Насіннєву картоплю для посадки я відбираю восени, з хороших врожайних кущів, з великими рівними бульбами. Є два основні прийоми обробки насіннєвих картопляних бульб – озеленення та пророщування. Перший проводжу відразу після відбору на насіння. Другий перед посадкою – навесні. Але і між цими основними операціями, в період зберігання насіннєві бульби потребують особливого догляду. Є й інші прийоми підготовки насіннєвої картоплі до посадки.
Зміст
Озеленення бульб
Озеленення перешкоджають випаровуванню вологи з насіннєвого матеріалу, що сприятливо позначається при частій весняної нестачі вологи в грунті. Материнський бульбу в цьому випадку відіграє роль страхового фонду у водопостачанні картопляного рослини в перші періоди його зростання, коли слабка, ще не розвинена коренева система не може забезпечити рослину вологою в денні години.
Вночі ж картоплю на відміну від багатьох інших культур здатний споживати воду з повітря за допомогою листя.
Озеленення можна проводити також навесні, одночасно з пророщуванням. Пророщування перед посадкою – це високоефективний агротехнічний прийом, який прискорює появу сходів, сприяє швидкому розвитку рослин і утворення врожаю.
Пророщування
Приготовлені для посадки бульби розкладають тонким шаром у ящики по 10-12 кг і ставлять на 5-7 днів у тепле (18-20°С) приміщення для пробудження нирок. Потім переносять їх у світле прохолодне (10-12°С) місце. При цій температурі проростання паростків сповільнюється, денне світло перешкоджають їх витягування, при цьому йде інтенсивне озеленення бульб. Кожні 7-10 днів їх обережно ворушать для кращого їх освітлення. Одночасно відбраковують хворі, слабкі, які при озелененні і пророщуванні добре видно.
Знезараження бульб
Перед посадкою для попередження хвороб обробляємо насіннєвий матеріал розчином марганцівки. Зручно, швидко обробку робити в оцинкованому кориті. Ящик з пророщеними бульбами занурюємо, розчин марганцівки (1 г на відро води) і витримуємо 30-40 хв. Можна використовувати розчин мідного купоросу разом з сульфатом цинку (по 10 г кожного на відро води) або борну кислоту (50 г на відро). Зверніть увагу: мідний купорос розчиняють тільки в дерев’яній, скляному, емальованому посуді, оцинкованої, металевої користуватися не можна. Якщо немає підходящої ємності, можна використовувати яму в землі розміром трохи більше стандартних ящиків, вистелену клейонкою або поліетиленовою плівкою.
Картоплю відразу після купання опудривают деревною золою, яка добре прилипає до мокрих бульб. Можна сипати попіл безпосередньо в лунки. Деревна зола, як відомо, містить калій, який регулює водний режим зростаючих рослин. Якщо в листі знижується рівень калію, рослина швидше в’яне, сповільнюється формування бульб, і, отже, знижується врожай, а також лежкість, очищені вони швидко темніють.
Калій у деревній золі легко розчинний, і від золи, залишеної під дощем і снігом, користі буде мало. Її зберігають у недоступному для вологи місці.
Технологія посадки
Я саджу картоплю в борозенки глибиною 5-8 см. Така невелика глибина закладення сприяє швидкому укоріненню та проростання бульб в добре прогрітому шарі землі. Пізні сорти можна садити дещо глибше.
Для збагачення ґрунту азотом в борозенки паралельно висіваю бобові культури (горох, боби, квасоля), які здатні засвоювати вільний азот з повітря. Після посадки мотикою загортаю рядки, відразу ж утворюючи гребінь висотою 7-10 див. Гряди у вигляді гребенів при холодній сирій весни краще прогріваються, провітрюються. А при рясних дощах неглибоке залягання бульб перешкоджає їх вимокання.
Догляд
Догляд такий. Через 5-7 днів після посадки чи обов’язково після дощу проводжу боронування гребенів граблями, знищуючи ниткоподібні проростки бур’янів. Одночасно поліпшується аерація ґрунту. Через тиждень операцію повторюю. Поки картопля не дав сходи, вона виконується швидко і якісно.
При дощовій, сирій погоді поряд з прополкою продовжую нарощувати гребені. За сухої, спекотної погоди залишаю їх у первісному вигляді. На мій погляд, посадка в борозенки має ряд переваг перед квадратно-гніздовим способом. По-перше, менше витрачається сил на підгортання – земля нагребается тільки з двох сторін – не треба крутитися навколо кожного куща. По-друге, при поливі простір між рядками легко заповнюється водою.
Добриво
З добрив крім деревної золи, перевагу віддаю пташиного посліду. Вношу його заздалегідь на ділянку, призначену під посадку картоплі. Крім цього проводжу навесні кореневу підгодівлю пташиним послідом. Насипаний між грядками, він ще сприяє боротьбі з бур’янами, які згоряють при контакті з ним, а насипані на борознах гребені перешкоджають контакту добрива зі сходами. Після дощу або поливу міжряддя з насипаним на них пташиним послідом глибоко «протяпываю», добре змішуючи його з землею.
Коли садити картоплю
Картоплю висаджують, коли температура ґрунту досягає 7-8°С, при більш низькій температурі паростки розвиваються за рахунок материнського рослини, не утворюючи коренів. Іноді для кращого прогрівання грунту використовують чорну папір, плівку, руберойд: земля, нагріта під такими матеріалами, повільніше остигає в нічний час, це сприяє утворенню коріння.
Дотримуючись при посадці цих простих заходів по догляду можна отримати ранній урожай, а до моменту масового збору вагому прибавку.
Слід пам’ятати – передумовою гарного врожаю служать хороші насіння.
Проращенный, минулий стратисфакцию картопля швидше дає сходи, швидше зацвітає, швидше дозріває.
Великі бульби, призначені для посадки, необхідно розрізати за 10 і більше діб до посадки. Утворюється опробковевшая поверхня зрізу не загниває в землі, а свіжий зріз є прекрасним середовищем для розвитку гнилей.
Озеленення для насіннєвих бульб корисно тим, що утворюється при цьому соланін є антисептичною речовиною.
З основних елементів живлення картопля споживає найбільше калію.
Для добрива картопляного поля гній можна використовувати перепрілий. Свіжий гній викликає сильне розвиток мікроорганізмів, які самі поглинають значну частину аміачного азоту не тільки самого гною, але і ґрунту, що нерідко призводить до нестачі азоту.
Напрямок посаджених рядів чинить значний вплив на врожайність. Ряди, посаджені в північно-південному, північно-західному або південно-східному напрямках, рівномірно освітлені сонцем протягом усього дня, ніж, наприклад, ряди західно-східного напрямку, тому збільшують врожайність, крахмалістость. Картопляне рослина потребує багато вологи, особливо з початку цвітіння, в період інтенсивного росту бульб.
Істотну роль у кінцевому результаті відіграє сівозміна. Картопля сильно виснажує ґрунт та, що вирощується на одному і тому ж полі протягом кількох років поспіль, навіть при використанні передових агрономічних прийомів не дасть вагомих результатів. Крім того, таке поле з року в рік сильніше заражається грибковими, вірусними захворюваннями, що призводить до недобору врожаю. Можна вирощувати картоплю після культур, що належать до пасльоновим, – перцю, помідорів, баклажанів.
