У підготовчий період ґрунт збагачують органічними речовинами (гумусом), завдяки чому він стає більш структурним і багатим елементами живлення; кислі ґрунти вапнують; ділянку очищають від бур'янів і шкідників; поглиблюють орний шар там, де він менше 20 см.
Збагачення ґрунту гумусом здійснюють або систематичним внесенням гною або введенням у сівозміну багаторічних злаковобобових і однолітніх бобових трав із заорюванням їх на зелене добриво.
Для збагачення ґрунту елементами живлення вносять додатково до органічних мінеральні добрива – як при вирощуванні попередніх культур, так і перед посадкою суниці.
Рослини суниці краще розвиваються і плодоносять на слабко кислих ґрунтах. Тому кислі ґрунти (рн нижче 5,5) вапнують. Вапно, крім зменшення кислотності, поліпшує фізикохімічні властивості ґрунту (робить його більш структурним) і впливає на накопичення доступних рослині сполук азоту й фосфору. Воно діє протягом ряду років, тому вапнування проводять один раз у плодозміні (8 років). На тільки-но провапнованих ґрунтах суниця розвивається погано, у неї спостерігається гноблення кореневої системи.
Отже, вапно потрібно вносити за 3 роки до посадки суниці – найкраще перед посівом багаторічних трав.
Суниця дуже вимоглива до родючості ґрунту. На утворення листя, квіток, вусів і ягід вона бере з одного квадратного метра землі 15,6 г азоту, 3,5 г фосфору й 18,1 г калію на рік. Однак звідси не можна робити висновок, що потрібно вносити великі дози гною й мінеральних добрив тільки в один прийом – перед посадкою суниці. При надлишковому внесенні добрив сильно розростається листя на шкоду плодоносінню. Тому ґрунт треба вдобрювати перед посадкою суниці, а після посадки вносять підживлення.
Перед посадкою суниці ділянку культивують, а потім накочують катком, щоб знищити грудки і нерівності. На прикоченому ґрунті легше посадити рослини на встановлену глибину, що має велике значення для їхньої приживлюваності.
Саджати суницю потрібно на рівній поверхні – без грядок, тому що при цьому врожай виходить вище. Грядки потрібні тільки на низьких і вогких місцях, на яких навесні й восени застоюється вода.
В індивідуальних садах ґрунт під суницю готують не пізніше чим за рік або, у крайньому випадку, для осінньої посадки – навесні. Ділянку перекопують на глибину до 20 см, вибирають за допомогою вил і грабель пирій та інші бур'яни і вносять (на 1 кв. метр): гною – 6 кг, суперфосфату – 50 г, хлористого калію – 15 г, сульфату амонію – 25 г. Потім ґрунт ще раз перекопують на глибину 18 см, зашпаровуючи добрива, і саджають ранню капусту, яровизовану картоплю або інші ранні овочеві культури. При осінній посадці суниці овочі збирають до 1 серпня, при весняній – наприкінці вересня.
Протягом літа за овочевими культурами уважно доглядають – систематично рихлять ґрунт і висапують бур'яни.
Після збирання овочів вносять гній – по 5 кг на 1 кв. м, суперфосфат – 50 г і хлористий калій – 15 г і зашпаровують їх, перекопуючи ґрунт на глибину 20 см. Після перекопки вносять 20 г сульфату амонію й 15 г дусту гексахлорану, боронять ділянка граблями, вирівнюючи поверхню, і висаджують суницю. При посадці навесні наступного року сульфат амонію й дуст гексахлорану вносять перед весняною обробкою ґрунту. Легкі ґрунти навесні тільки рихлять, а важкі перекопують на глибину 12 см.
Після посадки рядки з суницею мульчують торфом або солом'ястим гноєм.
