Вирощування головної пасльонової культури — картоплі на ділянках, що піддається багаторічній культивації, вимагає від городника регулярного внесення добрив, причому, як органічних, так і мінеральних.
Кожен кущ картоплі, що росте на грядці, забирає з ґрунту до 50 грамів азотних, до 100 грамів калійних і до 22 грамів фосфорних сполук. Так що без додаткових порцій елементів живлення отримати хороший урожай картоплі практично неможливо.
Досвідчені дачники воліють готувати плантацію під картоплю з осені.
Така практика має ряд переваг, зокрема:
- економія часу навесні, коли на рахунку у дачника кожна хвилина, і всім рослинам потрібний сезонний догляд;
- можливість використання свіжої органіки (пташиний послід, гній, гнойова рідота), яку безпосередньо перед посадкою вносити протипоказано (за півроку в ґрунті продукт встигає достатньо добре розкластися і перепріти);
- поліпшення якості живлення рослин за рахунок трансформації за тривалий період часу фосфору з мінеральних сполук у біодоступну для рослин форму;
- шанс випробувати посів сидеральних культур з подальшим запасом нарощеної зеленої маси в ґрунті для структурування землі і підвищення її родючості.
Щоб навесні ділянка, відведена під картоплю, була повністю готова до прийому нової партії рослин, слід провести наступні роботи:
- прибирання та утилізація рослинних решток після збору врожаю попереднього сезону;
- перекопування землі на глибину штик лопати;
- закладення при перекопуванні наявної в розпорядженні органіки і мінеральних сполук;
- розпушування грядок.
Якщо на городі кислотність ґрунту підвищена, то додатково варто провести вапнування шляхом розкидання вапна, кісткового чи доломітового борошна.
Зміст
Норми внесення добрив під картоплю при осінній підготовці ґрунту
Культура чуйна на органіку і мінеральні добрива. З осені під картоплю заорюють в ґрунт компост, свіжий або перепрілий гній і послід птахів, із розрахунку від 5 до 10 кг на погонний метр. Додатково збагачують ґрунт суперфосфатом і сульфатом калію, відповідно, 30 і 15 г/кв. метр. Азотні добрива восени не застосовуються, оскільки азот швидко розкладається і до весни встигає повністю зникнути.
Сидерати, як засіб знезараження ґрунту під картопляні посадки
Кращими сидератами під картоплю вважаються хрестоцвіті культури, наприклад, гірчиця біла, люцерна, редька олійна, ріпак, фацелія. Зелень і кореневища цих трав містять гірчичне масло і фітонциди, які, потрапляючи в ґрунт, пригнічують життєдіяльність хвороботворних мікроорганізмів: грибків, мікробів і бактерій, оздоровлюючи ґрунтову мікрофлору. Крім цього виділення хрестоцвітих не переносить дротянка (жук-ковалика), личинки якого завдають непоправної шкоди дозріваючим картопляним бульбам.
У тому випадку, якщо планується засіяти майбутнє картопляне поле сидеральними рослинами, глибоке перекопування та внесення удобрювальних речовин не потрібно. Досить розпушити ґрунт, висадити на глибину до 2 см насіння обраного сидерата, і провести кілька поливань, якщо осінь стоїть посушлива.
За ті 1,5-2 місяці, які залишилися до настання стійких ґрунтових заморозків, рослини активно нарощують зелену масу, призначену для заорювання в ґрунт. А до квітня-травня промерзла зелень встигає перетворитися в живильний біогумус і наситити ґрунт усіма необхідними для вегетації картоплі поживними сполуками (азотом, калієм, фосфором, комплексом мікроелементів).
Ось такі заходи планують дачники на осінь, коли дачний сезон підходить до кінця, і з’являється вільний час на обробку землі під майбутні посадки.
