Настій кропиви застосовують для кореневих і позакореневих підживлень картоплі.
При всій своїй гаданій простоті картопля щорічно споживає величезну кількість мінералів. Одна рослина за сезон «витягає» із ґрунту 50 грамів азоту, 100 грамів калію й 20 грамів фосфору. Так що підживлювати потрібно, особливо на бідних ґрунтах. Чим удобрювати картоплю? Коли краще вносити добрива під картоплю? Давайте розбиратися…
За великим рахунком усі ми розуміємо, що вдобрювати ділянки, призначені для вирощування картоплі, можна як навесні до посадки, так і восени після збирання врожаю. Як говориться, удобрюйте тоді, коли вам це зручно.
ДОБРИВА ПІД ВЕСНЯНУ ОРАНКУ
Перед весняним перекопуванням ділянки під картоплю найбільший ефект дає спільне використання органічних і мінеральних добрив. Комбінації можуть бути різні:
Варіант 1. 10 кг перегною, 20 г аміачної селітри, 20 г сульфату калію, 40 г суперфосфату, 450 г доломітового борошна на 1 квадратний метр.
Варіант 2. 7 кг компосту, 30 г нітрофоски, 20 г сульфату калію, 20 г аміачної селітри на 1 квадратний метр.
Варіант 3. 1 відро перегною, 3 столові ложки нітрофоски, 1 склянка попелу на 1 кв. метр.
Варіант 4. Якщо на ділянці ростуть сидерати, то разом із закладенням зеленої маси достатньо додати 20 г аміачної селітри, 20 г сульфату калію на 1 квадратний метр.
Варіант 5. При дефіциті органіки вносять комплексні добрива: нітрофоску з розрахунку 5 кг на сотку або нітроамофоску (3 кг на сотку).
У суміш добрив можна включити мікроелементи, наприклад: мідь (0,5 г мідного купоросу на 1 кв. метр) і молібден (0,1 г молібденовокислого амонію на 1 кв. метр). Вони допомагають засвоєнню основних макроелементів.
Під ранні сорти картоплі рекомендують вносити більше мінеральних добрив, вони засвоюються швидше органіки й забезпечують повноцінне живлення рослинам з коротким строком вегетації.
Усі добрива звичайно вносяться поверхово. Їх просто розкидають по поверхні ґрунту, а потім зашпаровують на глибину 20-25 сантиметрів при оранці, перекопуванні або розпушуванні пласкорізом.
ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ У ЛУНКУ ПРИ ПОСАДЦІ
Другий спосіб внесення добрив навесні ще простіший та навіть ефективніший — усі добрива вносять безпосередньо в лунку разом з посадкою бульби. Добрива в посадкову ямку можна вносити й органічні й мінеральні.
Органічний варіант: 5 ст. л. попелу й 700-грамову банку сухого перегною в кожну лунку.
Мінеральний варіант: 1 ст. л. нітрофоски в кожну лунку або 15-20 г комплексного добрива «Кеміра Картопляна».
ПІДЖИВЛЕННЯ КАРТОПЛІ ВЛІТКУ
Якщо навесні з добривами спізнилися, не встигнули або за зовнішнім виглядом рослин видно, що живлення їм не вистачає, виручають підживлення. Підживлювати картоплю можна до середини липня, довше не варто, інакше рослини будуть набирати зайву зелену масу, а про бульби «забудуть».
Будь-яке підживлення найкраще проводити після поливу або дощу.
• Кореневі підживлення
Перше підживлення проводять на початку росту бадилля. Воно потрібне, якщо картопляні стеблинки тонкі й блідо-зелені. Зазвичай його вносять безпосередньо перед першим підгортанням.
Перший варіант: 1 ч. л. сечовини (або аміачної селітри) + 1,5 скл. перегною на 1 погонний метр смуги картоплі.
Другий варіант: 3 г суперфосфату, 3 г хлористого або сірчанокислого калію, 2 г сечовини або аміачної селітри під кожний кущ.
Третій варіант: 10 г нітрофоски на одну рослину.
Четвертий варіант: 10 г сухого пташиного посліду під кожний кущ або полив борозенок між картопляними рядами настоєм курячого посліду в пропорції 1:10.
П'ятий варіант: 2 жмені перегною на кущ.
Шостий варіант: 1 ст. л. сечовини на 10 л води. Норма витрати під одну рослину – 0,5 літри.
Сьомий варіант: трав'яний настій кропиви або будь-яких бур'янів.
Восьмий варіант: 20 г аміачної селітри на 10 л води. Норма витрати під кущ – 0,5 літри.
Дев'ятий варіант: 1 л коров’яку на 10 літрів води. Цим розчином поливають міжряддя.
Як бачите, варіацій першого підживлення предосить, щоб кожний зміг вибрати найбільш підходящу для свого городу.
Друге підживлення проводять під час бутонізації рослин для прискорення цвітіння. Отут знадобляться калійні добрива.
Перший варіант: 1 ч. л. сульфату калію й 3 ст. л. попелу на 1 погонний метр смуги картоплі.
Другий варіант: 30 г сульфату калію на 10 літрів води на 10 квадратних метрів.
Третій варіант: 2 жмені попелу змішують із такою ж кількістю землі й додають під кожний кущ.
Третє підживлення роблять під час цвітіння для прискорення утворення бульб. Для цього 2 ст. л. суперфосфату й 1 скл. Коров’яку розчиняють в 10 літрах води. Вносять по 0,5 літри отриманого розчину під кожний кущ.
• Позакореневі підживлення
Хтось любить поливати, а комусь зручніше обприскувати. Якщо ви належите до другої групи, то вам, безсумнівно, краще звернути увагу на позакореневі підживлення, що розприскуються безпосередньо по листях рослин. Такі підживлення швидше доставляють живильні речовини « за адресою», активізуючи обмінні процеси рослини.
Азотно-калійне підживлення: на 5 л води береться 100 г сечовини, 150 г монофосфату калію, 5 г борної кислоти. Можна додати й мікроелементи — бор, мідь, марганець, цинк і кобальт у дозуванні не більше 0,5 грамів на 5 літрів. Таке підживлення проводять через два тижні після сходів. При необхідності повторюють ще раз. Таким розчином картоплю можна обприскувати до цвітіння із двотижневим інтервалом.
Прихильники органічного землеробства обприскують картопляні ділянки переброженим настоєм кропиви або розчинів гуматів.
Фосфорне підживлення. У самому кінці цвітіння картоплі для підвищення врожайності й крахмалистості бульб картопляні кущі обприскують витяжкою із суперфосфату: 20 г добрива заливають 10 літрами теплої води й настоюють дві доби, періодично помішуючи. Норма витрати такого настою: 1 літр на сотку.
ДОБРИВА ДЛЯ КАРТОПЛІ ПІД ЗИМУ
Ті, кому навесні дорога кожна хвилина, воліють удобрювати землю під картоплю з осені. У цього варіанта є немало плюсів: деякі фосфорні добрива (приміром, суперфосфат) не відразу переходять у форми, що легко засвоюються рослинами, а до весни вони саме трансформуються.
Свіжий гній теж безпосередньо в лунку не покладеш, а при осінньому внесенні він саме встигне перепріти.
Картопля дуже любить органіку, тому рекомендується восени вносити під картоплю по 5-10 кг перегною (або свіжого гною) у комбінації із суперфосфатом (30 г) і сульфатом калію (15 г). Усі дозування зазначені на 1 квадратний метр.
Якщо із гноєм і перегноєм туго, виручає зелене добриво за назвою сидерати. Після збирання врожаю всі грядки засівають сидеральними рослинами, під картоплю ідеальний варіант — редька олійна та інші хрестоцвітні культури. До настання холодів сидерати встигнуть набрати достатньо зеленої маси, а до наступного сезону вже опиняться в ґрунті в якості корисної органіки.
До речі, тим хто використовує (або прагне спробувати) безорну технологію вирощування картоплі, у якості сидерата під картоплю прекрасно підійде жито.
Але якщо з органікою зовсім важко, можна внести восени винятково мінеральні добрива. У цьому випадку краще використовувати сульфат калію з розрахунку 2 кг на сотку і подвійний суперфосфат (1 кг на сотку).
