Кінець вересня – кращий час для перекопування в садах. Перекопування проводять вилами або у випадку важкого ґрунту лопатою паралельно корінням, а не поперек. Обкопують акуратно, зачіпаючи тільки верхню частину ґрунту, без обриву або підрізування кореныв. Під перекопування 1 раз на 3-5 років вносять органіку – 2-3 кг гною на 1 м2. І щорічно – мінеральні добрива (залежно від культури) і пічний попіл.
І нехай нам не під силу зігріти дерева в зимову холоднечу, але у нас є відмінна можливість допомогти їм підготуватися до цього складного періоду. Так що не будемо гаяти час – ходімо в сад!
ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ
Осінні роботи слід починати зі збирання врожаю. На деревах і кущах не повинно залишитися жодного яблука або ягоди. Плоди, що залишилися, сприяють збереженню і поширенню шкідників і хвороб. Якщо все гарне давно з'їдене, а дарунки саду, що залишилися, в їжу явно не годяться, їх слід зібрати й утилізувати. Ви можете їх спалити або закопати в яму. Не можна залишати яблука під деревами або викидати в яму за парканом. Це рівносильне тому, що вони залишаться на гілках.
Осінні сорти яблук і груш збирають у першій половині вересня. Пізні осінні й зимові – наприкінці вересня або на початку жовтня. Залишаючись довгий час неприбраними, плоди не тільки втрачають свої смакові якості, але й не дозволяють дереву повноцінно готуватися до зими.
ОСІННЄ ДОБРИВО
У різну пору року рослини потребують різних співвідношень живильних речовин. Восени потрібний підвищений вміст фосфору й калію. Ці макроелементи сприяють гарному визріванню деревини, накопиченню речовин, необхідних для перезимівлі і гарного весняного старту, позитивно впливають на ріст коренів і формування майбутнього врожаю, підвищують стійкість рослин до деяких захворювань. Також вони корисні для поліпшення смакових якостей плодів і інтенсивного їхнього забарвлення.
А от азотні підживлення восени необхідно виключити. Цей елемент провокує несвоєчасний ріст пагонів і ускладнює визрівання деревини. У результаті, не встигнувши підготуватися до холодів, дерева й кущі легко ушкоджуються навіть невеликими морозами.
Вносити добрива можна й у рідкому виді, і в сухому. Розчин добрив готують згідно з інструкцією (перевищувати концентрацію не можна) і поливають рослини під корінь. Позакореневі підживлення восени не проводять: листя в цей час грубе, захищене щільною покривною тканиною, практично не здатною пропускати різні речовини.
Сухі добрива рівномірно розподіляють по всьому пристовбурному колу, після чого ґрунт неглибоко перекопують або рихлять. Гарний результат дає внесення добрив у ямки. Для цього навколо дерева або куща роблять 3-4 ямки глибиною 20-25 см, необхідну дозу добрив рівномірно розподіляють по ямках, ямки закопують. Не слід робити ямки занадто близько до стовбура: добрива поглинаються тільки усмоктувальним корінням, розташовані вони приблизно по периметру корони. Після внесення сухих добрив рослини необхідно полити.
Не можна залишати добрива на поверхні ґрунту: калій і фосфор повільно переміщаються вглиб ґрунту, до того ж фосфор легко поглинається ґрунтовими частками, стаючи недоступним для рослин.
Якщо ґрунт у саду кислий, вносять розкислювачі (доломітове борошно, вапно, крейда). Корисно вносити попіл. Це не тільки гарний розкислювач, але й джерело зольних елементів. Але попередньо для визначення норми визначають кислотність ґрунту у вашому саду. Відповідні дози препарату зазначені на упаковці. Кислотність ґрунту бажано перевіряти щорічно, адже більшість мінеральних добрив сприяють підкисленню ґрунту.
ОБРОБЛЯЄМО ҐРУНТ
Як і влітку, восени важливо стежити, щоб ґрунт у пристовбурних колах був пухким і без бур'янів. Переущільнення й утворення кірки перешкоджають проникненню повітря, необхідного для росту коренів і поглинання живильних речовин. Ці процеси вимагають багато енергії, яка вивільняється в процесі хімічних реакцій, що йдуть при участі кисню. Якщо повітря не вистачає, ріст коренів припиняється, знижується надходження елементів живлення, рослина швидко слабшає, знижується стійкість до шкідників, хвороб і несприятливих погодних факторів. Така рослина не здатна добре підготуватися до зими й може постраждати навіть у досить м'які зими.
Під час листопаду або відразу після нього пристовбурні кола корисно перекопати з обов'язковим перекиданням шарів ґрунту. При цьому зимуючі в землі комахи виявляються в невідповідних умовах і в більшості випадків гинуть. Після перекопування землю розрівнюють граблями.
У цей час корисно провести мульчування пристовбурних кіл органічними матеріалами (компостом, травою, гноєм, листям). Причому, якщо дерева вже пішли в стан спокою і верхній шар ґрунту підморожений, можна використовувати навіть свіжий гній. Мульча захищає коріння від переохолодження та різких перепадів температури, а навесні – у міру розкладання – служить додатковим живленням.
Насипаючи мульчу, важливо стежити, щоб основа стовбурів залишалася вільною: засипання кореневої шийки може привести до її підпрівання. Перекопування і мульчування бажано сполучати з осіннім внесенням добрив.
Листя – відмінний мульчуючий матеріал. Найкраще використовувати листя дерев, що не мають спільних хвороб із плодовими культурами.
БОРЕМОСЯ З ХВОРОБАМИ І ШКІДНИКАМИ
Восени обприскувати дерева та кущі препаратами проти шкідників і хвороб недоцільно. Короткий день і зниження температури змушують комах шукати зимові притулки – у цей час шкідників на рослинах залишається дуже мало, а зимуючі стадії збудників хвороб мало сприйнятливі до хімічних препаратів.
Єдина обробка, яку корисно зробити восени, – обприскування дерев, кущів і ґрунту навколо них концентрованим розчином сечовини. На відро води розводять 500-700 г сечовини. Обприскують під час активного листопаду або після нього. Така обробка сприяє швидкому розкладанню рослинних залишків, а навесні частково послужить додатковим живленням.
БІЛИМО ДЕРЕВА!
Побілити, а точніше, пофарбувати дерева потрібно восени або на початку зими. Для цього вибирають садову фарбу з додаванням фунгіцидів і гарною клейовою основою. Вона допоможе позбутися шкідників і збудників захворювань, що зимують у тріщинках кори. А наприкінці зими – захистить дерева від сонячних опіків.
Крейду або побілку на водяній основі краще не використовувати, оскільки вони змиються першим же дощем.
Побілка дерев навесні носить переважно декоративний характер і істотних захисних функцій не виконує.
ЩО МОЖНА ОБРІЗАТИ ВОСЕНИ?
Осінню обрізку дерев проводять обережно: при настанні морозів місця зрізів можуть підмерзати. І, якщо все-таки необхідно видалити деякі гілки, зрізати їх потрібно із запасом, на 5-10 см далі від наміченого місця. Остаточну обрізку проводять навесні.
Восени звичайно проводять санітарну обрізку – видаляють хворі й ушкоджені гілки. Заражені хворобами гілки необхідно спалити, тому що, залишаючись у саду, вони послужать джерелом нових заражень.
Без побоювань можна обрізати ягідні кущі. На смородині й аґрусі вирізують старі гілки, а також слабкі та невдало розташовані; при необхідності проводять проріджування. На весну цю роботу краще не залишати: далеко не завжди є можливість обрізати чагарники до початку вегетації. У малини видаляють гілки, що відплодоносили.
ЗАХИСТ ВІД ГРИЗУНІВ
Ну і звичайно, не варто забувати про захист садових дерев від гризунів. Узимку миші та зайці люблять поласувати соковитою корою молодих дерев. Щоб уберегти дерева, стовбури від самої землі і кістякові гілки обмотують нетканим матеріалом, іноді використовують стебла рогоза або соняшника.
Гарним захистом є дрібна пластикова сітка, яку із запасом обертають навколо стовбурів. Сітку можна залишати на дереві на кілька років – інші захисні матеріали навесні необхідно зняти.
