Мрія кожного господаря, щоб доріжки на ділянці добре тримали форму, не розповзаючись після першого ж дощу. Тому мощення садових доріжок необхідно проводити тільки в суху погоду.
Зміст
Попередній етап
Він включає в себе, крім вибору матеріалу, розроблення маршрутів руху по доріжках, вибір їх обрисів і малюнка мощення.
Розмітка доріжок
Кожну доріжку розмічають на землі за допомогою мотузки і кілочків. Не слід робити різкі вигини і повороти, інакше пересування по таким доріжках буде утруднено.
Виїмка грунту
Виконуючи ці роботи, не можна забувати про дотримання ухилу (в середньому 5-7 мм/м), що забезпечує рух води самопливом.
Глибина виїмки грунту для пішохідної доріжки на садовій ділянці становить 20-25 см. З них щебневий шар буде займати 10-15 см і піщаний – від 7 до 10 див.
Доріжка з тротуарної плитки
Підготовка підстави доріжки
На земляне основа спочатку укладають шар гравійного щебеню фракції 5-20 мм, Тоді він прекрасно утрамбуется. Причому від якості утрамбування безпосередньо залежить якість доріжки. Тому краще всього скористатися спеціальною віброплитою (вагою не менше 80 кг). Повторювати процес ущільнення необхідно кілька разів, поки щебінь не перестане шарудіти під ногами. Ручна ж трамбування абсолютно неефективна: вона не зможе так ретельно упрессовать щебінку, як це зробить віброплита.
Потім укладають пісок, який повинен бути грубозернистим і без наявності глини. Щоб поліпшити трамбування піску, його поливають водою. Якість трамбування піщаного шару повинно бути таким, щоб після ходьби по ньому не залишалися сліди. Подібне ущільнення і вирівнювання щебенево-піщаної основи дасть чудовий результат – садова доріжка ніколи не провалиться і буде лежати просто ідеально.
Тротуарна плитка для доріжок на ділянці
Завершення підготовки основи під плитку
Уклавши піщаний шар, потрібно остаточно сформувати поверхню підстави. Для цього рейкою з дерева або алюмінію знімають надлишок піску з орієнтацією на виставлені позначки, щоб тримати заданий рівень ухилу.
Укладання тротуарної плитки
По-перше, потрібно як можна частіше перевіряти строгу горизонтальність кладки (волосінню або шнуром). Тоді ймовірність появи “хвиль” на поверхні доріжки зведеться до нуля.
По-друге, величина зазорів між плитками не повинна перевищувати 5 мм. Правда, з’явилася у продажу плитка, що має бічні ребра, що гарантують однакові зазори.
По-третє, заздалегідь просушеним дрібнозернистим піском треба гарненько просипати міжплиткові шви. Тут стане в нагоді віброплита з гумовим килимком. З її допомогою можна згладити всі нерівності, а плитка сяде на підставу ще щільніше. Робота закінчена.
