Весна відкриває сезон першою зеленню і самим ошатним овочем – “червонощоким” редисом. Виростити цей вітамінний коренеплід на власній ділянці не складно. Проте з чого ж почати?
Овоч містить багато цінних, легко засвоюваних організмом речовин (мінеральних солей кальцію, калію, фосфору, заліза, магнію) і вітамінів. Досить пучка свіжого редисок, щоб задовольнити добову потребу людини у вітаміні С.
Редис – холодостійка культура, її насіння починає проростати при температурі 2-3°С. Хрусткий овоч любить хороше освітлення, пухкий родючий ґрунт і постійну помірну вологість. Органічні добрива вносять під попередню культуру. Редис схильний до підвищеного накопичення нітратів, тому азотними добривами його не підгодовують.
У відкритий ґрунт насіння висівають, коли ґрунт прогріється на глибину 3-5 см (зазвичай в квітні; в південних регіонах можна і раніше, але в “теплу” грядку). Роблять борозенки на відстані 10-15 см, насіння розміщують через 3-4 см один від одного, закладаючи на глибину 1,5-2 см. Для отримання свіжої продукції тривалий час можна висівати редис в кілька строків з періодичністю 7-10 днів. Щоб прискорити появу сходів, насіння перед посівом пророщують. Для цього їх, розсипавши реденько між шарами марлі, вимочують у воді протягом двох годин у невеликій ємності, яку ставлять у тепле місце. Як тільки насіння почнуть наклевываться, їх висівають.
В початковий період росту потреба у воді у редиски невелика, але з моменту формування коренеплоду вона зростає. У холодну погоду рослини поливають рідко і помірно, з настанням теплих днів – часто і рясно (у спеку тижнева поливна норма повинна складати близько 10 л/кв.м). Нестача води призводить до раннього стрілкування, коренеплоди стають жорсткими, дрібними і позбавленими смаку, з довгим грубим корінцем.
