Чоловіча квітка
Їх нескладно відрізнити за зовнішнім виглядом: квітки чоловічого типу розташовуються на тонкій стеблинці, а жіночі мають у своєму основані невелике стовщення у вигляді циліндрика, схожого на мініатюрний огірочок, – якщо запилення проходить успішно, із цього стовщення починає формуватися плід.
Саме квітки жіночого типу здатні формувати зав’язь, а життя чоловічих квіток продовжується усього лише пару днів, за яку при сприятливих умовах вони виконують свою основну функцію – запилення, а потім обпадають.
Проблем з пустоцвітом огірків сьогодні дуже легко вирішити. Для цього потрібно висаджувати на своєму городі рослини, що самозапилюються або партенокарпічні сорти та гібриди.
Рослини, що самозапилюються, утворюють квітки, які мають водночас и тичинки, і маточку, тому говорити про пустоцвіт та погане запилення тут не доречно. А партенокарпічним гібридам запилення й зовсім не потрібно – вони зі своїх винятково жіночих суцвіть формують зав’язь без участі пилку. Однак якщо улюбленими сортами городника є звичайні огірки з роздільностатевими квітками, при вирощуванні таких різновидів обов’язково варто врахувати й не допускати помилок, які можуть викликати утворення на кущах численного пустоцвіту.
Причиною утворення численних чоловічих квіток і поодиноких жіночих (або їх повної відсутності) може стати неправильно обраний посадковий матеріал. Збираючись висадити бджолозапильні сорти, необхідно брати насіння 3-літнього віку. Як не дивно, але свіже (торішнє) насіння формують кущі переважно із чоловічим типом цвітіння й дають украй убогий урожай. Можна піти іншим шляхом і штучно «зостарити» свіжозібране огіркове насіннячко: прогріти їх на радіаторі опалення протягом 1,5-2 місяців або прогріти у духовій шафі протягом 2 годин при температурі 50-60°С.
Багато пустоцвіту утворюється на перегодованих азотом рослинах: такі екземпляри мають соковиті стебла й листи, відрізняються пишним зовнішнім виглядом, але практично не формують плодів. Тому протягом усього періоду вегетації культури необхідно дотримуватися правильного режиму підгодівель, а вже перегодовані азотом кущі спробувати привести в почуття за допомогою підгодівлі витяжкою подвійного суперфосфату.
Відомо, що огірки – дуже вологолюбна культура й для гарного росту й плодоносіння вимагає регулярного й рясного поливу. Однак у цій справі є маленька хитрість: рясно поливати бджолозапильні сорти необхідно до початку бутонізації й у період масового наливу плодів, а от коли цвітіння тільки починається поливи необхідно скоротити. У стресовому стані при дефіциті вологи рослини «замислюються» про потомство й починають масово формувати жіночі квітки й, відповідно, зав’язь. Полив у цей період проводять, коли ґрунт помітно підсохне, а листи на кущах злегка (!) підв’януть. Після того як на рослинах з’явиться достатня кількість зав’язі, звичайний режим поливу повертають.
Відсутність зав’язі на кущах може бути причиною несприятливих погодних умов. Якщо літо видається зайво спекотним і температура повітря в денний час піднімається вище +26-27°С, то пилок на квітках стає стерильним і як би добре не працювали бджоли, запилення не відбудеться. У цьому випадку варто забути про попередню пораду й збільшити норми поливу рослин – проводити його ранком і ввечері під корінь і методом дощування. А от якщо на вулиці, навпаки, установлюється холодна погода з показниками нижче +14-15°С, те полив припиняють, а над грядкою встановлюють дуги й накидають укривний матеріал, щоб допомогти рослинам пережити критичні умови.
Не варто дивуватися масовому пустоцвіту на огірках, висаджених на затіненій ділянці. Для визрівання пилку на квітках і успішного запилення огіркам життєво необхідні сонячні промені, тому не варто відводити для них місце під посадку біля суцільного забору, під деревом або поруч із високорослими культурами. Якщо ж помилка вже допущена, то можна спробувати виправити ситуацію прищіпкою: у ранньостиглих сортів видалити точку росту на головному стеблі над 8-10 листом, у пізньостиглих – над 6-8. На бічних пагонах, що утворилися незабаром, з’являться жіночі суцвіття й утвориться зав’язь.
Важливе значення має й схема посадки огірків. Оптимальною вважається відстань між рослинами 20-25 см у ряді й 60-70 см у міжряддях. При загущеності посадок утворюється багато пустоцвіту й зав’язі на кущах виявляється дуже мало. Видаляти дорослі кущі й проріджувати посадки, звичайно, не варто. Має сенс простимулювати утворення жіночих суцвіть скороченням поливу й прищіпкою, а кущі збризкати кілька разів із інтервалом 1-2 дня медяною водою (1 ч.л. на 1 л води), щоб привернути на грядку бджіл і джмелів.
