КОЛИ ПОТРІБЕН ЗАЛІЗНИЙ КУПОРОС?
Садівники й городники традиційно використовують сульфат заліза у своїх господарствах:
– для обробки стін підвалів і овочесховищ;
– для рятування від будинкового грибка;
– для заліковування дупел і ран на деревах;
– для весняної й осінньої побілки стовбурів плодових дерев;
– для обробки садових культур проти лишайників, парші та інших подібних недуг;
– для лікування плямистості троянд;
– для профілактичної обробки винограду;
– для боротьби зі шкідливими комахами;
– у якості добрива.
РОЗЧИНИ І КОНЦЕНТРАЦІЇ
Для лікування ран на деревах і дезінфекції дупел 100 грамів купоросу розводять в одному літрі води. Такі ж пропорції використовують і при побілці стовбурів.
Щоб усунути чорну плямистість, що з'являється на трояндах, їх обприскують розчином залізного купоросу в концентрації 0,3%. А от для профілактики зерняткових культур він чорного раку, септоріозу та парші застосовують уже п'ятивідсотковий розчин. Обробка проти лишайників, мохів і сірої гнилі вимагає використання 30 г речовини на літр чистої води. Для лікування кущів малини або смородини буде потрібно трохи менше – 25 г на літр.
Обприскування проти шкідників роблять два рази. Під час вегетації можна використовувати тільки однопроцентний розчин купоросу, а коли листя вже обпаде – п'ятивідсотковий.
У виноградарстві купорос застосовують проти плямистого некрозу, бактеріального раку, антракноза та інших захворювань. Лози обробляють п'ятивідсотковим розчином, як навесні, так і пізньою осінню. Наступну обробку роблять таким же складом, але через 14 днів. Більш висока концентрація здатна серйозно обпалити листя і зелені пагони.
Для знищення будинкового грибка розводять 1,5 кг сульфату заліза на відро води. Стіни підвалів і овочесховищ білять розчином, приготовленим з розрахунку 60 грамів препарату на літр води.
ЗНИЩЕННЯ ШКІДНИКІВ
Сульфат заліза досить ефективно застосовується в садівництві як інсектицид, що дозволяє знищувати не тільки самих комах і личинки, але навіть їхні яйця. Наприклад, при ретельній обробці дерев гине від 30 до 50% яєць яблуневої мідяниці – лютого ворога багатьох плодових дерев. Обприскують рослини навесні, поки бруньки ще не розпустилися, захоплюючи не тільки гілки й стовбури, але й ґрунт пристовбурних кіл.
Дуже важливо правильно визначити не тільки концентрацію, але й строки обробки залізним купоросом. Обприскування зазвичай починають наприкінці березня – початку квітня. У цей час гине до половини всіх відкладених яєць.
Якщо провести обробку раніше, є ризик тільки даремно згаяти час – комахи ще не прокинуться і не встигнуть відкласти яйця. А знищити зимуючих шкідників сульфат заліза не може. Більш пізніше застосування препарату здатне завдати шкоди, як самому дереву, так і майбутньому врожаю.
Але ці строки не є догмою. Думаючий садівник дивиться не на календарні числа, а уважно спостерігає за весняним пробудженням рослин. Якщо зима затягується, обприскування переносяться на кінець квітня. Але коли бруньки починають розпускатися раніше звичайного, і морозів уже не очікується, то можна зайнятися профілактикою й на початку місяця.
Застосовувати сульфат заліза нескладно. Але слід ураховувати, що він ніколи не дасть стовідсоткової гарантії знищення шкідників. Тому не треба відмовлятися й від інших, більш сильних, спеціалізованих засобів боротьби з комахами.
ВИКОРИСТАННЯ ЯК ДОБРИВА
Але залізний купорос – це не тільки популярний інсектицидний і фунгіцидний засіб, а також гарне добриво. Залізо, що входить у нього, перебуває в розчинній, і тому легко доступній для рослин формі. Без нього ніякі культури не можуть нормально існувати – жовтіє листя, відмирають пагони дерев, погіршується забарвлення квітів.
Особливо страждають при нестачі цього мікроелемента плодові дерева: яблуня, вишня, слива. Він є складовою частиною окисних ферментів, відіграє важливу роль у системі дихання. Хлороз листя, повільний ріст нових пагонів, недорозвинення плодів – усе це, як правило, буває наслідком нестачі саме заліза.
Як добриво, залізний купорос застосовують у садівництві при позакореневих підживленнях картоплі, томатів, усіх видів капусти. У скляному або пластиковому посуді розчиняють від 5 до 10 г препарату й доливають обсяг рідини до 10 літрів. Але слід пам'ятати, що цю речовину в жодному разі не можна змішувати з вапном – навіть воду для розчину краще брати м'яку. Контактуючи з кальцієм, залізо утворює нерозчинні сполуки, стаючи недоступним для рослин.
Сульфат заліза можна вносити під перекопування разом з компостом: 100 грамів купоросу на кожні 10 кг органіків. Досвідчені садівники давно навчилися одержувати із залізного купоросу хелат заліза – добриво високоефективне й порівняно дороге. Для цього в 10-літровому відрі води спочатку розводять пару ложок лимонної кислоти. Після повного розчинення туди ж додають сульфат заліза – не більше однієї столової ложки.
ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
На відміну від мідного купоросу, сірчанокисле залізо не така токсична речовина. Але при роботі з ним все-таки краще дотримуватися обережності: стежити, щоб препарати не потрапляли в очі, зберігати окремо від продуктів і використовувати для цього тільки нехарчовий посуд. Якщо розчини, особливо висококонцентровані, проливаються на шкіру, їх необхідно якнайшвидше змивати великою кількістю води.
