Буряк (Beta vulgaris L.) – дворічна (інколи – одно – і багато-річна) рослина, що відноситься до сімейства амарантових. Зовсім недавно їх відносили до сімейства лободових. У перший рік життя рослина утворює коренеплід темно-бордового кольору. На другому році буряк йде в цвітіння, і дає насіння. Відомі дикі і культурні сорти цієї рослини. Культурний буряк ділиться на кормові і стовбурові сорту.
Буряк вирощують як овоч, використовують в якості продукту харчування, а також для корму худоби, для виробництва цукру. З-за бурого забарвлення коренеплодів, буряк отримав свою назву в народі.
Історія буряків
Буряк використовувався для приготування страв з давніх часів. Відомо, що ще в 1-2 тисячоліттях до н.е. у Середземноморських країнах його вирощували в якості лікарської та харчової рослини. На початку н.е. з’явилися культурні сорти корнеплодних буряків.
Вперше згадки про буряках на території сучасної Росії зустрічаються в літературі X-XI ст. Найбільш широке поширення в Росії буряк отримала в XIV ст. В XVI-XVII ст буряк розділили на столові і кормові сорти. У XVIII столітті з гібридних сортів кормових буряків виділили цукровий буряк.
Сьогодні буряк росте повсюдно в Росїї, навіть у північних регіонах. Але, звичайно ж, лідером у вирощуванні цієї культури є Україна.
Існує легенда, в якій говориться, що вживання буряка жителями Балкан та східної частини Європи запобігло середньовічні епідемії чуми в цих регіонах.
Харчова цінність буряків.
Завдяки вмісту в ньому корисних речовин, буряк – відмінний дієтичний продукт.
Листя і плоди цього овоча містять безліч білків, амінокислот, жирів, вуглеводів, диасахаридов.
Ось перелік вітамінів, що містяться в буряку: тіамін (вітамін В1), ніацин (вітамін В3), ретинол (вітамін А), рибофлавін (вітамін В2), пантотенова кислота (вітамін В5), піридоксин (вітамін В6), аскорбінова кислота (вітамін С), фолацин (вітамін В9), вітаміни Р і РР.
Мінеральних речовин в буряку міститься не менше: залізо, калій, кальцій. Калій, магній, кобальт, фосфор, цинк.
Солі кобальту і кальцію корисні для синтезу кишковими бактеріями необхідного організму вітаміну Bi2, який сприяє регуляції обміну речовин і розподілу енергії.
Залізо наш організм використовує для нормальної роботи серцево-судинної системи та кровотворення.
Практично немає овочів, рівних буряку у вмісті йоду. Завдяки цій властивості, його радять вживати при атеросклерозі.
У буряках набагато більше пектинових речовин, ніж у моркви і яблука.
Магній сприяє зниженню артеріального тиску.
До складу буряків входять, крім перерахованих органічні кислоти (лимонна, молочна, яблучна і т.д.), клітковину, азотисті речовини, які нормалізують травлення. Антоціани – речовини, які надають коренеплодів насичений бурий колір, допомагають організму при засвоєнні вітаміну С, нормалізують рівень холестерину в даху, покращують обмін речовин.
Бетанін – органічна речовина, яка знаходиться в буряках, допомагає при розщепленні і засвоєнні тваринних і рослинних білків, бере участь в утворенні холіну, який покращує роботу клітин печінки, охороняє їх від жирового переродження. Також бетанін перешкоджає утворенню ракових пухлин.
Зберігання буряків
Перед закладкою буряків на зимове зберігання його потрібно просушити – залишити на добу під навісом, а потім ретельно перебрати, видалити пошкоджені і хворі коренеплоди. Перебраний буряк укладають в ящики або кошики, пересипаючи тирсою, торфом або піском, таке зберігання буде оптимальним і коренеплоди довше зберігатимуться.
Можна діяти по-старому – насипати підготовлені коренеплоди на підлогу сховища гіркою, висота шару в такому випадку не повинна перевищувати півтора метрів, і час від часу її потрібно перебирати, видаляючи підгнилі коренеплоди.
Ще один варіант зберігання буряків – розмістити коренеплоди на заздалегідь приготовані дерев’яні ґратчасті полки, в цьому випадку коренеплоди будуть добре провітрюватися і менше проростати і пітніти.
Також не погано було б припудрити буряк перед закладкою на зберігання крейдою або золою, таке припудрювання збереже ваш урожай від різних бактеріальних гнилей.
