При будівництві різних лазень досить часто виникають питання, як правильно звести фундамент для лазні своїми руками? Раніше це робили досить просто: камені обмазувалися глиною і ставилися прямо на землю під вінець. Однак сучасне будівництво пропонує інші, більш надійні варіанти, які забезпечать міцність, теплозахист, безпеку і довговічність всієї будови.
При зведенні фундаменту основними є такі роботи, як підготовка грунту і визначення типу майбутнього фундаменту. Правильно вирішені, ці завдання забезпечать швидкість і надійність всіх будівельних робіт.
Зміст
Підготовчі роботи
До підготовчих робіт перед пристроєм фундаменту відносяться підготовка грунту під будовою, вибір типу фундаменту відповідно до грунтом, підготовка матеріалів.
Визначаємо тип ґрунту
Спочатку необхідно визначити обовязково тип ґрунту, міцність, якщо необхідно – способи його зміцнення, прорахунок можливостей виникнення зсувів і осідань. Особливо важливо це в тому випадку, коли грунтові води залягають досить близько до поверхні, грунт нестійка або місце для споруди знаходиться на схилі.
Непридатними для будівництва бань вважаються мулисті грунти, дрібний пісок, торфовища. У тому випадку, якщо неможливо вибрати інше місце, на таких грунтах треба робити спеціальну подушку з піску з товщиною в двадцять сантиметрів.
Вибираємо тип фундаменту
При будівництві виникає найважливіше питання: як правильно залити фундамент під баню і якого типу він взагалі повинен бути? Тут можливі кілька варіантів, залежно від передбачуваного навантаження і характеристик грунту.
Стовпчастий фундамент
Такий тип відмінно підходить для грунту з дрібного гравію, грубозернистого піску, глини або суглинки. Не можна його робити на слабонесущих грунті.
Зводиться такий фундамент з опорних стовпів і цегли, бетону, бутобетону, які розташовуються з проміжками в півтори-два метра в самих кутах лазні, на місцях перетину стін, в точках, де передбачається підвищене навантаження. Такі стовпи повинні встановлюватися строго вертикально, розміри їх складають:
- Для бутового каменю – 60 на 60 сантиметрів;
- Для камяних і цегляних стовпів -51 на 51 сантиметр.
Закопуються опорні стовпи на глибину, яка на тридцять сантиметрів перевищує рівень промерзання грунту. Між самими стовпами необхідно викласти цегляні стіни з гідроізоляцією руберойдом або бітумом. При цьому не рекомендується застосовувати щілинний червоний або силікатна типи цегли.
Для лазні невеликих розмірів можна в якості матеріалу для опорних стовпів використовувати дерево. При будівництві на пучинистих грунті необхідна установка під забиркою (спеціальний захист від вологи і пилу) піщаної подушки на глибині в двадцять сантиметрів.
Стрічковий фундамент
На болотистій, садової, лісової землі бажано встановлювати стрічковий тип фундаменту для лазні. Представляє він собою суцільну бетонну смугу по периметру будівлі.
Для цього спочатку виривається котлован, дно якого на пятнадцять-двадцять сантиметрів засипається піском, заливається водою, ущільнюється. Далі засипають на десять сантиметрів щебеню, залитого приготованим цементно-піщаним розчином. Зверху – знову пісок.
Глибина залягання даного фундаменту становить від оного метра, на глинистих наполегливих грунтах – більше. Далі встановлюється опалубка, що має певну фіксовану висоту над поверхнею грунту, яка і заливається на арматурний каркас цементним розчином.
Завершальним етапом йде гідроізоляція за допомогою руберойду, а також пароізоляційної мембрани. Для такого фундаменту необхідно влаштування дренажу, водовідведення, горизонтальної та вертикальної гідроізоляції. Це робиться для його захисту від атмосферних опадів та ґрунтових вод.
Гідроізоляція при цьому буває:
- Проникаючої (цементна суміш з кварцовим піском і активними добавками). Відмінно заповнює мікротріщини і пори, забезпечує надійну герметизацію для всіх опорних конструкцій;
- Обклеєній (рулонні, плівкові матеріали, водостійка мастика);
- Обмазувальної (бітумно-гумові і бітумно-полімерні суміші).
- Фундамент на палях. Такий фундамент застосовується, коли необхідно заводити палі на дуже велику глибину. Це робиться для дуже нещільний і слабких грунтів, болотистих грунтів.
При цьому сталеві або залізобетонні палі з висотою до пяти метрів заводяться на велику глибину. Вони відмінно передають всю навантаження від споруди на щільні нижні шари грунту. Такі палі вворачиваются в грунт або забиваються, зверху вони обєднуються за допомогою балок.
Сьогодні досить просто зробити фундамент палі для лазні своїми руками без спеціальної техніки і бригади будівельників. Для цього визначається необхідна глибина і виривається котлован. Готуються основні (з товщиною 38 сантиметрів і квадратного перетину) і допоміжні стовпи (з перетином 25 на 38 сантиметрів). Встановлюються стовпи з проміжками в півтори-дві з половиною сантиметри.
Далі ця яма засипається за допомогою піску до половини. При цьому засипка робиться шаруватої – кожні пятнадцять сантиметрів шар зволожується водою. Палі опускаються в підготовлені ями і зміцнюються в них.
Між стовпами треба викласти стіну з товщиною вполовину або цілу цеглину. Ця стіна повинна на двадцять пять сантиметрів заглиблюватися в грунт. Далі палі і стіна піднімаються на висоту в 30-50 сантиметрів над рівнем грунту, ретельно вирівнюються дуже щільним розчином з цементу, покриваються для гідроізоляції руберойдом.
Буронабивний фундамент
Такий тип фундаменту відмінно підходить, якщо лазня встановлюється на схилі, проблемному грунті.
Він являє собою не що інше, як різновид стовпчастого фундаменту, але з круглими опорними стовпами. Своїми руками такий фундамент звести досить просто. Спочатку на обраному ділянці пробуривают свердловини діаметром двадцять-двадцять пять сантиметрів з потрібною глибиною. Виконувати такі роботи краще за допомогою спецтехніки. Глибина свердловин повинна бути однаковою.
Потім свердловини заливаються за допомогою бетону, що дозволяє обєднати конструкцію в одне дуже жорстку основу, що складається з точкових опор.
Пристрій надійного фундаменту для лазні
Так як правильно залити фундамент під лазню самостійно? Розглянемо весь процес поетапно.
- Готуємо бетон (для стрічкового фундаменту). Пропорції повинні складати: одна частина цементу, десь три частини піску і три частини середнього щебеню. Для замісу бажано використовувати бетономішалку, так як вручну можна вимішати розчин не дуже якісно, що неприпустимо для фундаменту;
- Отриманий бетон заливається в приготовлену опалубку. Після цього бажано протикати його в декількох місцях довгим металевим прутом. Це дасть можливість зайвої повітрю вийти назовні. Замість прута можна при наявності скористатися спеціальним вібратором;
- Залитий фундамент на час висихання треба прикривати поліетиленовою плівкою, особливо, якщо на вулиці мінусова температура. Взагалі, не рекомендується вести подібні роботи при сильному морозі, так як бетон втратить свої властивості. Можна додати цікавий факт: бетон поступово схоплюється і повністю висихає протягом близько пятдесяти років і ще пятдесят років відбувається його поступове руйнування. Термін служби такого фундаменту – близько ста років, тому за міцність і надійність споруди годі й волноваться-
Деревяний стовпчастий фундамент
- Для фундаменту з плит або блоків роботи проводяться таким чином: однакові за розмірами блоки треба укласти в спеціальні тумби і скріпити за допомогою розчину. При цьому при замішуванні розчину необхідно збільшити кількість цементу для його більшої вязкості. Співвідношення при цьому становитиме: одна частина цементу – дві частини піску. Деяка кількість тумб може повністю закопуватися в грунт (залежить від типу грунту на місці будівництва);
- Далі обладнується подушка з гравію і піску, яка насипається на дно котловану. На цю подушку і встановлюються плити. Заливати фундамент такого типу необхідно з одного разу, тобто він повинен вийти монолітним. Не допускається переривання процесу, інакше фундамент не вийде і доведеться починати роботи заново. А це загрожує великими витратами і втратою часу;
- Можна зводити гвинтовий фундамент при використанні паль. Цей метод відмінно підходить для таких типів грунтів, як пухка і нестійка грунт. Робиться такий фундамент з використанням гвинтових паль, що представляють собою сталеву трубу з одним загостреним кінцем і навареною на другий лопатою. Ця лопата дозволяє заглибити палю в грунт без застосування спеціальної техніки.
З такою роботою цілком можуть впоратися кілька людей своїми руками. Після закручування палі, вся труба заливається бетоном (пропорції приготування наведені вище для стрічкового фундаменту). До переваг цього типу можна віднести те, що немає необхідності заглиблювати палі на фіксовану глибину, невелика різниця в значеннях ніяк не вплине на якість.
Цоколь для лазні
Після зведення фундаменту необхідно зробити для лазні цоколь. Це оберегти попадання на підлогу вологи, сміття, снігу, холодного повітря. У цоколі також робляться дві віддушини в протилежних боках.
Для цоколя застосовують різні матеріали: азбестові листи, цегла, блоки, деревяну обшивку.
Ось і вся технологія заливки фундаменту для лазні. Якщо дотримуватися всіх рекомендацій, то підстава для побудови вийде міцним і прослужить сотню років.
