фактори викличуть її первинне розкладання. Після цього її можна готувати до внесення в ґрунт. Перед закладкою в компостну купу тирсу воложать водою або, що ще краще, гнойовою рідотою, розведеними водою кухонними відходами. А щоб процес ішов ефективніше, у такі компостні купи додають листя, залишки рослин і землю (2-3 відра на 1 куб. м).
Якщо компоненти сухі, при закладці їх треба зволожити (вологість маси має бути в межах 45-55%). Вапнувати обов’язково. А от у яму закладати компост не варто – він може закиснути. Компост треба перелопачувати і при необхідності воложити.
Компост дозріває за 1-2 місяці і стає прекрасним органічним добривом для будь-якого типу ґрунтів. Таке добриво здатне не тільки значно поліпшити структуру ґрунту, але і зробити його повітро- і водопроникним.
