Морква відома вже більше 4 тисяч років. Родом вона з районів Середземного узбережжя і Центральної Азії, де до цих пір зустрічається в дикорослому вигляді. Спочатку морква культивувалася як лікувальна рослина, пізніше її стали вирощувати як овочеву культуру. В наш час моркву вирощують повсюдно і важко знайти дачну ділянку без цього, улюбленого всіма, овоча.
Морква володіє унікальним складом корисних речовин, у ній містяться вітаміни (А, С, К, Е, всі вітаміни групи В, вітаміни, мінерали (залізо, фтор, магній, калій, йод та ін), натуральні цукри, ефірні олії, антоціани, біофлавоноїди, антиоксиданти, клітковина та ін
Сиру і варену моркву, а також сік моркви, використовують у лікувальному харчуванні при захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, нирок, при недокрів’ї, захворюваннях очей, онкології, для зміцнення нервової системи і при лікуванні багатьох інших захворювань. Морква містить багато клітковини, низькокалорійна, а тому незамінна при лікуванні ожиріння.
Морква не тільки корисна, але й смачна, не дарма діти так люблять похрумтіти свіжою морквиною. З моркви можна приготувати безліч страв: супи, гарніри, салати, напої і навіть десерти.
Біологічні особливості моркви
Морква досить примхлива і вимагає чіткого дотримання агротехніки при вирощуванні, інакше можна залишитися без врожаю.
Грунт. Для вирощування моркви підходять сухі, супіщані ґрунти. На щільних, важких ґрунтах можуть зрости короткі, деформовані коренеплоди. Також морква не любить занадто сирі грунту, так як при надлишку вологи погано розвивається коренева система. Кращі попередники для моркви: картопля, буряк, цибуля, злакові культури.
Волога. Морква набагато стійкіше до посухи, ніж інші коренеплідні овочі. Тим не менш, для нормального розвитку, рослина потребує постійного зволоження грунту, особливо в періоди проростання насіння, активного росту кореневої системи і в період масового наростання листя. Поливи повинні бути рівномірними — не можна допускати великих перерв. Це може призвести до розтріскування коренеплодів та погіршення їх смакових якостей.
Температура. Морква терпимо ставиться до знижених температур, її насіння проростає при +4+5°С. В таких умовах сходи з’являться приблизно через 3 тижні. При підвищенні температури до +20°С насіння проростає вже через 8-10 днів.
Сходи моркви спокійно переносять заморозки до -2°С, дорослі рослини до -5°С. Для наростання листкової маси, оптимальна температура +22+25°С, для формування і росту коренеплодів +18+20°С. Рослини моркви краще переносять похолодання, ніж спеку — при високих температурах розвиток моркви сповільнюється, а при температурі вище +35°С — зупиняється.
Світло. Морква дуже вимоглива до освітлення, так як є рослиною довгого дня. При короткому дні морква росте повільніше, гірше нарощує масу коренеплоду, накопичує менше корисних речовин, у тому числі каротину.
Технологія вирощування моркви
Підготовка грядок. Врожайність і якість моркви безпосередньо залежить від освітленості ділянки і місце потрібно вибирати відповідно, в тіні морква росте набагато гірше. Також грядки під морква не повинні бути засмічені багаторічними бур’янами — морква на початку вегетації росте повільно і бур’яни її просто заглушать.
Перекопувати ділянку краще з осені. При перекопуванні в грунт додають по 5 кг перегною або компосту, 30-40 гр. суперфосфату і 20 гр. хлористого калію на 1 кв. метр. Навесні, коли грунт буде готова до посіву, розсипати по грядках сечовину з розрахунку 15 гр. на 1 кв. м. і закласти в грунт. Потім необхідно ретельно розрівняти верхній шар граблями, щоб не було грудок і ущільнень. Якщо посів моркви не буде проводитися відразу, то грядку краще накрити плівкою — це запобіжить випаровування вологи, заодно і земля під плівкою краще прогріється.
Терміни. Моркву можна висівати навесні або під зиму. Підзимовий посів проводять в кінці жовтня-початку листопада (у середній смузі), після перших заморозків і за тиждень до випадання снігу. При підзимовому посіві можна отримати ранню продукцію, але такий спосіб вирощування можливе не у всіх кліматичних зонах. При дуже низьких температурах взимку, насіння можуть вимерзнути навіть під укриттям.
Навесні моркву сіють у квітні-травні, як тільки відтане грунт.
Підготовка насіння. Із-за вмісту в насінні моркви ефірних масел, вони довго прокльовується і для прискорення проростання потрібно передпосівна обробка.
Спочатку потрібно відокремити не сходження насіння. Для цього насіння заливають теплим сольовим розчином (1 ст. л. солі на 1 склянку води) і помішуючи, витримують 20-30 хвилин, спливли порожні насіння викидають.
Прискорити проростання насіння можна кількома способами:
- розсипати насіння на вологій тканині в теплому приміщенні і підтримувати у вологому стані, поки насіння не почнуть прокльовується, після чого їх відразу висівають;
- насипати насіння в тканинний мішечок (старий носок) і закопати на ділянці, на штик лопати, за 7-10 днів до посіву. Насіння набухнуть, стануть набагато більше і швидше зійдуть;
- замочити насіння в поживному розчині на 1 добу. Для приготування поживного розчину можна використовувати золу (1 ст. л. на 1 літр теплої води), «Ефектон-Про» (1 ч. л. на 1 літр води), «Гумат натрію» (1 ч. л. на 1 л. води), «Епін» (10-20 крапель на 1 л. води), борну кислоту (1 гр. на 1 л. води), «Циркон» ( 10 крапель на 1 л. води). Після обробки насіння потрібно промити, загорнути у вологу ганчірочку і прибрати в холодильник для загартовування. Перед посівом насіння просушити до сипучості.
Для боротьби з внутрішніми інфекціями, насіння витримують протягом 15 хвилин в гарячій (+52+53°С) воді, потім відразу опускають у холодну воду на 3 хвилини.
Посів. На грядці сформувати поперечні смужки глибиною 1-2 см, залежно від щільності ґрунту. Чим важче грунт, менша глибина посіву. Відстань між борозенками 15-20 см. Насіння розкласти на відстані 3-5 см. один від одного, засипати борозенки і злегка ущільнити, зачинити долонею або дошкою.
Догляд. Найважливішими у догляді за морквою є: розпушування і прополка. Розпушування потрібно проводити якомога частіше — після кожного поливу або дощу, щоб зруйнувати грунтову кірку, яка перешкоджає проникненню повітря до коріння, а також сприяє викривленню коренеплодів. Навіть у суху погоду, для утримання вологи в грунті, необхідно розпушування.
Прополювати посіви потрібно своєчасно, бур’яни заглушають сходи і гальмують розвиток моркви. Проріджування — ще один із «секретів» вирощування моркви. Перше проріджування проводять відразу, як тільки з’являться справжні листочки. Сіянці вищипують, залишаючи між рослинами не менше 3 см. Наступне проріджування підрослих рослин проводять через 4 тижні, залишаючи відстань між ними 10-15 см
Полив важливий для моркви на всіх етапах розвитку. Полив проводять на глибину залягання коріння. Чим доросліше рослина, тим більше води потрібно для поливу. В посушливе і спекотне літо, щоб уникнути млявості коренеплодів, поливати потрібно кожні 5-7 днів.
Підживлення. За час вегетації моркву потрібно підгодувати 2-3 рази. Першу підгодівлю проводять через три тижні після появи сходів, друге — через місяць після першої. Для приготування розчину взяти 15-20 гр. сечовини, 15-20 гр. суперфосфату і 20 гр. калійної солі на відро води або розвести будь комплексне добриво для овочів. Непогано підгодувати морква розчином коров’яку (1 л. рідини на 10 л води) з додаванням 1 склянки попелу на відро розчину.
Третю підгодівлю проводять, при вирощуванні пізньостиглих сортів, через місяць після другої, тільки в цьому випадку не варто використовувати азотні добрива.
Для профілактики чорної гнилі моркви, рекомендується за 2 тижні до збирання провести підгодівлю хлористим калієм (50 гр. хлористого калію на 10 л води).
Прибирання. Підрослу морквину можна прибирати в міру потреби протягом сезону, або використовувати в їжу обрану при проріджуванні.
Основний приріст коренеплодів відбувається в кінці серпня-початку вересня (до 40% від загальної маси), тому з прибиранням поспішати не варто. Прибирати урожай слід коли встановиться температура +4+5°С, але до настання заморозків.
Сорти з короткими плодами добре висмикується з грунту, а довгі коренеплоди краще підкопувати вилами. Прибирати моркву краще в суху погоду. Бадилля обрізати ножем, захоплюючи невелику частину коренеплоду — тоді вони точно не проростуть, якщо температура в погребі буде вище допустимої. Перед закладанням на зберігання, морква сортують, пошкоджені або потворні коренеплоди відбраковують.
Зберігання. Моркву зберігають у погребі чи підвалі при температурі 0+1°С
Добре просушені, здорові коренеплоди закладають в ящики, пересипаючи піском з цибулевої лушпинням. Або зберігають в поліетиленових мішках, засипавши зверху шаром тирси (2-4 див.). Також можна розкласти моркву в поліетиленові пакети по 5 кг., добре закрити і зберігати на стелажі в підвалі.
