1. Сівозміна – найголовніше і найкорисніше і при боротьбі з жуком, і для підвищення врожайності.
Посадки картоплі потрібно повертати на колишнє місце роки через 3-4. Майданчик просторово ізольований від інших посадок картоплі? Ще краще! Досвідчені городники стверджують, що якщо висадити картоплю на ділянці, де вона не вирощувалася більше 15 років, а інші рослини картоплі будуть перебувати на досить віддаленій відстані (більше чим 50 м), то в розпалі літа жуків не буде. У той же час на ділянці, де саджають картоплю щороку, до цього часу проводять уже дві обробки хімічними препаратами.
2. Украй важливий здоровий посадковий матеріал.
Хворі й ослаблені рослини жук з'їдає майже до землі. Тому треба відбирати бульби від гарних кущів, здорових, з характерними ознаками сорту.
3. Добір сортів, стійких до жука.
Не плутати з модифікованими сортами, – із грубим листям, часом з опушенням знизу, що заважають комахам відкласти яйця. Такі рослини жуки обходять стороною.
4. А от сполучені посадки – вирощування картоплі разом з бораго (огірковою травою), квасолею, часником, запах яких нібито не подобається жуку, – на жаль, не працюють.
5. Інсектициди – найефективніший метод боротьби з жуком.
Але труячи жука, ми й собі завдаємо шкоди. А шкідник швидко пристосовується до отрут. Доводиться щорічно змінювати препарат, купуючи інший і, що важливо, з іншою діючою речовиною.
Таким чином, дотримуючи сівозміни й вирощуючи стійкі сорти картоплі, цілком реально майже повністю виключити появу на посадках жука (одиничних особин можна зібрати вручну), а значить, позбутися обробок картоплі отрутами.
