Конюшина лугова.
У ґрунті під дорослою яблунею можна виявити безліч шкідливих для плодових дерев речовин. Ось чому протягом чотирьох-п'яти років на місці розкорчування рекомендують вирощувати лише однолітні культури та садову суницю.
Для скорочення строку відпочинку ґрунту із чотирьох-п'яти до трьох років площу, що звільнилася після корчування, найкраще засіяти сумішшю злаково-бобових трав (конюшина червона і вівсяниця лугова або конюшина червона і тимофіївка). Восени другого року трави перекопують. На початку наступного літа висівають сидерати: гірчицю, рапс, фацелію (у період цвітіння їх перекопують). І тільки на четвертий рік можна знову саджати плодові дерева.
Замість дворічного вирощування трав на місці корчування можна розмістити овочі, але з обов'язковим внесенням під них гною.
Як вважають фахівці, причина "утоми" – у накопиченні в ґрунті продуктів напіврозпаду рослинних залишків: листя, дрібних гілок, плодів, а після корчування дерев ще й великих коренів.
Більше 100 років тому був розроблений спосіб повторної посадки плодових культур. Суть його – у частковій заміні ґрунту. Викорчувавши дерево, викопують яму глибиною не менше 70-80 см і діаметром близько 1 м і заповнюють свіжою землею з додаванням органічних і мінеральних добрив. Землю беруть зі свого ж саду, але не ближче 12-15 м від зростаючого дерева тієї ж породи.
