Колоновидні яблуні зовні схожі на кипарис або пірамідальну тополю. Так вони ростуть без втручання людини. Стовбур такого дерева обростає кільчатками, бічних пагонів утворюється мало, так що обрізка потрібна мінімальна.
ОСОБЛИВОСТІ КОЛОНОВИДНИХ ЯБЛУНЬ
Перші 2-3 яблука з'являються у нових сортів на підщепах ММ 106, М 9, 62-396 уже в перший рік. Однак більшість дерев починають плодоносити тільки на другий рік після посадки. З моменту появи перших яблук, протягом 5-6 років, урожай з кожним роком збільшується. Потім 7-8 років він залишається приблизно на одному рівні за умови гарного догляду і відсутності погодних стресів.
Зниження врожаю в пору повного плодоносіння може бути викликане загибеллю кільчаток, які не відновлюються. Якщо у звичайних яблунь поява нових плодових утворень можна стимулювати обрізкою і посиленим живленням, то для колоновидних ці заходи є марними. У найкращому разі підсиляться ростові процеси у верхній частині дерева, а стовбур залишиться голим.
Деревина колоновидних яблунь досить міцна і здатна витримувати врожаї по 6-12 кг. Але зимостійкість більшості сортів низька. Дуже часто, навіть у порівняно теплі зими верхівки підмерзають. У цьому випадку утворюється дуже багато коротких бічних пагонів. Іноді ушкоджуються і квіткові бруньки.
У цілому колоновидні сорти досить швидкоплідні, і при благоприємних умовах плодоносять щорічно і добре. Витрати на посадку саду окупаються вже на третій рік.
Живуть колоновидні яблуні 15-17 років. Потім основна частина кільчаток засихає і дерева перестають плодоносити. Однак, якщо дерева щеплені на насінних підщепах, середньо- і сильнорослих клонових – можна продовжити їхній строк життя, застосувавши омолоджуючу обрізку. Для цього в березні-квітні дерева з одним стовбуром зрізують на висоті 60-70 см, провокуючи ріст нових пагонів. Вибирають найдужчий, інші вирізують цього ж року. Якщо ж дерева сформовані в кілька стовбурів, то підхід до обрізки має бути індивідуальний.
ПОСАДКА
Колоновидні яблуні висаджують загущено: через 35-40 см у ряді, із шириною міжрядь від 1 до 2,5 м. Перед посадкою під глибоке перекопування вносять на квадратний метр по 10-20 кг перепрілого гною або компосту, 70 г азотних добрив, 100-200 г доломітового борошна (якщо ґрунт кислий).
Після посадки і щорічно навесні потрібно підживлювати дерева: перший раз на початку травня, другий і третій – через кожні 2 тижні. Підійде розчин рідкого коров’яку (1:10) або комплексного добрива.
Не можна пропускати жоден рекомендований захід щодо догляду (захист від шкідників, хвороб, бур'янів, гризунів та ін.). Особливо «люблять» яблуні такого типу зайці: якщо сад не обгороджений, то щорічну «обрізку» дерев вони проведуть обов'язково.
Для нормального росту і розвитку дерев ґрунт у саду має бути злегка вологим. У посушливі періоди, особливо якщо дерева навантажені врожаєм, необхідний полив. Без цього колоновидний сад урожаю не дає.
Ряд сортів має імунітет до парші. У цьому випадку кількість обробок проти хвороб зводять до мінімуму: 1-2 профілактичні на початку вегетації. При утворенні ракових ран їх потрібно зачистити і замазати спеціальним розчином або ж сумішшю глини і коров’яку (1:1). Щорічно в жовтні білять стовбури для захисту від сонячних опіків. Інший догляд нічим не відрізняється від звичайного.
ЯК ОБРІЗАТИ КОЛОНОВИДНУ ЯБЛУНЮ
Часто садівники вважають, що колоновидні яблуні не дають бічних гілок. Ця омана. Майже у всіх сортів вони є, тільки в одних 1-2, а в інших – 20-30.
У звичайних сортів гілки відхилені в сторони і формують кулясту або розкидисту крону. У колоновидних яблунь пагони ростуть під гострим кутом від стовбура, уздовж нього. Тому «колона» без формування нагадує пірамідальну тополю. Стовбур у такої яблуні стовщений і покритий дрібними обростаючими гілочками, на кінцях яких формуються квіткові бруньки. Пагони товсті, з дуже вкороченими міжвузлями.
Кожний садівник повинен вирішити: формувати дерево в строгу «колону» або не чіпати його зовсім.
Якщо ви все-таки задумалися про формування, доведеться видаляти маленькі однолітні пагони, залишаючи біля основи кожного по 2-3 бруньки. Енергійно зростаючі бічні гілки у середині літа можна обмежити прищіпкою. Це сприяє перерозподілу органічних речовин у самому дереві не на ростові пагони, а на плоди та листя. Зелене прищипування помітно поліпшує якість крони й усього дерева в цілому.
Правильно посаджені однолітні яблуньки за перший рік вегетації мають дати приріст 30-40 см. З верхівкової бруньки виростає потужний розвинений стовщений пагін. На нижній частині саджанця з кожної бруньки розвивається по кілька листків. Тут же формуються квіткові бруньки під урожай майбутнього року.
Багато сортів колоновидних яблунь плодоносять на однолітньому прирості. Деякі в рік посадки врожай не дають, але в наступному — будуть обов'язково із плодами.
Завдання садівника — вносити добрива, поливати й доглядати за ґрунтом, вести боротьбу зі шкідниками та хворобами. На 2-3 рік життя колоновидні яблуні повинні мати приріст щорічно по 40-50 см. У цей час треба звертати увагу на здатність верхівкової бруньки стовбура вчасно визрівати восени й потім навесні нормально розвиватися. Якщо з неї виріс пагін продовження, значить, життєві процеси дерева проходять нормально.
Не потрібно прагнути, щоб колоновидна яблуня активно росла нагору. Поки не почалося плодоносіння, це приводить лише до того, що дерево виростає досить великим. Виходить, уже із середини червня не слід вносити великі дози азотних добрив і часто поливати яблуню. Тоді дерево краще сформує квіткові вічки, вчасно закінчить ріст і добре підготується до зими.
Буває, що верхівкова брунька не визріває, або з яких-небудь інших причин (пагін продовження підмерз або зламаний) у молодих дерев розвиваються по 3-4 сильних пагони трохи нижче верхівки. У такій ситуації потрібно вибрати найдужчий, який продовжує стовбур дерева, і згодом буде головним, а інші вкоротити до 2 см.
Чимало садівників залишають не один, а два або три стовбури. Але в цьому випадку колоновидне дерево через 5-6 років буде мати форму компактної карликової рослини з невеликою (не більше 1-1,5 м) кроною.
