Ближче до осені звільняється більшість грядок. Місце, що звільнилося можна залишити відпочивати до перекопування, а можна повторно засадити овочевими культурами під другий урожай.
Якщо до морозів залишилося не так вже багато часу, редис відмінно підійде для повторної посадки. Він любить прохолодну погоду і відрізняється скоростиглістю.
Сорти редиски для осінньої посадки
Чомусь багато рекомендують для осінньої посадки середньо – і пізньостиглі сорти. Зі свого досвіду зробила висновок, що ранні сорти в моєму кліматі дають кращий урожай. Термін дозрівання такого редиски 18-25 днів. Тобто, посаджений навіть у вересні, він встигає дозріти у відкритому грунті.
Пізньостиглий редис сіють влітку, а урожай знімають восени. Якщо літо спекотне, посіяний редис страждає від високої температури. У підсумку коренеплоди виходять жорсткі і дрібні. А ось ранній редис, посаджений після спеки, виходить відмінний.
Підготовка грядок і посів
Грядку під редис починають готувати практично відразу після збирання попередньої культури. До речі, редис не варто садити після всіх видів капусти – у цих культур однакові шкідники і хвороби. Першими зазвичай прибирають огірки, салат, горох. На їх місці і висівають редиску.
Землю перекопують, попередньо розкидавши по ній трохи компосту. Рясно удобрювати землю під редис не варто. Особливо небажаний свіжий гній або пташиний послід, рослини вийдуть з соковитою бадиллям, але коренеплоди будуть потворними і несмачними.
Сіють насіння з інтервалом 5х5 см. Широкими граблями акуратно проробляють борозенки. Розкладають насіння і загрібають канавки зворотною стороною грабель. До речі, засипати насіння землею можна і за допомогою звичайного віника. Їм як би підмітають грядку.
Догляд за осіннім редисом
Осінній догляд за редисом практично не відрізняється від весняного. Грядку обов’язково потрібно поливати щодня. Якщо погода наприкінці літа все ще спекотна, то і по два рази в день. Якщо забувати про поливи, хороших коренеплодів можна не чекати. Восени зазвичай з поливом проблем не буває, адже починаються дощі, і редиска поливається сама собою.
У період росту підживлюють редис аміачною селітрою. Тут важливо правильно вгадати час і ні в якому разі не переборщити з дозуванням. Визначити час для підгодівлі просто – потрібно вирвати пару рослин і подивитися на корінці. Якщо коренеплід вже почав формуватися і його розмір від сірникової головки до вишневої кісточки, то можна удобрювати. Якщо підгодувати редиску до початку формування коренеплодів, можна замість врожаю отримати лише пишне бадилля. При пізньому підживленні є ризик, що редис полопается.
До настання холодів редиска відмінно визріває. До речі, восени вона довше залишається соковитою на грядці. Весняні посадки дуже швидко стають жорсткими і порожніми всередині. Восени ж, швидше за все завдяки прохолодній погоді, коренеплоди довго не втрачають своїх смакових якостей.